ГоловнаНаукаКосмос
 

Рушаймо! Чим Україна може підкорити космосСюжет

Корреспондент.net, 12 квітня 2016, 16:00
0
1133
Украинские ракеты
Фото: Южмаш
Ракета Зеніт-3SLБ

Корреспондент.net розбирався, якою космічною продукцією представлена Україна на світовому ринку.

 

Сьогодні відзначається День космонавтики. Рівно 55 років тому Юрій Гагарін став першою людиною, яка полетіла в космос.

У розвиток світової космічної науки вкладали свою лепту й українські вчені та конструктори.
 
Після проголошення незалежності на території України залишилися 130 підприємств ракетно-космічної галузі промисловості СРСР (конструкторські бюро, науково-дослідні інститути, виробничі об'єднання, випробувальні центри та ін.)
 
Сьогодні Україна є космічною державою і членом більшості міжнародних організацій у сфері космосу.
 
Корреспондент.net розбирався, якою космічною продукцією представлена ​​Україна на світовому ринку.
 
Ракета Зеніт
 
Ракета-носій Зеніт-3SL // Південмаш
 
Базова двоступенева ракета-носій середнього класу сімейства Зеніт, куди входять: Зеніт-2, Зеніт-3SL, Зеніт-2SLБ, Зеніт-3SLБ і Зеніт-3SLБФ. Головним конструктором апарата є Володимир Уткін, а головним виробником - Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля в Дніпропетровську.
 
Перший успішний запуск відбувся 21 червня 1985 року. Всього були здійснені більше 80 запусків.
 
Ракета-носій Зеніт-3SL // Південмаш
 
На сьогоднішній день Зеніт-2 періодично використовується для запуску космічних апаратів з державних замовлень України і Росії.
 
 
Однак в лютому стало відомо про те, що Роскосмос відмовиться від ракет Зеніт. За словами Володимира Ткаченка, помічника генерального директора ВО "Південний машинобудівний завод ім. Макарова", внаслідок цього Південмаш втратить 80% доходу.
 
"Два-три замовлення на ракети-носії Зеніт в останні роки дозволяли нам зводити кінці з кінцями і платити зарплату працівникам", - говорить Ткаченко.
 
Окрім того, Зеніт-3SL експлуатується в складі ракетно-космічного комплексу "Морський старт" (Sea Launch), використовуваного міжнародною компанією Sea Launch для надання пускових послуг.
 
Ракета Циклон
 
Циклон-3 (зліва) і МБР 8К99 в Парку ракет в Дніпропетровську // WikiMedia Commons
 
Триступенева ракета-носій також розроблена в Південмаші в 1960-х роках, а в експлуатації знаходиться з 1980-х років. Побудована за класичною схемою "тандем", і всі її щаблі з'єднані послідовно.
 
Ракета забезпечує виведення космічних апаратів масою до 4 т на висоту від 150 до 10 тис. км.
 
У 1995 році нею був виведений на орбіту перший космічний апарат Січ-1 під юрисдикцією України.
 
Останній запуск ракети відбувся у 2010 році. Після цього був розроблений покращений варіант - Циклон-4, який мав бути побудований і запущений в Бразилії.
 
Циклон-4 // Південмаш
 
До квітня 2011 року Україна вклала в проект 100-150 млн доларів, в той час як його повна вартість оцінювалася в 488 млн доларів.
 
У квітні 2015 року Бразилія заявила про припинення своєї участі в проекті у зв'язку з поєднанням причин, пов'язаних з питаннями фінансування, технологічними аспектами, відносинами між Бразилією і Україною, а також невизначеністю в експортних перспективах проекту.
 
Зараз Україна розглядає можливість перенесення стартового комплексу ракети з Бразилії в США.
 
У вересні 2015 року голова Державного космічного агентства України (ДКАУ) Любомир Сабадош заявив, що Україна планує із США створити космічну ракету.
 
Ракета Дніпро
 
Ракета Дніпро // Південмаш
 
Ракета-носій була побудована на базі найпотужнішої балістичної ракети Сатана (РС-20) в 1999 році російсько-українськими підприємствами. Сатана ж була розроблена в 1970 році в конструкторському бюро "Південне".
 
Ракета Дніпро // Південмаш
 
Ракета має стартову масу 211 т, довжину 34 м, діаметр 3 м і здатна вивести на орбіту висотою 300-900 км космічний апарат або групу супутників різного призначення стартовою масою до 3,7 т. Один запуск Дніпра коштує близько 18 млн євро.
 
З 1999 до 2015 року виконано 22 пуски Дніпра, за допомогою яких на орбіту вивели понад 140 космічних апаратів більш ніж 20 країн.
 
Супутники Січ
 
Космічний апарат Січ-1 // Державне космічне агентство України
 
Перший український космічний апарат Січ-1 був запущений в 1995 році з космодрому Плесецьк в Росії за допомогою ракети-носія Циклон-3.
 
Працював до 14 грудня 2001 року. Призначався для спостереження за поверхнею планети з орбіти в інтересах господарської діяльності та проведення наукових експериментів з дослідження іоносфери і магнітосфери.
 
Космічний апарат Січ-1 // WikiMedia Commons
 
У 2004 році із цього ж космодрому була запущена його поліпшена версія - Січ-1М.
 
Космічний апарат Січ-1М // Державне космічне агентство України
 
На супутнику була розміщена апаратура міжнародного проекту "Варіант" для дослідження провісників землетрусів. Це був перший міжнародний науковий проект, очолюваний українськими фахівцями.
 
У 2011 році з пускової бази Ясний в Росії була запущена Січ-2, яка спостерігала за поверхнею Землі в оптичному і середньоінфрачервоному діапазонах до 2012 року.
 
Космічний апарат Січ-2 // Державне космічне агентство України
 
21 травня 2015 року була затверджена космічна програма України на період до 2022 року, відповідно до якої у 2015-2022 роках планується запуск шести космічних апаратів (Либідь, Либідь-2, Січ-2-1, Січ-2М, Січ-3 і Іоносат).
 
Метеорологічний супутник Океан-О
 
Океан-О // Південмаш
 
Серія російсько-українських метеорологічних супутників призначена для оперативного отримання даних дистанційного зондування, забезпечує оптичну і мікрохвильову зйомку з низьким, середнім і високим розширенням.
 
Океан-О був виведений на орбіту в 1999 році з космодрому Байконур ракетою-носієм 11К77. Рішенням Російсько-української міждержавної комісії від 25 жовтня 1999 року апарат був прийнятий в експлуатацію 1 листопада 1999 року.
 
Океан-О // Південмаш
 
За період 1983-1998 років на орбітах функціонували 7 супутників серії Океан: Космос-1500; Космос-1602; Космос-1766 (Океан-О1, N1); Океан-О1, N3; Океан-O1, N5; Океан-O1, N6; Океан-O1, N7.
 
Останній космічний апарат із цієї серії був запущений в жовтні 1994 року і функціонував до 2000 року.
 
Мікросупутник MC-1
 
Мікросупутник МС-1 // Державне космічне агентство України
 
Перший український мікросупутник, створений на базі технічних і технологічних рішень уніфікованої мікроплатформи класу МС-1, є експериментальним і служить переважно для відпрацювання космічної платформи.
 
Мікросупутник МС-1 // Південмаш
 
Перший запуск проведений 26 грудня 2004 року разом із супутником Січ-1М ракетою-носієм Циклон-3.
 
Супутник MC-2-8
 
Супутник MC-2-8 // Південмаш
 
Призначений для дистанційного зондування Землі у видимому, ближньому і середньому інфрачервоному діапазонах довжин хвиль, а також для моніторингу параметрів іоносфери Землі.
 
Супутник виводиться на орбіту в кластерному пуску ракетою-носієм Дніпро.
 
Програма "Таурус-2"
 
Програма "Таурус-2" - реалізація планів компанії "Орбітал" (США) з виведення на ринок пускових послуг ракет-носіїв середнього класу для доставки вантажів на МКС.
 
Південмаш виробляє центральний блок першої сходинки до ракети-носія Таурус-2. Діаметр ступені - 3,9 м.
 
Центральний блок першої сходинки до ракети-носія Таурус-2 // Південмаш
 
У 2016 році космічна галузь України сконцентрується на ракетах, заявив в лютому цього року голова Державного космічного агентства України Любомир Сабадош.
 
"З огляду на ситуацію, що склалася в країні, пріоритетом для нас є створення нових ракетних технологій: це і нові двигуни, і нові супутники, і нові види ракет, і, зрозуміло, забезпечення інтересів держави у сфері нацбезпеки і оборони", - говорить він.
 
Говорячи про плюси бюджету галузі на цей рік, голова ДКАУ підкреслив: у 2016 році, вперше за останні шість-сім років, незважаючи на складну ситуацію в країні, фінансування національної космічної програми в держбюджеті передбачене в повному обсязі від запланованого на цей рік - в розмірі 223 млн грн, що в 4,5 рази більше, ніж у 2015 році.
ТЕГИ: Украинакосмосспутникракетаракета-носительосвоение космоса
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах