ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net в рамках офіційної партнерської угоди з Deutsche Welle

Земля для учасників АТО: на всіх не вистачить?

Українська служба DW, 25 лютого 2015, 08:04
0
548
Земля для учасників АТО: на всіх не вистачить?
Фото: Reuters
Українські військові поблизу Артемівська (фото 23 лютого)

Учасники АТО масово подають заяви на отримання земельних ділянок, що гарантовано законом. Однак щастить далеко не кожному.

DW дізнавалася, як цю проблему вирішують на Львівщині.

Згідно з законом "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", кожен учасник АТО має право на безоплатну земельну ділянку. Залежно від цілі призначення та місця розташування, це можуть бути десять, 12 соток або навіть два гектари. Однак для багатьох це право залишається лише на папері.

Станом на 23 лютого із заявами на отримання земельних ділянок різного цільового призначення звернулися майже 25,5 тисяч учасників АТО, інформують у Держземагентві України. За цими даними, дозволи на розроблення проектів землеустрою уже видано 14,9 тисячам прохачів. Здебільшого учасники АТО просять ділянки для садівництва, ведення особистого селянського господарства та під будівництво житла. Найчастіше звернення надходять з Волинської, Львівської, Київської та Миколаївської областей. Утім, лідерами у забезпеченні ветеранів землею є Київська та Львівська області.

При цьому попит нині задовольняє лише Київщина. А от на Львівщині із майже трьох тисяч звернень ділянки отримали лише трохи більше половини прохачів. Аналогічна ситуація і в решті областей, де прохання про земельний наділ задовольнили лише частково.

Земельна тяганина

Учасники АТО та їхні родини, своєю чергою, нарікають на бюрократичні перепони. "Я двічі зверталася - спочатку до міськради Львова, бо чоловік прописаний у Львові, потім в управління земельних ресурсів. Обидва рази отримала відмову. То вільних земель немає, то: вкажіть, яку саме ділянку ви обрали", - розповідає свою історію дружина учасника АТО Неля Васюта.

Жінка обурюється, що отримати інформацію про вільні ділянки практично неможливо. Її або не надають, або просять учасника особисто прибути в управління, як у випадку її чоловіка. "А це неможливо, бо мій чоловік виконує бойові завдання і відлучатися, щоб оформити якісь пільгами, не в змозі", - наголошує Васюта.

Право на папері

У розмові з DW юрист Центру допомоги учасникам АТО, активіст громадської організації (ГО) "Розвиток громади" Юрій Татомир констатує, що відмов у виділенні землі останнім часом побільшало. Саме з цією проблемою учасники АТО із Львівщини все частіше звертаються за допомогою, зазначає він. "Скористатися правом на безоплатну земельну ділянку можуть далеко не всі, але і судитися з державою ще ніхто не наважився", - каже юрист.

Учасник АТО має сам знайти для себе землю, а орган самоврядування лише вирішує, чи можна цю ділянку віддавати під певні цілі, пояснює експерт. Інформацію про вільні ділянки можна купити, але у відповідях на офіційні запити її немає, зазначає Татомир. Він переконаний, що й область, і місто мають вільні землі, але ця інформація - не для загалу, а для певного кола людей, які заробляють на земельному ринку.

Програма, яка вирішить проблему?

Аби хоч якось вирішити земельне питання, громадські активісти Львівщини розробили програму доступного житла для родин учасників АТО. Йдеться про проект будівництва багатоквартирного будинку на відведених учасникам АТО ділянках. "Програма є недержавною, на це не потрібні гроші з держбюджету, а вартість житла для учасників становитиме 30 відсотків від ринкової вартості квартир", - розповідає розробник програми, представник ГО "Доступне житло Львівщини" Іван Росоловський. Решту фінансування, за його словами, можна покрити за рахунок продажу частини квартир та за умови надання державою безкоштовного доступу до комунікацій.

Один квадратний метр у квартирі будинку, спорудженого за цією програмою, коштуватиме 110 доларів США, підрахували активісти. А от збудувати індивідуальне житло самотужки зможе далеко не кожен учасник АТО, аргументують розробники. На їхню думку, такий механізм зможе забезпечити житлом родини всіх заявників упродовж одного-двох наступних років. Відтак однокімнатна квартира для учасника АТО коштуватиме в межах трьох тисяч доларів, двокімнатна - п’ять-шість тисяч доларів США. Але ініціатори наголошують, що втілення проекту потребує повної взаємодії з місцевою владою - зокрема у підключенні до комунікацій.

Ризики для учасників

Утім, на думку Юрія Татомира, схожі програми мають підводні течії, адже їх учасникам треба буде ставати інвесторами або брати кредити. Також незрозуміло, чи прозорою буде схема обрання забудовника, чи не буде це чергова "своя" компанія, близька до владних коридорів, зауважує адвокат.

Експерт звертає увагу на той факт, що статус учасника АТО станом на 23 лютого отримали 17,2 тисячі осіб, тоді як заяви до Держземагентва, за даними відомства, подали у півтора рази більше осіб. "Це дозволяє мені припустити, що в цій частині можлива корупція або зловживання", - каже Татомир. Адже прецедентів із псевдоучасниками АТО в Україні вже було немало, додає юрист. Цей статус, за його словами, "приміряли" здебільшого службовці прокуратури та інших правоохоронних органів.

Джерело: Українська служба DW

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах