ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Жити "по-мінському": новий порядок на ДонбасіСюжет

BBC Україна, 18 лютого 2015, 07:23
0
735
Жити  по-мінському : новий порядок на Донбасі
Фото: АР
Олександр Захарченко каже, що місцеві вибори на Донбасі будуть проведені за тамтешнім "законодавством"

Минулорічна спроба загасити конфлікт на Донбасі базувалася на схожих засадах, проте зазнала фіаско.

"Народна міліція", особливий порядок призначення суддів та прокурорів, масштабна амністія та гарантії для російської мови – елементи "майбутнього режиму", який має почати діяти в окремих районах Донбасу.

Принаймні, таких домовленостей досягли учасники переговорів у Мінську.

Гарантій, що реалізувати цю угоду вдасться, наразі немає: минулорічна спроба загасити конфлікт на Донбасі базувалася на схожих засадах, проте зазнала фіаско.

Попередня спроба

5 вересня 2014 року члени Контактної групи – Леонід Кучма, Михайло Зурабов, Хайді Тальявіні, а також представники самопроголошених "республік" Олександр Захарченко та Ігор Плотницький – підписали " перші мінські домовленості", документ з дванадцяти пунктів, який повинен був стати базою для мирного врегулювання конфлікту на Донбасі.

Менше ніж за два тижні, 16 вересня, Верховна Рада ухвалила два закони авторства президента Порошенка. Сам глава держави тоді назвав їх "інструментом, який дозволяє розпочати політичну реалізацію програми з впровадження миру".

Закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей встановлював особливості здійснення влади на непідконтрольних Києву територіях.

Закон про недопущення переслідування та покарання осіб - учасників подій на території Донецької та Луганської областей фактично надавав амністію великій кількості бойовиків.

Нарікання з боку політиків, експертів та журналістів викликав спосіб ухвалення цих законів: це сталося на закритому засіданні Ради, без обговорення документів, без ведення стенограми і навіть з вимкненим табло у сесійній залі.

Закон "про особливий порядок" згодом був підписаний президентом, однак фактично так і не почав діяти через зрив перемир’я. При цьому формально він досі залишається чинним.

Закон про амністію тодішній спікер Олександр Турчинов навіть не передав на підпис президентові.

"Жодних передумов, після яких повинна наступати амністія, ні терористи, ні російські військові не збиралися виконувати", – пояснив тоді нинішній секретар РНБО.

У "Комплексі заходів з виконання мінських угод" - документі, що його Контактна група підписала в Мінську 12 лютого, – закон "про особливий статус" згадується кілька разів.

Зокрема, йдеться про те, що саме на його нормах базуватиметься "майбутній режим" "окремих районів" Донеччини та Луганщини.

ВВС Україна, аналізуючи зміст вересневих законів, а також текст перших та других мінських домовленостей, з’ясовувала, якими будуть основні риси цього режиму.

Вибори на сході

"Другі мінські домовленості" зафіксували згоду усіх сторін провести на непідконтрольних Києву територіях місцеві вибори, причому за українським законодавством.

Дату волевиявлення у цьому документі не прописали, однак саме у перший день після їхнього проведення Київ повинен почати перебирати контроль над українсько-російським кордоном у зоні конфлікту.

Сторони переговорів погодилися, що майбутні вибори повинні проходити з дотриманням стандартів ОБСЄ, а усі питання щодо їхнього проведення повинні узгоджуватися в рамках Тристоронньої контактної групи.

Важливе положення стосовно цих виборів: повноваження обраних таким чином органів місцевої влади не можуть бути достроково припинені.

Плановий розпуск усіх місцевих рад в Україні відбудеться у жовтні цього року, коли по всій території держави відбудуться чергові місцеві вибори. Чи означає це, що тоді відбудуться ще одні вибори на Донбасі? Чіткої відповіді на це питання наразі немає.

Уже після підписання документу в Мінську "лідер" самопроголошеної "ДНР" Олександр Захарченко заявив, що майбутні вибори на непідконтрольних Києву територіях пройдуть у відповідності до "законів", розроблених сепаратистами.

Українські політичні партії, за його словами, не зможуть взяти у них участі, оскільки вони є "ворогами і карателями".

"Це все відповідає духові мінських домовленостей", - підсумував пан Захарченко.

"Народна міліція"

Вересневий закон "про особливий порядок" відкриває перед громадами непідконтрольних Києву населених пунктів можливість створювати загони "народної міліції".

Окремі спостерігачі минулого року висловлювали побоювання, що таким чином на Донбасі легалізуються і отримають реальні важелі влади незаконні збройні формування сепаратистів.

Утім, згідно з текстом закону, до повноважень "народної міліції" належатиме лише охорона громадського порядку в окремих населених пунктах Донбасу, а входити до її загонів зможуть виключно мешканці відповідних міст і сіл.

Видається, що за задумом ініціаторів такого кроку, "народна міліція" повинна бути чимось на кшталт муніципальної поліції у європейських країнах. У парламенті та експертному середовищі досить давно дискутується ідея про створення таких правоохоронних органів по всій території України.

У тому самому законі написано, що на підконтрольних бойовикам територіях запровадиться "особливий порядок" призначення керівників прокуратур та судів. Про цей порядок наразі відомо лише, що у процедурі братимуть участь новообрані місцеві органи влади.

"Звільнити від покарання"

"Другі мінські домовленості" зафіксували зобов’язання України провести "звільнення від покарання, переслідування та дискримінації осіб, пов’язаних з подіями, що мали місце в окремих районах Донецької та Луганської областей".

 

Деякі спостерігачі у соцмережах витлумачили це положення як обіцянку амністувати всіх без винятку бойовиків з військових формувань самопроголошених "республік", однак видається, що такі коментарі не є вповні коректними.

Минулої п’ятниці міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що амністія сепаратистів здійснюватиметься "виключно в рамках закону, який розглядався у Верховній Раді".

Ухвалений у вересні 2014 року закон, що не набув чинності, – а саме про нього говорив пан Клімкін – містить перелік з майже двох десятків статей Кримінального кодексу. Бойовики, діяння яких підпадають під ці норми, амністії не отримають.

Йдеться про досить широкий спектр правопорушень – від умисного вбивства до контрабанди, від захоплення заручників до диверсій та терактів і від наруги над тілом померлого до посягання на життя державного діяча.

Окремо у вересневому законі йдеться про осіб, що "вчинили дії, що призвели до падіння... рейсу МН17, та/або перешкоджали розслідуванню цієї катастрофи". Ці люди теж не зможуть розраховувати на амністію.

Нова економіка

Закон "про особливий порядок" та "другі мінські домовленості" анонсують низку нових для України елементів економічного життя, котрі впроваджуватимуться на непідконтрольних Києву територіях.

Йдеться, зокрема, про цільову програму відродження Донбасу – вона має фінансуватися з бюджету за захищеною статтею, це фінансування не можна бути урізати навіть при перегляді видатків кошторису.

 

Крім того, на цих теренах має бути запроваджено "відмінний від загального режим господарської та інвестиційної діяльності" - фактично йдеться про створення спеціальної економічної зони з невідомими наразі параметрами.

Органи місцевого самоврядування Донбасу отримають право укладати з центральними органами виконавчої влади "угоди щодо економічного, соціального та культурного розвитку окремих районів".

Нарешті, місцеві органи влади та територіальні громади Донбасу зможуть укладати угоди про транскордонне співробітництво з російськими "колегами". Зокрема, "для вирішення спільних проблем розвитку".

Важливе питання – відновлення роботи української банківської системи на Донбасі. Це питання зачепили навіть у декларації лідерів "нормандської четвірки": у ній Німеччина та Франція зобов’язалися надати технічну підтримку цьому процесові.

Ці ж держави, можливо, "створять міжнародний механізм для сприяння здійсненню соціальних виплат на Донбасі". Раніше Україна згорнула соцвиплати на неконтрольованих Києвом територіях, а головною причиною такого кроку назвали неможливість проконтролювати надходження цих коштів до адресатів.

 

"Російська та інші"

"Другі мінські домовленості" констатують: мешканці непідконтрольних Києву територій повинні отримати "право на мовне самовизначення".

Цієї проблеми стосується одна зі статей вересневого закону "про особливий порядок". У ній держава гарантує, що кожен мешканець Донбасу може вільно обирати мову спілкування, а органи самоврядування на цій території сприятимуть використанню "російської та іншій мов в усній та письмовій формі" у сфері освіти, у ЗМІ, судочинстві та інших сферах суспільного життя.

З одного боку, всі ці заходи реалізовуватимуться відповідно до нині чинного в Україні закону про мови. З іншого, у тексті вересневого закону немає ані слова про заходи на захист на Донбасі української мови.

Що далі?

Ще восени минулого року, після ухвалення законів про реалізацію "перших мінських домовленостей", парламентарі говорили ВВС Україна, що ці документи є рамковими – тобто для того, аби виконувалися прописані у них норми, Раді потрібно буде прийняти додаткові закони.

 

"Будуть виконуватися мінські угоди – прийматимемо наступні закони про Донбас, не будуть – значить, навіть перші з цих законів не діятимуть", – розповідав один з депутатів про подальшу логіку політичного процесу.

Зрештою, так і сталося. Зрив перемир’я призвів до того, що вересневі закони так і не почали діяти.

Схожа ситуація склалася зараз. Минулого тижня Володимир Гройсман заявив, що парламент ухвалить всі необхідні для реалізації мінських домовленостей рішення, додавши, що для цього необхідно, щоб з боку Росії "була дуже чітка дія щодо припинення обстрілів, щодо багатьох інших аспектів для встановлення миру".

Однак складно собі уявити, що Верховна Рада імплементує "другі мінські домовленості" і приймає закони про "новий порядок" на Донбасі у ситуації, коли перемир’я не дотримується, а обстріли сил АТО та контрольованих Києвом міст тривають.

У такому разі минулотижнева мінська угода залишиться лише добрим побажанням, а "особливого режиму" на українському Донбасі не буде.

Джерело: ВВС Україна

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах