Фото: Getty Images
Старт ракети-носія Falcon-9 компанії SpaceX (фото з архіву)
Ракета-носій компанії Ілона Маска SpaceX вивела на орбіту український супутник "СІЧ-2-30". Чи вже можна говорити про відновлення космічної галузі України - у матеріалі DW.
З пускового майданчика компанії SpaceX у США за допомогою ракетоносія Falcon-9 у четвер, 13 січня, відбувся
запуск українського супутника "СІЧ-2-30". Для України ця подія має велике символічне значення, адже востаннє супутник під егідою Державного космічного агентства України було виведено на орбіту ще 2011 року. Тоді це відбулось у співпраці з РФ. Після анексії Росією Криму в 2014 році та початку бойових дій на Донбасі таке партнерство припинилося, а разом з ним відбувся значний спад української космічної галузі. Що значить для України запуск супутника "СІЧ-2-30" та як розвивається космічна галузь України після розриву співпраці з Росією, з'ясовувала DW.
Космічний довгобуд "СІЧ-2-30"
За часи незалежності Україна створила сім космічних апаратів, які були виведенні на орбіту. Серед них був і успішний комерційний проект - супутник EgyptSat‑1 для Єгипту. Запуск відбувся у 2007 році. В 2011 році запустила свій супутник "СІЧ-2". Цей запуск присвятили 20-річчю незалежності України. На орбіту супутник вивела українсько-російська ракета-носій "Дніпро", яка стартувала з російського космодрому. Але через втрату енергопостачання "СІЧ-2" пробув на орбіті лише 16 місяців замість запланованих п'яти років. У 2014-му та 2017 роках були запущені українські наносупутники PolyITAN-1 та PolyITAN-2-SAU, які функціонують досі. Їх створила група студентів та науковців "Київського політехнічного інституту".
Запущений нині супутник дистанційного зондування землі (ДЗЗ) "СІЧ-2-30" є фактично модифікацією втраченого "СІЧ-2". Цей проект можна сміливо назвати "космічним довгобудом". Розробку та виготовлення "СІЧ-2-30" конструкторське бюро "Південне" розпочало ще 2013 року, а запуск планувався спочатку на 2017 рік. Однак потрапити на орбіту він зміг лише зараз. Як пояснив DW керівник Державного космічного агентства України (ДКАУ) Володимир Тафтай, "СІЧ-2-30" розроблявся під іншу ракету, тож довелося технічно підлаштовувати цей космічний апарат уже під ракету Falcon-9. "Супутник був готовий ще 1 грудня 2021 року, його хотіли вивести на орбіту в рік 30-річчя незалежності України. Але дата запуску була зміщена через плани SpaceX", - пояснив у розмові з DW Тафтай.
Загальна вартість проекту із запуску супутника "СІЧ-2-30" склала 250 мільйонів гривень, з яких більше чверті довелося витратити на послуги SpaceX, повідомив Тафтай. Але ці видатки, впевнені у ДКАУ, не є марною інвестицією. Зокрема, "СІЧ-2-30" стане частиною європейської супутникової програми спостереження за Землею Copernicus, з якою Україна вже має договір і отримує знімки безкоштовно. "Але тепер ми також надаватимемо нашим партнерам знімки", - каже Тафтай. Крім того, є ще один важливий момент. За словами керівника ДКАУ, наявність свого супутника дозволить отримувати стільки знімків, скільки потрібно - без обмежень і в потрібний час та в потрібній частині країни.
Чи виправдаються інвестиції в "СІЧ-2-30"
До речі, співпраця в межах Copernicus уже дала змогу реалізувати в Україні проект теплових аномалій, який виявляє та попереджує лісові пожежі. "2021 року економічний ефект від цього проекту склав десь 12 мільярдів гривень", - стверджує Тафтай.
За допомогою супутникового спостереження можна, наприклад, вчасно виявляти й запобігати лісовим пожежам. На фото: пожежа в Чорнобильській зоні, квітень 2020 року
Однак запущений "СІЧ-2-30" має і свої недоліки. Як зауважив у розмові з DW старший науковий співробітник київського Інституту космічних досліджень НАН України Олексій Парновський, якість знімків, які забезпечить цей супутник, підійде далеко не всім. "Апаратура космічного апарата "СІЧ-2-30" дає зображення середнього просторового розрізнення - близько восьми метрів на піксель. Цього не достатньо, наприклад, для потреб військових, яким потрібні дані до одного метра на піксель", - зазначив науковець і додав: "Цей апарат на сьогоднішній день не має сенсу через його невідповідність сучасним технологіям".
Водночас недооцінювати важливість запуску "СІЧ-2-30" теж не варто. Як зауважив Парновський, запуск супутника - це свого роду навчальний проект і спосіб підтримання навичок персоналу. З цим погоджується й директор асоціації високотехнологічних підприємств "Космос" Сергій Яцков. "Я не заперечую, що у запуску супутника присутня політична та іміджева складова. Але не треба забувати, що на його основі буде відпрацьована робота наземного комплексу - пункти прийому та обробки інформації від супутника", - наголосив Яцков у розмові з DW.
Державна космічна програма
Як зауважив Тафтай, виведення на орбіту "Січ-2-30" є першим кроком на шляху реалізації державної космічної програми на 2021-2025 роки, яка "передбачає створення вітчизняного космічного угруповання супутників". "Разом з "Січ-2-30" ми плануємо вивести на орбіту вісім супутників", - повідомив Тафтай. За його словами, ці супутники вже будуть здатні роботи значно детальніші знімки земної поверхні.
Останнім часом Україні вдалося продовжити кілька важливих міжнародних контрактів, розповів далі Тафтай. Йдеться, наприклад, про випуск елементів конструкції першого ступеня ракети Antares, яка доправляє вантажний корабель Cygnus з території США до Міжнародної космічної станції. За іншою програмою - Vega - КБ "Південне" випускає двигуни для 4-го ступеня ракети-носія легкого класу Vega Європейської космічної агенції (ESA).
Але й це ще не все. "Зокрема, планується запуск української ракети-носія "Циклон-4" з космодрому в Канаді, початок будівництва якого було оголошено торік. Я думаю, що будівництво почнеться в першому кварталі 2022 року, а перший запуск - у 2024 році", - розповів Тафтай. За його словами, "Циклон-4" фінансує Канада, а Україна виступає як розробник і виробник. Україна є також учасником міжнародної програми Artemis, який реалізується NASA у кооперації із приватними компаніями та космічними агентствами. Мета програми - знову відправити людей на Місяць.
До повного відновлення космічної галузі в Україні ще далеко
Таким чином Україна поступово повертається в коло гравців на світовому космічному ринку. Однак до відновлення галузі хоча б до рівня періоду співпраці з Росією поки що все ще далеко. За даними ДКАУ, в 2014 році Україна втратили близько 80 відсотків свого ринку. Нині багато космічних проектів України перебуває на початковій стадії та не забезпечують повне завантаження підприємств, визнає Тафтай. "Відновлення займе ще досить довгий час. У 2021 році вдалося зупинити падіння. Відсотків 10 втраченого ринку ми відіграли. Сподіваюсь, що в 2022 році робота йтиме швидше, зокрема, завдяки підтримці уряду", - сподівається він.
А втім, за словами директора асоціації "Космос" Яцкова, до державної космічної програми на 2021-2025 роки є багато питань. "Програма мала б бути розроблена з урахуванням національних пріоритетів в космічній сфері, відображених в довгостроковій космічній стратегії України. А такого стратегічного документу наразі немає", - підсумував Яцков.