Лідер Народної Самооборони Юрій Луценко написав нового листа із СІЗО. У ньому він виступив проти повернення до минулого і вивішування червоних прапорів 9 травня.
"Обидва мої діди, Іван і Михайло, пройшли війну з літа 41-го і зустрілися під Рейхстагом. Сімейна історія говорить, що вони познайомилися, коли дід Іван, завершивши надпис "Гітлеру – п…ць", побачив надпис діда Михайла "Козелець, Чернігівська область, Україна". Односельці обнялися, а їхні діти через 15 років стали моїми батьками", - розповів Луценко.
У своєму листі він також згадав, як його дід Іван не любив носити ордени, отримані у Великій вітчизняній.
" Спогади про те, як форсували Дніпро, були ще більш важкими. Згадуючи, як гнали щойно мобілізованих" торбешніков "у домашніх куфайках з одною гвинтівкою на трьох, дід глухо матюкався. Взагалі, уникав теми війни. Тоді я дивувався - чому? Тепер , знаючи, що за форсування Дніпра поклали в 10 разів (!) більше, ніж союзники за висадку в Нормандії, я його розумію ", - зізнався Луценко.
За словами екс-міністра, його дід, "як і всі фронтовики, добре знав ціну бравурній пропаганді про Перемогу".
" Знав, але волів мовчати. Недавно я прочитав абсолютно точні слова про це Йосипа Бродського:
В истории русской страницы
Хватит для тех, кто в пехотном строю
смело входили в чужие столицы,
но возвращались в страхе в свою…", - написав лідер НС.
Луценко назвав 9 травня особливою датою. "Це одиничний випадок, коли ми відзначаємо точну дату історичної події і знаємо страшну ціну свята зі сльозами на очах", - сказав екс-міністр.
" Я відзначав і відзначаю 9 Травня як особливий день. Україні є про що згадати в ці дні. Ми, українці, маємо бути горді своїм величезним внеском в спільній цивілізаційній перемозі над фашизмом і над його антилюдськими планами. Як маємо пам’ятати і про те, що домашню кровожерну диктатуру кров наших дідів так і не наситила. Сталін її пив і далі. А його нинішні оспівувачі в українській владі мріють повернути ту модель країни-табору. Цей розворот колеса української історії в ті страшні часи вони незмінно-пафосно прикривають Днем Перемоги 1945-го. Ніяких днів пам’яті ці діячі не допускають – їх війна з навколишнім світом і власним народом ще триває. Тут знову наведу цитату поета і Нобелівського лауреата Й.Бродського, що влучно характеризує неосталінські травневі шабаші останніх років: "Краска стыда вся ушла на флаги", - наголосив Луценко.
Він назвав провокаційними "ігрища" з червоними прапорами. "Огидно це все в країні, де про ветеранів і жертв тих років згадують між іншим. Нинішні прихильники Сталіна йдуть його шляхом - народу баланду і чвари. Цього разу - шляхом примусового вивішування прапорів ... Тим більше - ніякого повернення назад, бо як сказав би мій дід Іван: і Гітлеру, і Сталіну - п ... боєць! ", - йдеться в листі лідера НС.
Як повідомлялося, 21 квітня Верховна Рада України прийняла закон Про внесення змін до закону України Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років (щодо порядку офіційного використання копій прапора Перемоги). Цим законом парламент зобов'язав вивішувати 9 травня разом з державним прапором України червоний прапор.
Президент України Віктор Янукович ще не підписав згаданий закон, але пообіцяв зробити це в найближчі дні.