Відставка міністра освіти Дмитра Табачника вже найближчим часом розглядається владою як тактичний хід для зняття частини невдоволення українців «погіршенням життя вже сьогодні». Відставку прем’єра Миколи Азарова відкладено до вищої точки кипіння у суспільстві, пише Дзеркало тижня. Україна.
Як зазначає автор, президент Віктор Янукович міг оголосити про відставку М.Азарова ще 7 квітня у своєму посланні парламенту. "Причому цього разу навіть сам Микола Янович (Азаров), схоже, був не проти. У всякому разі, попередив про майбутню відставку своє оточення. І навіть запасний аеродром підготував. Куди скромніша, до речі, посада голови Нацбанку, яку йому нібито обіцяли у минулому році", - йдеться у статті.
Проте В.Янукович вирішив інакше. "Посвячені, щоправда, шепотілися, що відставку відклали на місяць і після травневих свят (Азарова) точно звільнять. Але виявилося, що відбій пролунав надовго. І не тільки щодо Азарова. Весь економічний блок не збираються чіпати щонайменше до вересня. Недоторканними залишаються і віце-прем'єри - як мінімум Андрій Клюєв, Борис Колесніков і Юрій Бойко", - пише автор статті.
Окрім того, після свят можливі ще кілька відставок в уряді, на які українці можуть взагалі не звернути уваги. Так, Ганна Герман може зайняти посаду міністра культури замість Михайла Кулиняка, а Віктор Тихонов - залишити пост віце-прем'єра.
Цілком імовірна також заміна керівників МОЗу і Міноборони - Іллі Ємця та Михайла Єжеля, однак тут не визначилися з наступниками.
"Зазвичай уряд відправляють у відставку тоді, коли проведено найболючіші заходи, необхідні для здійснення реформ. Щоб відповідальність за погіршення життя взяли на себе відставники, а плодами їхньої діяльності скористалися ті, хто залишиться при владі (у нашому випадку - президент). Але в тому-то й річ, що ніякі глибинні, якісні реформи за рік так і не було розпочато. А "погіршення життя вже сьогодні" - це не ціна модернізації, а скоріше підсумок бездіяльності влади. І критична - з точки зору суспільної довіри - точка насправді все ще попереду. Викидати найбільший козир у цих умовах просто необачно. Потрібно жертвувати кимось менш значущим", - відзначає автор.
"Втім, навіть ті, хто наполегливо рекомендують провести хоча б косметичні перестановки, розуміють, що мова йде в основному про демонстрацію. Імітації діяльності. Здатної навіть політично стурбовану публіку зацікавити хіба що в разі звільнення Табачника. Про решту, мабуть, і не згадають. Бо від зміни табличок на міністерських кабінетах ніхто насправді не чекає ніяких принципових змін. Ніхто змін, взагалі-то, і не обіцяє", - резюмує автор статті.