Астрономи виявили, що всередині Сонця можуть відбуватися фундаментальні зміни.
Спостереження за сонцеструсами показують, що рівень магнітної активності в надрах Сонця в останні роки помітно знизився і досяг рекордно низьких значень, які вказують на потенційно незворотні зміни в роботі його надр, йдеться в статті, опублікованій у журналі MNRAS.
Сонячна активність визначається за кількістю плям і спалахів на Сонці, пов'язаних зі змінами магнітного поля світила. Цикл сонячної активності - від максимуму до максимуму - триває майже 11 років.
У роки активного Сонця посилюються і частішають магнітні бурі, які можуть викликати як технічні проблеми, так і нездужання в людей, частіше спостерігаються полярні сяйва.
Як пояснюють вчені, до недавнього часу Сонце знаходилося у фазі так званого Великого сонячного максимуму, під час якого активність світила була трохи вищою за багаторічну норму.
Однак нинішній (24-й) цикл, що розпочався в січні 2008 року, виявився рекордно слабким, і свого часу астрономи побоювалися того, що світило впадає в сплячку, однак відновлення його активності у 2015 році частково розвіяло ці підозри.
Астрономи знайшли перші свідчення того, що всередині Сонця можуть відбуватися фундаментальні зміни в тому, як працює його магнітне поле, яке породжує плями і спалахи активності, вивчаючи дані щодо сонцеструсів, які бірмінгемська обсерваторія BiSON збирає з 1985 року по нинішній день.
Як показали ці спостереження, у надрах Сонця дійсно відбувається щось незрозуміле, сліди чого зникали повністю з початком кожного нового сонячного циклу. Наприклад, знімки і дані з BiSON свідчать, що товщина шару, де народжуються приповерхневі магнітні поля, з кожним новим циклом зменшувалася, що вплинуло на поведінку плям на поверхні світила.
Окрім того, змінилося й те, як рухається поверхня Сонця: в останні два цикли обертання світила сповільнилося в його приполярних регіонах, розташованих у районі 60-ї паралелі південної і північної широти.
Чому це сталося, астрономи поки не знають, як і того, чи триватиме це й під час наступного циклу активності, який розпочнеться через два роки, у 2019 році. Зараз число плям на Сонці поступово падає, і вчені очікують, що їх число знову може досягти рекордно малих значень.
Якщо тренди 24 циклу повторяться, то тоді, як вважають вчені, цілком можливе настання певного аналога Маундерівського мінімуму, періоду аномального спокою на Сонці в 1645-1715 роках, з існуванням якого пов'язують тривалий період похолодання клімату на початку Нового часу.