Фото: NASA
Вчені відшукали марсіанську воду
Вчені оцінили, скільки рідини на Червоній планеті було на початковому етапі її існування і скільки загубилося згодом.
Вода на Марсі не випарувалася, як вважали раніше, а так і залишилася на Червоній планеті. Просто тепер вона представлена не у вигляді озер і річок - замість цього вона "зникла" в гірських породах Марса. Однак це не означає, що цю воду можуть легко витягти майбутні колонізатори Марсу. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Мінерали поглинули воду
Сьогодні навколишнє середовище на Марсі вороже всьому живому. Там занадто холодно, щоб вода могла залишатися на поверхні планети в рідкому стані. Розріджена атмосфера пропускає занадто багато сонячної радіації, здатної повністю стерилізувати верхній шар грунту.
Але так було не завжди. Геологічні та геоморфологічні дані вказують на те, що давній Марс мав великі обсяги рідкої води близько 3,5 мільярда років тому. На поверхні Червоної планети досі збереглися пересохлі русла річок, улоговини давніх озер і океанів.
Головною первинною метою дослідження Марса був пошук води, оскільки вона відіграє ключову роль в геології, кліматі і самому зародженні життя, говорить доктор Майкл Меєр, який очолює наукову програму NASA з вивчення Марса.
Вода - ключовий компонент для будь-яких біологічних форм на нашій планеті, тому представляється досить правдоподібним, що в давнину і на Марсі могли існувати осередки життя.
Основна теорія говорить, що велика частина води покинула Марс через слабку гравітацію протягом першого мільярда років існування планети. Про це докладно - в матеріалі
Таємниця четвертої планети.
Дослідники з Каліфорнійського технологічного інституту та Лабораторії реактивного руху NASA засумнівалися в цій теорії. Результати їх дослідження були представлені на 52-й Конференції з місячних і планетарних наук, яка проходила на цьому тижні. Про них також
написали в авторитетному журналі Science.
Вчені прийшли до висновку, що більша частина води Марса могла залишитися у твердих породах планети. Зібравши дані з марсоходів і космічних апаратів, вони побудували модель Червоної планети, щоб оцінити, скільки рідини на Марсі було на початковому етапі його існування і скільки загубилося згодом.
Один із способів оцінки кількості води полягає в аналізі рівнів водню в його атмосфері і гірських породах.
За підрахунками вчених, близько чотирьох мільярдів років тому на Марсі було достатньо води, щоб покрити всю планету океаном глибиною від ста до 1,5 тисячі метрів. За обсягом це відповідає, приблизно, половині Атлантичного океану Землі.
Вода складається з водню і кисню, однак не всі атоми водню однакові. Більшість мають один протон в ядрі. Близько 0,02 відсотка існує у вигляді дейтерію - важкого водню, в ядрі якого є протон і нейтрон.
Важкий водень сильніше утримується гравітаційним полем планети, тому з часом відбувається збільшення відношення дейтерію до водню в атмосфері. За цим показником вчені судять про те, скільки було води спочатку і яка частка з цієї кількості зникла, а яка накопичилася в мінералах і залишилася.
Моделювання вчених показало, що в період з 4,1 до 3,7 мільярда років тому обсяг марсіанської води зменшився, приблизно, на 40-95 відсотків. При цьому значна або велика частина рідини - від 30 до 90 відсотків - була поглинена мінералами в процесі гідратації. І тільки деяка частина води, дійсно, покинула Марс.
"Вивчаючи дані, отримані в ході марсіанських місій, ми зрозуміли, що ми не рідко, а дуже навіть часто знаходимо свідчення трансформації води. При видозміні кори вона забирає воду в рідкому вигляді і пов'язує її в мінерали", - пояснює співавтор роботи професор Каліфорнійського інституту Бетані Ельман.
Витягти накопичену у твердих породах Марса рідину можливо, не так легко витягти - для цього доведеться нагрівати велику кількість каменів.
Однак на Червоній планеті є і рідина. Вперше воду в рідкому стані на Марсі відкрили в 2018 році. А восени минулого року на одному з полюсів планети вчені знайшли систему з чотирьох озер з рідкою водою, які знаходяться під поверхнею планети.
Оскільки і під поверхнею Марса температура тримається на рівні значно нижчому від точки замерзання, рідкий стан води пояснюється високим вмістом у ній солей, які не дають їй перейти в твердий стан.
Існування в озерах будь-якої форми життя залежить від ступеня солоності води в них. На Землі в сильно солоних водоймах виживає тільки особливий тип бактерій - галофіли. Про це докладно - в матеріалі
Джерело життя.
В середині лютого цього року на Марс опустився новий ровер NASA. Одним із завдань цього високотехнологічного марсохода є пошук слідів життя. Більш докладно про унікальну місію - в матеріалі
Perseverance шукає життя на Марсі.