Починаючи з 2003 року і до сьогоднішнього дня, середня питома активність цезію-137 в рибі Київського водосховища не перевищує 50-70 Бк/кг, тобто нижча від допустимих рівнів.
Про це йдеться у статті Збагачені води директора Інституту гідробіології НАН України Віктора Романенка і доктора біологічних наук, професора Михайла Кузьменка, яку опубліковано в новому номері тижневика Дзеркало тижня.
Як йдеться в статті, станом на 2010 рік вміст радіонуклідів у воді Київського водосховища становив соті частки Бк/л, тобто був близьким до доаварійних рівнів. Однак на замулених верхніх ділянках водосховища зберігаються досить високі концентрації, особливо цезію-137, що певною мірою впливає і на забруднення гідробіонтів.
Однак у деяких особин до останнього часу спостерігається перевищення допустимих рівнів вмісту радіонукліда. Так, в 2009 році в організмі щуки зареєстрували питому активність цезію-137 - 165 Бк/кг, в 2010 році в організмі чехоні - 220 Бк/кг.
Таким чином, в Київському водосховищі питома активність радіонуклідів стронцію-90 і цезію-137 в гідробіонтах основних систематичних груп рослинності, молюсків і риб перевищує доаварійні рівні. Донні відкладення, особливо на верхніх замулених ділянках водосховища, оцінюються як тверді радіоактивні відходи.
У зв'язку із виведенням з експлуатації відпала необхідність у водоймі-охолоджувачі, площа якої становить 22,7 кв. км, середні глибини - близько 6,5 м, максимальні - досягають 18-20 м. Її створено на ділянці колишнього русла Прип'яті для забезпечення атомної станції водою.
Протягом року рівень води у водоймі на 6-7 метрів вищий від рівня води у Прип'яті та постійно забезпечується підкачкою води з річки, що спричиняє значні витрати. Майже по всьому периметру водоймища намита піщана дамба. Через греблю вода інтенсивно фільтрується і повертається до Прип'яті. Осушення значних площ водойми створює потенційну загрозу вітрового переносу високорадіоактивних речовин, оскільки значна їх кількість зосереджена на мілководді, а значить, виявляється на осушених ділянках.
"Скільки мине років, поки в умовах Полісся осушені ділянки водойми освоїть трав'яна та чагарникова рослинність, а з часом - і дерева? Як запобігти вітровому перенесенню радіонуклідів з осушених ділянок? Це та багато інших питань не залишають вчених. Турбує і те, що представники рослинного і особливо тваринного, світу, які будуть заселяти інтенсивно забруднену радіонуклідами трансформовану екосистему водойми, зустрінуться з дозами іонізованого опромінення у багато разів більшими від тих, які формуються в умовах природного радіаційного фону", - пишуть автори.
Нагадаємо, журналісти ТСН у прямому ефірі зробили замір рівня радіоактивного випромінювання в Токіо та Києві. Виявилося, що у Києві рівень радіації вдвічі вищий, ніж у Токіо.