Засуджений до п’яти років ув’язнення за пособництво нацистам, але відпущений з-під варти через похилий вік Іван Дем’янюк наразі залишається у в’язниці, оскільки для нього шукають місце у будинку пристарілих.
Як повідомляє телеканал NTV, директор в’язниці в мюнхенському районі
Штадельхайм Міхаель Штумпф заявив, що не може видворити Дем’янюка на вулицю.
"Ми як і раніше шукаємо установу, яка його візьме. Ми не можемо просто
видворити 91-річного чоловіка на вулицю і сказати: "щасливо!", - сказав Штумпф.
У зв’язку з цим ще одну ніч, а, можливо, навіть кілька, Дем’янюку
доведеться провести у тюремній лікарні. "Йому важко йти. Він звик до нас.
Йому важко припинити стосунки, які вибудувалися з нашими лікарями і
медсестрами", - зазначив Штумпф.
Поки також невідомо, хто сплатить перебування Дем’янюка у будинку
пристарілих. "У нас є рахунок Дем’янюка, але на ньому лише кілька євро. У
гіршому разі, цим займеться соціальна допомога", - сказав керівник в’язниці.
Нагадаємо, вчора Іван Дем’янюк почув вирок суду Мюнхена, який розглядав
справу про його причетність до вбивства майже 28 тисяч в’язнів концентраційного
табору Собібор у Польщі в роки Другої світової війни.
Рівно через два роки після того, як Дем’янюк був екстрадований зі США до
Німеччини, суддя Ральф Альт оголосив, що той, будучи наглядачем табору, був
причетний до масових вбивств і за свої злочини засуджений до п’яти років
позбавлення волі.
Прокурори просили для уродженця України шість років, а адвокати стверджували,
що навіть якщо Дем’янюк у цьому таборі був як в’язень, то просто був змушений
виконувати накази нацистів, аби зберегти собі життя.
Дем’янюк ніяк не відреагував на оголошення вироку і навіть відмовився від
фінального слова перед тим, як судді приступили до його оголошення. Втім, вже
через кілька годин після того, як стало відомо, що обвинувачений проведе у
в’язниці п’ять років, суд вирішив відпустити його з-під варти. За даними ЗМІ,
Дем’янюк знаходитиметься на волі, поки розглядатимуть його апеляцію.
Втім, Reuters повідомляє, що суддя прийняв рішення зовсім відпустити
обвинуваченого, взявши до уваги його похилий вік, а також низку інших чинників.
Зокрема, Дем’янюк вже провів два роки, чекаючи завершення судового процесу в
Мюнхені. Крім того, він раніше провів вісім років у в’язниці в Ізраїлі. Ще
одним аргументом нібито є те, що дані злочини були скоєні 68 років тому.
Дем’янюк народився в Україні у 1920 році. Під час війни, згідно зі
свідченнями тих небагатьох очевидців, які залишилися в живих, він обслуговував
газові камери і брав участь у вбивстві людей, застосовуючи до в’язнів
садистські тортури утаборі Собібор, де загинули десятки тисяч євреїв.
Після закінчення війни Дем’янюк перебрався до США, де змінив ім.’я і став
Джоном. Наприкінці 1970-х проти Дем’янюка було висунуто звинувачення у злочинах
проти людства. Мін’юст США заявив, що він був нацистським наглядачем на
прізвисько Іван Грозний.
Згодом Дем’янюка позбавили американського громадянства і у 1986 році
депортували до Ізраїлю. Там у 1988 році він був засуджений за співпрацю з
нацистами до страти через повішення. Проте, до 1993 суду змінив своє рішення,
визнавши провину Дем’янюка недоведеною, і відмінив вирок. Після цього Дем’янюк
відновив американське громадянство, повернувся у США і оселився у Клівленді.
У 2001 році в США почався новий процес проти Дем’янюка, в якому були
пред’явлені архівні матеріали, які переконали суд, що уродженець України під
час Другої Світової війни все ж служив охоронцем у різних таборах смерті. У
червні 2004 року суд знову позбавив Дем’янюка американського громадянства. У
грудні 2005 року було прийнято рішення про видворення Дем’янюка до України.
Процедура по встановленню відсутності загрози тортур в Україні тривала до кінця
2006 року. Спроби Дем’янюка домогтися відміни рішення про екстрадицію не
увінчалися успіхом, але процес затягнувся ще на три роки. 24 березня 2009 року
імміграційне відомство США оголосило про контакт з німецьким урядом по
видворенню Дем’янюка до Німеччини.
Рівно два роки тому, 12 травня 2009 року, чоловік без громадянства був
висланий до Німеччини, де постав перед судом. На процесі він особисто жодного
разу не висловився на свій захист - позицію обвинуваченого озвучували його
адвокати.