ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Стрілянина на Майдані: розповідь учасника

BBC Україна, 13 лютого 2015, 17:53
0
737
Стрілянина на Майдані: розповідь учасника
Фото: Reuters
Майдан

Рік по тому деякі свідки починають окреслювати іншу картину, ніж та, на якій наполягають лідери протесту.

Майже рік тому кровопролитний день на центральній площі Києва ознаменував кінець довгої і холодної зими, яка минула у протесті проти президента Віктора Януковича, що незабаром утік з країни.

Того дня загинули понад 50 протестувальників і троє міліціонерів. Та як почалася стрілянина?

Організатори протесту заперечують, що мали до того якийсь стосунок. Але один чоловік розповів ВВС іншу історію.

Рано-вранці 20 лютого 2014 року київський Майдан стоїть розділений – з одного боку "Беркут", з іншого - протестувальники.

Це триває вже понад два місяці. Але події переходять у вирішальну стадію. До кінця цього дня понад 50 людей загине, більшість – уражені кулями спецслужб просто посеред вулиці.

Насильство прискорить падіння Віктора Януковича. Москва назве день 20 лютого "збройним переворотом" і скористається цією ідею, щоб виправдати анексію Криму і підтримку сепаратистів на сході України.

Лідери протесту, деякі з яких нині обіймають посади в уряді нової України, наполягають, що за розстріли повністю відповідають силові структури, які діяли за вказівками попередніх керівників держави. Але рік по тому деякі свідки починають окреслювати іншу картину.

Що сталося на Майдані?

Я не хотів вбивати

"Я стріляв по ногах", – каже чоловік, якого ми назвемо Сергієм. Він розповідає мені, що зайняв позицію у київській консерваторії, яка розташована на південно-західному куті Майдану.

"Звісно, я міг влучити у руку чи ще кудись. Але я не стріляв на ураження", - додає він.

Сергій розповідає, що понад місяць був звичайним протестувальником на Майдані і що його постріли у міліціонерів на площі і на даху підземного торгового центру змусили їх відступити.

Стрілянина вже лунала за два дні до того, 18 лютого. У середу 19-го було спокійніше, але ввечері, каже Сергій, його звели з чоловіком, який запропонував йому на вибір дві рушниці: дробовик 12-го калібру і швидкострільну мисливську рушницю "Сайга".

Він обрав другу та сховав її у будівлі поштамту, що через дорогу від консерваторії. Обидва ці будинки були під контролем протестувальників.

Як розгорталися події 20 лютого 2014 року

Майдан

Під натиском протестувальників підрозділи МВС відступили зі своїх позицій поблизу Майдану на вулицю Інститутську (з північного боку готелю "Україна").

Протестувальники пішли за ними і потрапили під вогонь з боку спецпідрозділів, що відступали, та снайперів з прилеглих будівель.

Загинули понад 50 людей – це найбільша кількість жертв у сутичках між протестувальниками та міліцією на Майдані.

Вранці 20 лютого, коли почалася стрілянина, Сергія, за його словами, провели до консерваторії, де разом іще з одним чоловіком вони близько 20 хвилин стріляли у силовиків; це було ще перед сьомою годиною ранку.

Його оповідь частково підтверджують інші свідки. Того ж ранку Андрію Шевченку, тодішньому депутату від опозиції і активному учаснику протестів, зателефонував командир спецпідрозділів на Майдані.

"Він подзвонив і сказав: "Андрію, хтось стріляє у моїх хлопців". Він також уточнив, що стріляють з консерваторії", - розповів пан Шевченко.

Він зв'язався з головою протестувальників Андрієм Парубієм, якого називали комендантом Майдану.

"Я відправив загін зі своїх кращих людей, щоб вони обшукали консерваторію і визначили, чи є там вогневі позиції", – розповідає пан Парубій.

Тим часом депутат Андрій Шевченко отримав ще кілька телефонних дзвінків, дедалі більш панічних: "Раз за разом дзвонив офіцер МВС і казав: "У мене вже троє поранених. Вже п'ятеро поранених. Один загиблий".

Врешті він промовив: "Ми відступаємо, Андрію, не знаю, що буде далі". Я чітко відчував, що буде щось погане", - розповів депутат.

Андрій Парубій, нині перший заступник Голови Верховної Ради України, каже, що його люди не знайшли у консерваторії стрілків.

Але фотограф, що побував у консерваторії пізніше того ж ранку – після 8-ї години – сфотографував там людей з рушницями, хоча й не бачив, як вони стріляли.

Що сталося на Майдані: розповідь фотографа

Розповідь Сергія відрізняється від того, що каже пан Парубій.

"Я саме перезаряджав рушницю, - розповів він мені. - Вони підбігли до мене, один притиснув мене ногою до землі і сказав: "З тобою хочуть переговорити. Все нормально, але більше цього не роби".

Сергій переконаний, що його витягли звідти саме посланці Андрія Парубія, хоча він не впізнав їх у обличчя. Його вивели з консерваторії, вивезли з Києва на машині і лишили за межами міста, звідки він сам мав діставатися додому.

На той час троє силовиків уже були смертельно поранені, і почався масовий розстріл протестувальників.

Офіційне розслідування зосередилося на тому, що сталося потім, після того як спецпідрозділи відійшли з Майдану. У відеозаписах чітко видно, як, відступаючи, вони стріляли у протестувальників.

 

Заарештували лише трьох людей, усі вони – члени спецпідрозділу "Беркут". З цих трьох лише двоє – офіцери нижчого рангу – лишаються під арештом. Командирові "Беркуту" Дмитру Садовнику утримання під вартою замінили на домашній арешт, звідки він зник.

Трьох "беркутівців" звинувачують у причетності до вбивства 39 людей. Але ж загинули ще не менше десяти протестувальників, а троє представників спецпідрозділів померли від ран.

Про декого з жертв можна майже точно сказати, що вони загинули від куль снайперів, які, скоріше за все, стріляли з високих будівель неподалік від Майдану.

Адвокати потерпілих і джерела у генеральній прокуратурі повідомили ВВС, що коли йдеться про розслідування смертей, до яких "Беркут" непричетний, усі їхні зусилля блокуються судом.

"За часів Януковича це був бермудський трикутник: прокуратура, міліція і суд, – каже Андрій Шевченко. – Усі знали про їхню співпрацю. Вони покривали одне одного, і це було основою масштабної корупції по всій країні. Ці зв'язки досі непорушні", - розповідають співрозмовники.

Розмаїття теорій змови

Раніше цього тижня звільнили генерального прокурора України Віталія Ярему, якого жорстко критикували за те, як він провадив це розслідування.

Тим часом різноманітні теорії змови процвітають.

"Я впевнений, що за стріляниною 20 лютого стоять снайпери, що прибули з Росії і звідти ж контролювалися", – каже Андрій Парубій, колишній комендант Майдану.

"Стрілки хотіли втопити Майдан у крові", - додає він.

Такої позиції дотримуються багато українців. У Росії ж багато хто вважає навпаки: що Майдан був проектом Заходу, інспірованим ЦРУ, щоб зрушити Україну з московської орбіти. Жодна сторона не додає до своїх заяв переконливих доказів.

Переважна більшість протестувальників на Майдані були мирними неозброєними громадянами, що місяцями терпіли люті морози, вимагаючи змін у корумпованому уряді. Наскільки відомо, усі полеглі 20 лютого не мали при собі зброї.

Лідери Майдану завжди наголошували, що робили усе можливе, аби на Майдані не було вогню.

"Ми знали, що наша сила полягала у невикористанні силових методів. Почати стрілянину було б слабкістю", – зазначає пан Шевченко.

Андрій Парубій припускає, що на Майдан могла проникнути невелика група озброєних протестувальників; у такому разі це була спонтанна і неорганізована відповідь на насильство з боку силових структур у попередні дні.

"Я чув, що після стрілянини 18 лютого дехто прийшов на Майдан з мисливськими рушницями. Як мені казали, це, можливо, були родичі або батьки тих, хто загинув 18-го числа. Отже, я визнаю, що на Майдані могли бути люди з мисливськими рушницями. Коли снайпери почали вбивати наших хлопців одного за одним, можу припустити, що власники мисливських рушниць відкрили вогонь у відповідь", - сказав він.

Версія Сергія знову ж таки відрізняється. За його словами, у потенційні стрілки його завербували наприкінці січня. Це зробив чоловік, якого він називає військовим офіцером у відставці. Сам Сергій теж раніше був військовим.

"Ми стали спілкуватися, і він взяв мене до себе під крило. Він побачив у мені щось таке, що йому сподобалось. Офіцери – хороші психологи, вони бачать, хто на що спроможний. Він тримав мене поруч", - розповів Сергій.

Цей колишній офіцер відмовив його від того, щоб приєднатися до будь-яких войовничих груп, які були активні на Майдані: "Твій час ще настане" - казав він".

Чи готували його психологічно до того, щоб взяти зброю до рук?

"Точних планів ми не розробляли. Але ми говорили про це між собою, і він мене готував", - відповідає співрозмовник.

Особистість цієї людини лишається невизначеною, як і те, чи належав він до будь-яких впізнаваних угрупувань Майдану.

Багато чого нам досі невідомо – наприклад, хто першим відкрив вогонь 20 лютого.

Що ж до теорій змови, можливо, Сергієм маніпулювали, і він став пішаком у великій грі. Та сам він бачить це інакше. За його власними словами, він був простим протестувальником і взяв у руки зброю для самозахисту.

"Я не хотів ні в кого стріляти, нікого вбивати. Але цього вимагала ситуація. Я не почуваюся героєм. Навпаки, я погано сплю і маю погані передчуття. Я намагаюся себе контролювати, але постійно нервую. Мені нема чим пишатися. Стріляти легко. Жити після цього – оце складно. Але ж ти мусиш захищати свою країну", - каже він.

Джерело: ВВС Україна

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах