Тим не менш, Москва ще в грудні зірвала всі зусилля ОБСЄ щодо посилення контролю за кордоном, оскільки, якби кордон був під контролем України, Росія більше не змогла б відправляти підкріплення сепаратистам.
Для нинішнього конфлікту взагалі характерно, що на дипломатичному рівні Кремль намагається всіляко підігравати і постійно наголошує на своїх мирних прагненнях, але як тільки справа доходить до їхнього втілення в життя, він задкує. При цьому для зовнішнього спостерігача Москва намагається створити враження, ніби Росія є не стороною-учасницею конфлікту, а лише посередником.
Кремль керується у своїх діях наступним розрахунком: "Чим довше буде триває конфлікт в Україні, тим важче Президенту Порошенкові буде проводити реформи, в результаті в Україні зросте невдоволення і Києву доведеться відмовитися від цивілізаційної альтернативи".
Конфлікт в Україні корисний і з точки зору внутрішньополітичних проблем путінської системи: "Кампанія проти України дозволяє відволікати увагу російського народу від "виру авторитарної системи".
Враховуючи все це, Росія буде користуватися конфліктом як важелем для дестабілізації ситуації в Україні стільки часу, скільки це буде можливо.
До речі, ще один можливий розрахунок Кремля може полягати в тому, що чим довше буде тривати війна в Україні, тим жорсткішою буде реакція ЄС, який, зрештою, змусить Київ визнати федералізацію України.
Газовий блеф Росії - "Christian Science Monitor"
Згідно з повідомленнями російських інформаційних агентств, що прозвучали минулого тижня, Росія оголосила, що в трирічний термін припинить постачати газ в Європу транзитом через Україну.
Цей крок створює загрозу енергетичній безпеці Євросоюзу і може змусити європейців усунути свою багаторічну залежність від російського газу.
Росія заявляє, що побудує трубопровід через Туреччину в обхід України і поставлятиме по ньому в Європу близько 60 мільярдів кубометрів газу, що складає приблизно 40% від всього російського газового експорту в європейські країни. Поставки планується здійснювати через новий газовий хаб на греко-турецькому кордоні. Європі потрібно провести власну підготовчу роботу, в тому числі побудувати нові трубопроводи, щоб отримувати газ і розподіляти його.
Треба сказати, що з Туреччиною повної згоди з питання не досягнуто, а будівництво в рамках цього дорогого і розрахованого на багато років проекту не почалося.
Як повідомляє Bloomberg, керівництво європейської енергетичної галузі було приголомшено цією російською заявою.
«Ми так не працюємо, - заявив віце-президент Єврокомісії з енергетичного союзу Марош Шефчович. - Наша система торгівлі і наші методи торгівлі - те, як ми робимо це сьогодні - вони відрізняються». Російське рішення «не має економічного сенсу», сказав Шефчович.
Експерти кажуть, що трубопровідна стратегія Росії в Європі в останні 10 років отримала політичне забарвлення і призначена не для збільшення продажів газу або підвищення ефективності його поставок, а для обходу побудованого в радянські часи трубопроводу «Дружба», яким досі здійснюється основний обсяг поставок нафти і газу в Європу через територію України.
Партнер провідної московської консалтингової компанії RusEnergy Михайло Крутіхін каже, що політика Кремля є непослідовною і незв'язною реакцією на несподівано виниклу внутрішньоєвропейську солідарність з питання санкцій проти Росії через її політику щодо України.
«Цей турецький проект і не проект зовсім, а просто ідея. Поки навіть незрозуміло, чи підтримає його Туреччина, оскільки вона нічого не підписала, крім одного туманного меморандуму домовленості», - зазначає він.
«Схоже, що Кремль просто намагається шантажувати Європу, однак з такими діями він ризикує втратити свій найбільший ринок. Ми говоримо про 60 мільярдів кубометрів газу на рік, для якого у Росії немає резервних ринків. І відбувається це в період, коли Європа вельми успішно розвиває свою енергетичну безпеку. На мій погляд, це пахне відчаєм, а не блискучою проникливістю».
Дипломатія в глухому куті на Донбасі - The Guardian
Донецький аеропорт з воронками від снарядів на злітно-посадковій смузі, з напівзруйнованими будівлями і обезголовленою диспетчерською вишкою давно вже перетворився на руїни і припинив функціонувати. Втрачати життя людей через аеропорту здається безглуздим.
Але він має таке потужне символічне значення для обох сторін, що бої за нього між українськими військами і сепаратистами тривають, не стихаючи, а українці заявляють, що вони відновили раніше втрачені позиції.
Тим часом, дипломатія практично зайшла у глухий кут. Коли в понеділок на сході України літали снаряди і ракети, міністри закордонних справ, що зустрілися в Брюсселі, вирішили, що підстав для ослаблення санкцій у них немає.
Стратегічний план глави зовнішньої політики ЄС Федеріки Могеріні щодо поступового ослаблення санкцій в обмін на поступки Росії і готовність співпрацювати в Україні та з інших питань був відкладений убік, як і очікували багато хто. Відкладений він доти, поки ситуація не зміниться кардинальним чином.