Як собаки розпізнають мову?
Виявляється, собаки, як і діти, роблять складні обчислення, щоб визначити, де в потоці почутого закінчується одне слово і починається інше.
Собаки можуть розпізнавати окремі слова з мовлення, і це вимагає досить складних розрахунків, пише німецьке видання
Süddeutsche Zeitung. Собаки роблять це так само, як діти у віці вісім місяців, які здатні визначати нові слова задовго до того, як почнуть розуміти їхнє значення, стверджує група дослідників під керівництвом угорського вченого-етолога Маріанни Борос із Університету Етвеша Лоранда в Будапешті.
Особливі обчислення
Виявляється, собаки, як і діти, роблять складні обчислення, щоб визначити, де в почутому закінчується одне слово і починається інше. Також вони шукають патерни, які повторюються, точніше склади, і роблять висновок: склади, які часто можна почути разом, імовірно, є словами, а ті, що чути нарізно, швидше за все, ними не є.
"Розпізнавання закономірностей не є типово людською здатністю, - говорить Маріанна Борос. - Багато тварин навчаються на основі закономірностей у навколишньому середовищі". Вчені-етологи називають цю здатність "статистичним навчанням". Наприклад, пташенята, що тільки-но вилупилися, яким показують послідовність фігур, такі як кола, трикутники і квадрати, можуть зрозуміти, які з них часто зустрічаються разом. У реальному житті така здатність, мабуть, допомагає їм швидко усвідомити, хто належить до їхньої сім'ї, а хто ні.
Втім, на думку дослідників, розпізнати слова в потоці мовлення ще складніше: "Це ще недостатньо підрахувати, як часто певні склади йдуть разом, - пишуть вони. - Радше необхідно розрахувати, якою великою є така ймовірність". Було доведено, що мозок дітей здатний вирішувати такі завдання у віці восьми місяців. І, мабуть, це так само вміє робити мозок собак.
EPA
Нові експерименти
У першому експерименті дослідники-етологи промовляли безглузді слова із двох штучно створених мов перед 19 собаками таких різних порід, як лабрадудль, такса і піренейський гірський собака. Поки собаки слухали слова на кшталт "даропі", "голату" і "тібудо", записувалася електроенцефалограма їхнього мозку. На початку вона показала, що мозкові хвилі собак відрізнялися в залежності від того, чи чули вони часто чи рідко вживані слова. Але енцефалограма також показала відмінності в сприйнятті складів, які завжди йшли разом, і складів, які вимовлялися разом лише час від часу - навіть коли всі компоненти слова зустрічалися однаково часто. Це означає, що собаки не лише фіксують частоту вживання слів, але, як і люди, також розраховують імовірність спільного використання складів, каже Лілла Мадьярі, яка також працює в Будапештському університеті і брала участь у дослідженні.
Те, що мозок собак обробляє мову так само, як і мозок людини, показав другий експеримент, під час якого тварини, коли їм казали певні слова, лежали в магнітно-резонансному томографі. Експеримент показав, що в собак активувалися ті самі ділянки мозку, що і в людей.
Чи набули собаки здатність аналізувати мову завдяки співіснуванню з людьми? Чи, можливо, цей вид статистичного навчання не такий уже й рідкісний у тваринному світі? Якщо це так, то людська мова, яку вважають унікальною особливістю виду Homo sapiens, надбання не тільки людини.