Фото: voyager.jpl.nasa.gov
Ілюстративне зображення зонда Вояджер-1
Апарат, який покинув Сонячну систему в 2012 році, зафіксував "шум" плазмових хвиль у міжзоряному середовищі.
Космічний зонд Вояджер-1 виявив "гул" міжзоряного простору, повідомляє
Science alert.
Як відомо, в 2012 році апарат покинув Сонячну систему. Його повідомлення, рухаючись зі швидкістю світла, досягають Землі за 21 год.
Аналізуючи дані з пристрою, вчені, починаючи з 2017 року, стали помічати постійний гул від плазмових хвиль у міжзоряному середовищі.
"Він (гул у космосі, - ред.) дуже слабкий і монотонний, бо перебуває у вузькій смузі частот", - зазначила астроном Стелла Кох Окер з Корнельського університету.
Поки що не зовсім зрозуміло, що викликає шум: термічно збуджені плазмові коливання чи квазітепловий шум, створюваний рухом електронів у плазмі, що створює локальне електричне поле.
Незважаючи на це, відкриття має кілька важливих значень. Так, гул можна використовувати для картування щільності плазми, а також для кращого розуміння взаємодії міжзоряного середовища і сонячного вітру.
"Ми знаємо, що по той бік геліосфери спостерігається збільшення електронної щільності - обидва зонди Вояджер виявили це, коли пройшли через неї (
Вояджер-2 вийшов за межі геліосфери в 2018 році). Більш точне знання щільності міжзоряного середовища може допомогти нам зрозуміти, чому", - вказав астроном Шамі Чаттерджі з Корнельського університету.
Відкриття і сталість випромінювання також припускають, що Вояджер продовжуватиме його виявляти, надаючи поточні показання, які допоможуть зрозуміти турбулентність і великомасштабну структуру міжзоряного середовища.
При цьому генератор, який живить прилади зонда, з кожним роком працює все гірше і, приблизно, до 2025 року більше не зможе підтримувати роботу апарату. Тому вчені прагнуть зібрати якомога більше даних, поки є можливість.
Вояджер-2 був запущений трохи раніше - 20 серпня 1977 року і став першим і єдиним апаратом, який відвідав околиці всіх чотирьох газових планет-гігантів: Юпітера, Сатурна, Урана і Нептуна.