Фото: Ko Hon Chiu Vincent / whc.unesco.org
Реконструкція споруд епохи вікінгів на пам'ятнику Л'Анс-о-Медоуз
Сонячний спалах, що стався тисячу років тому, допоміг вченим довести, що європейці відкрили америку, мінімум, на п'ять століть раніше.
Вікінги відвідали Америку на п'ять століть раніше за Христофора Колумба. До такого висновку прийшла міжнародна група вчених після проведення радіовуглецевого аналізу понад сотню зразків деревини, знайдених у канадському поселенні. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Тимчасовий табір не канадському березі
Новий погляд на дерев'яні артефакти, знайдені серед руїн середньовічного поселення Л'Анс-о-Медоуз на острові Ньюфаундленд, показує, що вікінги перетнули Атлантичний океан і оселилися в Північній Америці ще у 1021 році - рівно тисячу років тому і майже за п'ять століть до знаменитої подорожі Христофора Колумба.
Це відкриття є "перше, найраніше свідчення присутності європейців у Північній і Південній Америці", зазначив Майкл Ді, експерт з методів датування з Університету Гронінгена в Нідерландах і старший автор статті про знахідку,
опубліковану на цьому тижні в журналі Nature.
Норвезькі археологи шукали в Північній Америці свідчення присутності вікінгів, про що йшлося в старовинних сагах, в яких з'єднуються подвиги історичних постатей і міфологічних персонажів, і підробленою карткою території Вінланд.
У 1960 році на острові Ньюфаундленд вчені знайшли залишки Л'Анс-о-Медоуза, що наразі входить у список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і вважається єдиним достовірно відомим пам'ятником у Північній Америці (за винятком Гренландії), що належать до вікінгів.
Місцезнаходження пам'ятників епохи вікінгів в Гренландії і Канаді / Nature
Масштабні археологічні дослідження дозволили виявити залишки восьми споруд, які представляють собою дерев'яні каркасні будинки із загостреними дахами, які були покриті дерном, тобто, у звичайному для середньовічних норвежців стилі.
Розкопки дозволили виявити свідчення виробництва залізних виробів на цьому пам'ятнику. В цілому археологи виявили близько 800 кам'яних, дерев'яних, кістяних і бронзових артефактів, що типологічно належать до скандинавів.
Археологи датували стоянку кордоном 10-11 століть. Деякі дослідники припускають, що поселення було тимчасовим табором вікінгів, на що вказує відсутність поховань, свідчень землеробства або скотарства.
Реконструкція споруд епохи вікінгів на стоянці Л'Анс-о-Медоуз / Glenn Nagel Photography
Однак точний вік цього поселення не було встановлено - розкид радіовуглецевих датувань охоплював всю епоху вікінгів.
Дослідники з Гронінгенського університету і Меморіального університету Ньюфаундленду відібрали три фрагменти деревини, які асоціюються з перебуванням на острові вікінгів - на що вказують сліди використання металевих лез, що не використовувалися тоді корінним населенням.
Вчені змогли виділити 83 річних кільця і провели 127 радіовуглецевих датувань. Визначити точний вік предметів допоміг потужний сонячний спалах на рубежі 992 і 993 років.
"Виразне зростання вмісту радіовуглецю (ізотопу вуглець-14, - ред.), що сталося між 992 і 993 роками нашої ери, було виявлено в річних кільцях по всьому світу", - зазначає керівник дослідження, доцент Гронінгенського університету Майкл Ді.
У кожному із фрагментів деревини ця мітка перебувала на відстані 29 річних кілець від краю. На підставі цього вчені зробили висновок, що рубка деревини вікінгами, які жили на острові, сталася у 1021 році - рівно тисячу років тому.
Цей рік можна вважати найбільш ранньою доведеною датою трансатлантичних контактів, які могли привести до обміну знаннями, генами і хворобами.
Раніше вчені з'ясували, як загинули жертви Везувію, виверження якого стало однією з найбільш руйнівних катастроф в історії, в результаті якої стихія за два дні зруйнувала давньоримські міста Помпеї, Геркуланум і Стабія, розташовані найближче до підніжжя вулкана.
За оцінками, теплова енергія, що виділилася при виверженні, в 500 разів перевищувала ту, яка вивільнилася під час вибуху атомної бомби над Хіросімою. Детально про це - в матеріалі
Вибухав череп.