Таким чином вчені відкинули пропозицію Ілона Маска, який хоче скинути на Марс ядерні бомби, щоб розтопити лід. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Тераформування - це гіпотетичний процес зміни атмосфери і клімату на планеті, який повинен зробити її придатною для земної флори і фауни. Одним з головних кандидатів вважається Марс, друга за близькістю до Землі планета.
Вчені припускають, що колись він був схожий на Землю - з рідкими водоймами, щільною атмосферою і м'яким кліматом.
Марс має дуже тонку атмосферу і як наслідок недолік атмосферного тиску. Будь-які запаси рідкої води на поверхні планети надовго не затримаються. Вода там або повністю випарується, або замерзне.
Існує кілька варіантів тераформування Червоної планети. Один з них - випуск в атмосферу парникових газів, завдяки яким температура і тиск підвищаться настільки, що рідка вода зможе існувати на поверхні.
Вони вивчили дані за 20 років з марсоходів і космічних апаратів. Виявилося, що вуглекислого газу в полярних шапках й інших резервуарах Марса не вистачить для тераформування планети.
"Це не означає, що тераформування саме по собі неможливо. Просто зробити це буде не так легко, як багато хто зараз уявляє. Ми не зможемо просто взяти і підірвати кілька ядерних зарядів над крижаними шапками планети й отримати те, що хочемо", - сказав Якоскі порталу New Scientist.
Сучасні технології дозволять лише потроїти тиск на Червоній планеті, чого недостатньо для створення комфортних умов на її поверхні.
На думку астрофізиків, для створення придатних для земного життя умов на Марсі тиск необхідно підвищити до одного бару (що приблизно дорівнює земному). Це еквівалентно 2,5 тисячам грамів вуглекислого газу на квадратний сантиметр поверхні. Сьогодні тиск на Марсі сягає шести мілібар.
Якщо вдасться випустити в атмосферу весь вуглекислий газ Марса, то тиск підвищиться до 40 мілібар, підрахували вчені.
Беручи до уваги всі процеси, що відбуваються на планеті, у тому числі "витікання" кисню з атмосфери Марса, а також сучасний розвиток технологій, вчені дійшли висновку, що людство зможе підвищити атмосферний тиск тільки до 20 мілібар, якщо буде використовувати всі доступні джерела.
Основним резервуаром стануть полярні шапки, проте газу, що міститься в них, усе одно буде недостатньо для тераформування. За атмосферного тиску 20 мілібар середня температура на Марсі зросте на 10 кельвінів, у той час як для стабільного існування рідкої води необхідно потепління на 60 кельвінів.
"Наше дослідження показує, що на Марсі залишилася недостатня кількість запасів вуглекислого газу, необхідного для початку парникового ефекту в атмосфері. Навіть більше, основна частина наявних запасів CO2 на планеті залишається недоступною. Ми вважаємо, що тераформування Марса неможливе. Принаймні, у разі використання нинішніх технологій", - сказав Якоскі.
Теорії оживлення Червоної планети
Існує чимало ідей щодо тераформування Марса. Наприклад, глава SpaceX Ілон Маск, який метою свого життя називає колонізаторство Марса, впевнений, що найбільш швидко досягти постійного підвищення температури в атмосфері Марса можна шляхом ядерного бомбардування полюсів планет.
Главі SpaceX висновки американських учених не сподобалися. Він вважає, що на Червоній планеті "повно" вуглекислого газу, абсорбованого в ѓрунті, який виділиться при нагріванні.
Він також зазначив, що у разі природного або штучного сонячного синтезу "можна тераформувати практично будь-скелясте тіло".
Журнал Discover Magazine відповів Маску, що "в реальності все не так просто". У статті під назвою "Ні, Ілонt, серйозно. Не можна просто скинути термоядерні бомби yf Марс (ми дізнавалися)", вони наводять думки експертів з цього питання.
Джим Грін, директор підрозділу NASA з вивчення планет, запропонував оточити Марс штучним магнітним "щитом", який допоможе планеті частково відновити атмосферу.
Рідка вода і життя на Марсі
Діаметр водойми з рідкою водою вчені оцінюють у 20 кілометрів, але потужності радара MARSIS, який досліджує Марс, недостатньо, щоб точно описати контури озера. Радар не зміг виміряти товщину водяного шару, проте вчені вважають, що він ніяк не менше метра.
"Це дозволяє класифікувати його як самостійний водний резервуар. Це озеро, а не просто заповнений талою водою простір між льодом і гірською породою, які іноді можна знайти і під льодовиками на Землі", - пояснив учений.
"З цими новими відкриттями Марс говорить нам продовжувати шукати ознаки життя. Я впевнений, що наші нинішні і майбутні місії готують ще більш захопливі відкриття на Червоній планеті", - каже глава відділу наукових програм NASA Томас Зурбучен.