Фото: facebook.com/sergij.akubina
Фрагменти кераміки середньовічного та скіфського часу, знайдені на території затопленого села Кормань
Археологічні об'єкти старого Корманю знову видно з води через обмілення Дністровського водосховища.
Внаслідок зниження рівня води у Дністровському водосховищі почали проявлятися археологічні пам’ятки стародавнього Корманя. Під час досліджень вчені натрапили на залишки житла різних епох, середньовічну та скіфську кераміку, частину кістки мамонта та залізний наральник раннього середньовіччя. Про це повідомляється на сторінці провідного спеціаліста з екологічної освіти Національного природного парку Хотинський, Сергія Якубини у Facebook.
За словами Якубини, 13 вересня він разом із учителем історії Корманської гімназії Леонідом Андроніком провів археологічне розвідку на березі Дністра на західній окраїні старого Корманя.
Найцікавішою знахідкою, на думку фахівця, став залізний наральник раннього середньовіччя, який хтось з рибалок залишив на видному місці.
Facebook / Сергій Якубина
Залізний наральник раннього середньовіччя
Під час досліджень вчені виявили залишки поселень різних епох, а також фрагменти кераміки, що відносяться до середньовіччя та скіфського часу.
Крім того, з мілководдя вдалося витягти фрагмент кістки мамонта. Якубина припустив, що це може бути гомілкова кістка.
Facebook / Сергій Якубина
Фрагмент кістки мамонта
В одному з місць на поверхні також видно сліди вогнища та печі-кам’янки.
Facebook / Сергій Якубина
Сліди вогнища та печі-кам’янки
Старий Кормань – це частина села Кормань, що затоплена внаслідок будівництва Дністровської ГЕС, розташована на березі Дністра у Дністровському (колишньому Сокирянському) районі Чернівецької області.
Нагадаємо, що надзвичайно низький рівень води в Дунаї знову оголив у Будапешті так званий Камінь голоду - Ínség-szikla. Його поява стала черговим підтвердженням масштабної посухи, яка цього року охопила басейн однієї з найбільших річок Європи.
Науковці розповіли, як римляни будували акведуки
Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp