В Україні серйозно обговорюють будівництво власного космодрому - вже знайдено територію, придатну для цього, на чорноморському узбережжі.
Україна активно взялася за розвиток космічного спрямування: у січні країна вперше за одинадцять років вивела на орбіту власний супутник, у листопаді почала будувати спільно з Канадою космічний пусковий майданчик на березі Атлантичного океану, а тепер задумалася про спорудження космодрому вже на своїй території. Раніше це було неможливо через високу щільність населення, але сучасні технології змінюють ситуацію. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Завдяки технологіям
Космодром в Україні досі не будували, бо наша країна надто густо заселена, а для спорудження такого об'єкта потрібна безлюдна територія. Відповідно до вимог, це має бути не менше 500 кілометрів під трасою польотів ракет-носіїв та по 200 кілометрів в обидва боки від цієї траси.
Однак зараз вже існують технології, що дозволяють запускати ракети-носії без необхідності в зоні відчуження завдяки керованому поверненню.
Будівництво космодрому обговорювали учасники конференції, на ході якої було створено Всеукраїнське об'єднання інноваційно-космічних кластерів. Про плани
розповіли губернатор Одеської області Сергій Гриневецький та керівник Національного центру управління та випробувань космічних засобів Володимир Присяжний.
Фахівці з ракетних технологій, у тому числі в Україні, вже створюють ракети-носії з поворотними сходами, завдяки яким потреба в зонах відчуження відпадає. Йдеться про кероване повернення першого-другого ступеня ракет, повідомив голова управління Дніпропетровського космічного кластера Євген Рокитський.
"Наприклад, у Великій Британії нещодавно анонсували створення семи космопортів на своїй території, неподалік міста Единбурга, вже інвестували кошти в реалізацію цих проектів", - сказав Рокитський.
Ймовірно, малися на увазі плани будівництва космічного центру в Шотландії. Передбачалося, що найближчими роками на Шотландських островах, розташованих на північний схід від країни, з'явиться стартовий майданчик для ракет. Супутники планував запускати, зокрема, американський гігант Lockheed Martin. Космічне агентство Великої Британії схвалило проект, а данський мільярдер Андерс Поульсен інвестував у нього близько двох мільйонів доларів.
Проте навесні минулого року з'явилася інформація про те, що проект заморожений: проти нього виступила влада Шотландії. Урядова організація Historic Environment Scotland, яка займається збереженням історичних пам'яток, заявила, що будівництво пошкодить історичний пам'ятник - станцію радіолокації, побудовану в 1941 році, яка зіграла "важливу роль" в обороні Великої Британії. За даними The Times, ініціатори проекту мають намір оскаржити заборону.
Рокитський підкреслив, що приклад Великої Британії, а також інші факти свідчать про те, що сучасні технології дозволяють запускати ракети-носії з невеликих територій, не завдаючи шкоди навколишньому середовищу.
Місце є
Учасники конференції повідомили, що для будівництва українського космодрому вже підібрали відповідне місце на узбережжі Чорного моря, на адміністративному кордоні Одеської та Миколаївської областей. Щоправда, будівництво стратегічного об'єкта вимагатиме узгодження з Туреччиною, оскільки є ризик падіння другого ступеня ракети-носія на територію сусідньої країни.
Крім того, обговорювалася можливість домовлятися про запуск українських ракет-носіїв з територій Канади та Австралії, а також здійснювати морські або повітряні старти.
У конференції, що відбулася в Одесі 20 січня, взяли участь представники регіональних інноваційно-космічних кластерів Причорноморський, Полісся, Слобожанщина та Дніпровського космічного кластера. Внаслідок цього було створено Всеукраїнське об'єднання інноваційно-космічних кластерів.
Президентом об'єднання обрано народного депутата Сергія Таруту, віце-президентом - голову Одеської облдержадміністрації Сергія Гриневецького, головою - Євгена Рокитського, а наглядову раду очолив заступник мера Одеси Павло Вугельман.
Назад у космос
У листопаді минулого року Державне космічне агентство повідомило, що у канадській провінції Нова Шотландія відбулася урочиста церемонія з нагоди початку спільного з Україною будівництва космічного пускового майданчика.
Проект передбачає створення на узбережжі Атлантичного океану комерційного космодрому для ракети-носія Циклон-4М розробки та виробництва українських КБ Південне та Південного машинобудівного заводу. Реалізує проект канадська компанія Maritime Launch Services. Командному центру майбутнього пускового майданчика буде надано ім'я Олександра Дегтярьова - колишнього керівника КБ Південне.
13 січня 2022 року компанія SpaceX Ілона Маска запустила ракету з приватними та державними супутниками, серед яких був і український
Січ-2-30. Супутник вивела на орбіту ракета-носій Falcon 9. Усього на борту було 105 супутників. Докладніше про це - у матеріалі
Значення супутника Січ.
Для України ця подія мала величезне значення, адже востаннє нашого супутника було виведено на орбіту у 2011 році - у співпраці з Росією. Україна відправила на орбіту апарат Січ-2 у серпні 2011 року за допомогою ракети-носія Дніпро-1, виробництва заводу Південмаш. Запуск відбувся в Оренбурзькій області. Вже через рік зв'язок з апаратом було втрачено – відтоді наших супутників на орбіті не було.
Фахівці вважають, що для України запуск супутника може стати першим кроком щодо виведення космічної галузі з кризи, яка фактично була заморожена після розриву відносин із Росією.
До 2025 року Держкосмос має намір розвернути ще сім супутників. КБ Південне вже підготувало сучаснішу платформу Січ-2М.
Крім того, Україна уклала кілька важливих міжнародних контрактів, серед яких - вже згадане будівництво космодрому в Канаді, випуск елементів конструкції першого ступеня ракети Antares, яка доставляє вантажний корабель Cygnus з території США на МКС, виробництво двигунів для четвертого ступеня ракети-носія легкого класу Vega Європейського космічного агентства.
Усі ці кроки говорять про те, що наша країна поступово повертається до кола гравців на світовому космічному ринку. І хоча до відновлення колишнього потенціалу ще далеко, позитивна тенденція є очевидною.