Лозінський звільнений за рішенням суду через стан здоров'я.
Екс-нардеп Віктор Лозінський був звільнений з місця позбавлення волі за рішенням Бориспільського суду, повідомляє УНН із посиланням на голову ДПтС Сергія Старенького.
"Деякі діячі повідомляють про причетність Державної пенітенціарної служби до звільнення від відбування покарання Лозінського. Нагадую цим діячам, що служба виконує рішення судів, а не надає їм оцінку. Про звільнення цього засудженого повідомляю, що в основу рішення суду лягли висновки лікарів та експертів, яких залучив до справи суддя. Висновки медичної комісії пенітенціарної служби, які надавалися суду раніше, не містили в собі дані, які давали б можливість суду звільнити засудженого від відбування покарання. Оцінку стану здоров'я робили лікарі, що не мають ніякого відношення до пенітенціарної службі. Сторону державного обвинувачення в суді підтримував прокурор", - розповів Старенький про звільнення Лозінського.
Три роки тому (20 квітня 2011 року) Лозінського засудили до 15 років колонії. Звинувачення таке:
- Причетність до вбивства 55-річного Валерія Олійника, жителя Голованівського району Кіровоградської області;
- Незаконне зберігання та поводження зі зброєю та боєприпасами.
Разом з Лозінським, який тоді ще був народним депутатом, у справі проходили колишній прокурор Голованівського району Євген Горбенко, начальник райвідділу міліції Михайло Ковальський.
Лозінський відбував покарання в колонії Бориспільського району, яка в народі відома як "Мартусівка".
Комсомольская правда в Украине розповідає історію звільненого нардепа-вбивці Лозінського.
ДЕПУТАТ-МИСЛИВЕЦЬ
Драма розігралася в лісі неподалік від села Грушки на Кіровоградщині 16 червня 2009 року. У машині швидкої допомоги від втрати крові помер 55-річний місцевий житель Валерій Олійник. На тілі чоловіка експерти нарахували 10 кульових поранень - в основному на ногах. Також експертиза зазначила, що в покійного численні синці, садна на голові, зламано шосте ребро з правого боку, забої верхніх кінцівок. Поховали вбитого без ноги.
Незабаром з'явилися основні підозрювані у трагедії. Кілька днів нардепу вдавалося "тримати оборону": Лозінський стверджував, що насправді він і його друзі захищалися від небезпечного рецидивіста Олійника, у якого нібито був пістолет. А його загибель - це результат самозахисту. Дійшло до того, що деякі колеги Лозінського з партії навіть вимагали дати нардепу і його напарникам нагороди за затримання людини, яка стріляла у них. Але незабаром проти Лозінського Генпрокуратура відкрила кримінальну справу за завдання тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть людини. У день, коли з Лозінського зняли депутатську недоторканність, в залі Верховної Ради його вже не було.
Він втік. Ховався півроку і в березні 2010-го здався.
"Коли прокурор просив для мене вищу міру, я прекрасно розумів, що він хотів вдарити по вухах журналістів, і якимось чином вплинути на мене, залякати мене. Я цього не боюся. Ви мене не залякаєте, тим більше таким безглуздим обвинуваченням. Очевидним є і той факт, що ніякого злочину щодо умисного вбивства я не скоював, і здійснювати не міг", - сказав нардеп.
Після трагедії "Комсомолка" поїхала на Кіровоградщину. Побувавши в Голованівському районі, кореспондент "КП" дізнався: що трагедія, яка трапилася - всього лише ланка в ланцюзі страшних подій, що відбувалися в цих місцях. Довгі 8 років Лозінський та його свита безроздільно правили цілим районом. Вони стратили і милували, вирішували - кому жити, а кому вмирати. При цьому були неймовірно жорстокі.
ЧУТКИ ХОДИЛИ ДАВНО
За час його ув'язнення були чутки про дострокове звільнення, але перспективи виглядали туманними - випустити достроково його могли не раніше 2016 року, коли минули б дві третини терміну. Сидів він спокійно, без зривів, але ні в суспільному, ні в культурно-масовому житті колонії не брав участь, колектив ігнорував.
ЦІКАВИЙ ФАКТ
Батько Лозінського в свій час був "боярином" (свідком) на весіллі матері Олійника. Олійник, як і Лозінський, в минулому служив у міліції: до 1987 року він служив у Херсонській області в конвойному взводі.
ДОСЬЄ
Про колишнього нардепа неохоче говорять навіть його колеги з Верховної Ради. Адже до початку тих червневих подій нинішній в'язень Генпрокуратури перебував у підкомітеті з питань контролю за дотриманням законодавства у сфері боротьби з організованою злочинністю і корупцією.
Віктор Лозінський народився 6 квітня 1963 року в містечку Голованівськ на Кіровоградщині. Закінчив школу міліції, працював у Маловисківському райвідділі. Але в 1988 році з органів лейтенанта Лозінського звільнили - нібито за шантаж і приховування злочинів від обліку. Розповідають, що насправді тодішній міліціонер, не соромлячись, вимагав у місцевих підприємців возити його на своїх автомобілях. А якщо ті відмовлялися - на них заводилася фіктивна кримінальна справа. В результаті люди написали колективну скаргу, після чого в Малу Виску з Кіровограда і Києва приїхали високі перевіряючі чиновники.
Лозінського звільнили, а його начальникам винесли дисциплінарні стягнення. Як за кілька років Лозінському вдалося сколотити капітал, невідомо. Але вже в 1990-х роках в рідному Голованівську він став солідним бізнесменом: обзавівся юридичною фірмою і потихеньку прибрав до рук гектари місцевих мисливських угідь.
У парламенті "земельний магнат" з'явився в 2007 році.
Лозінський був двічі одружений. Від двох шлюбів у нього 3 дочки.