Фото: Getty
Дотримуватися карантинних обмежень потрібно і при масштабній вакцинації
Дослідники роблять висновок, що масова вакцинація не повинна бути приводом для ослаблення обмежень: не тільки соціального дистанціювання, а й переміщення між країнами.
Жорстких карантинних обмежень необхідно дотримуватися, незважаючи на масштаби вакцинації, прийшли до такого висновку генетики, які побудували модель поширення коронавірусу,
пише N+1 31 липня.
Група дослідників під керівництвом Федора Кондрашова з Інституту науки і технології Австрії побудували епідеміологічну модель, яка описує динаміку зараження людей коронавірусом, щоб з'ясувати, від чого залежить, зникне новий варіант вірусу або закріпиться в популяції. Робота опублікована в журналі Scientific Reports.
Дослідники прорахували, як, відповідно до цієї моделі, епідемія буде розвиватися в популяції з десяти мільйонів людей протягом трьох років, за умови, що вакцинація починається після першого року.
Потім автори роботи перевірили, що впливає на ймовірність виникнення стійкого штаму. Вони виявили, що в їхній моделі вона залежить від двох параметрів: частки вакцинованого населення і порогової кількості інфікованих, після якої починається спалах.
З одного боку, при низькому пороговому значенні інфекція швидко передається в популяції, а значить, з новим варіантом простіше знайти собі нового господаря. З іншого боку, висока частка вакцинованих створює умови, при яких новий варіант виграє у старого.
У підсумку в модельній епідемії нові варіанти виникали, коли кількість щеплених в популяції доростає до 60 відсотків.
Але оскільки зупиняти вакцинацію не має сенсу, дослідники припустили, що віддалити виникнення нового варіанту можна, знизивши швидкість поширення вірусу в популяції.
Вони внесли в свою модель разову подію, яка різко знижує цю швидкість - аналог епідеміологічних обмежень. Виявилося, що чим довше ця подія триває, тим сильніше падає ймовірність появи нового варіанту.
При максимальній тривалості обмежень в чотири місяці ризик, що новий варіант виникне, практично не зростав, а до моменту, коли 60 відсотків населення виявилося щепленими, і зовсім майже зник.
Дослідники роблять висновок, що масова вакцинація не повинна бути приводом для ослаблення обмежень: не тільки соціального дистанціювання, а й переміщення між країнами.
Оскільки швидкість вакцинації в різних регіонах може сильно відрізнятися, нагадують вони, вільне переміщення додатково підвищує ризик, що нові варіанти потраплять в популяцію - а значить, необхідно узгоджувати епідеміологічні обмеження на міжнародному рівні.