Генпрокуратура не зуміла довести, що ракети, продані Україною Грузії, були куплені незаконно у фірми Параллакс, пише видання Дело.
Газеті стали відомі нові подробиці скандальної справи про продаж Україною в 2005 році зенітних керованих ракет 9М38М1 і 3М9М3 до Грузії.
Фігурант скандалу, українсько-російська фірма Параллакс, яку Генеральна прокуратура підозрює в причетності до операції українських і грузинських військових, в Господарському суді Києва довела, що продала ракети Укроборонсервісу законно.
Як пише Дело, Генпрокуратура проводить розслідування поставок військової техніки та боєприпасів українською стороною грузинським збройним силам в 2005 році. Силовики підозрюють, що компанія Укроборонсервіс, що спеціалізується на експортних поставках спецтоварів, у тому числі військових, закупила ракети, призначені для Грузії, в українсько-російської фірми Параллакс.
У відомстві наполягають на тому, що операція була незаконною, оскільки Параллакс не мав ліцензії на продаж як боєприпасів, так і військової техніки.
Законність операції була оскаржена в суді. Генпрокуратура подала позов до Господарського суду Києва з вимогою визнати недійсними договори між Параллакс і Укроборонсервісом і стягнути з відповідачів 33,42 млн. грн. Всього позивач вимагав анулювати чотири договори, які учасники угоди уклали з грудня 2005 року по березень 2006-го.
Згідно з договорами купівлі-продажу, в 2005-2006 роках Укроборонсервіс купив у Параллакса 52 ракети 9М38М1 і 110 ракет 3М9М3 різної модифікації. У Генпрокуратурі наполягали на тому, що Параллакс не мав права продавати ракети, так як у фірми на той момент не було ліцензії на продаж ні боєприпасів, ні військової техніки.
Представники Параллакса в суді не заперечували, що ліцензії у фірми не було. Але запевнили в тому, що на момент підписання документів з Укроборонсервісом продаж боєприпасів і військової техніки не підпадала під дію закону Про ліцензування певних видів господарської діяльності.
Основний закон про ліцензування був прийнятий ще в 2000 році. Але на той момент він не зобов'язував мати ліцензії компанії, які торгують товарами оборонної промисловості. Відповідні зміни до закону були внесені в серпні 2005-го. Тобто приблизно за півроку до того, як Укроборонсервіс і Параллакс уклали перший спірний контракт.
Однак, як з'ясувалося, і в цьому випадку Параллакс не зобов'язаний був мати відповідну ліцензію, для того щоб продавати ракети Укроборонсервісу. Справа в тому, що умови ліцензування торгівлі боєприпасами та військовою технікою були офіційно опубліковані тільки в травні 2006-го - через два місяці після укладення останнього з чотирьох контрактів, які намагалася оскаржити Генпрокуратура.
У результаті Госпсуд Києва вирішив: так як на момент підписання договорів між Параллакс і Укроборонсервісом Кабмін ще не затвердив умови ліцензування торгівлі товарами ОПК, Параллакс мав право продавати держкомпанії ракети без ліцензії.
У компанії Параллакс минулого тижня повідомили, що крапку в судових баталіях ставити рано - Генеральна прокуратура вже оскаржила рішення суду першої інстанції. Тим не менше уточнити, коли відбудеться чергове слухання щодо спірних контрактів, у Параллакс відмовилися.
Цей матеріал опублікований на Корреспондент.net у рамках партнерської угоди з газетою Дело.