Фото: Jingchuan Yu, Beijing Planetarium
Дисперсійна модель проходження FRB-випромінювання до Землі
Загадкові FRB-сплески народжуються в космосі, а не на Землі.
За допомогою загадкових FRB-радіоспалахів, які дехто сприймає як сигнали інопланетян, можна перевірить теорію відносності Ейнштейна. Про це йдеться в статті в журналі Physical Review Letters.
Відзначається, що точність такого методу перевірки на більше ніж 100 разів перевищує всі існуючі способи її підтвердження.
Астрономи про таємничі спалахи радіо-випромінювання почали говорити в 2007 році, коли їх випадково відкрили під час спостережень за радіо-пульсарами за допомогою телескопа Паркс.
У наступні роки вченим вдалося знайти сліди ще дев'яти подібних сплесків, порівняння яких показало, що вони можуть носити штучне походження і навіть потенційно бути сигналами позаземних цивілізацій через незрозумілу періодичність в їх структурі.
У квітні поточного року вчені довели, що FRB-сплески народжуються в космосі, а не на Землі, що зробило їх ще більш загадковими.
У грудні астрофізики з'ясували, що вони походять з надр далеких нейтронних зірок в ході "зоретрусів" або раптового "схлопування" нейтронної зірки в чорну діру або цілого ряду інших процесів на компактних об'єктах.
Маса чорних дір виявилася обмеженою
Петер Мезарош з університету Пенсільванії у Філадельфії пропонує використовувати подібні спалахи радіохвиль для точної перевірки так званого принципу еквівалентності - однієї з основ загальної теорії відносності Ейнштейна.
Цей принцип, у найзагальнішому і спрощеному вигляді, свідчить, що частки світла, що володіють різною довжиною хвилі, випущені далеким об'єктом у космосі, мають прибути до Землі в один і той же час, навіть якщо вони пройшли через потужні гравітаційні поля.
Враховуючи далеке розташування джерел FRB-спалахів і їх природу, вони є, на думку Мезароша, ідеальним засобом для перевірки того, чи дійсно принцип еквівалентності і теорія відносності справедливі, спостерігаючи за змінами так званого "гамма-параметра" для фотонів з різною частотою.