ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net в рамках офіційної партнерської угоди з Deutsche Welle

Зміна назви чи суті? В Україні презентували cуспільне мовленняСюжет

Українська служба DW, 8 квітня 2015, 07:52
0
402
Зміна назви чи суті? В Україні презентували cуспільне мовлення
Фото: facebook.com/1tvua
Чи вдасться конкурувати лише на ентузіазмі?

В Україні презентували cуспільне мовлення. Його представники називають своєю перевагою перед конкурентами незалежність.

Суспільне мовлення почало працювати в Україні. Перший національний телеканал змінив свій логотип на "UA: перший" і запустив в ефір низку новинних та суспільно-політичних проектів. У вівторок, 7 квітня, логотип та контент суспільного мовника презентували громадськості.

На презентацію прийшли перші особи держави: президент Петро Порошенко та прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Порошенко під час презентації підписав нещодавно ухвалені Верховною Радою зміни до закону про суспільне мовлення в Україні.

"Цей закон Україна чекала 23 роки", - зауважив він та назвав суспільне телебачення "дитям, яке народжене двома Майданами, - Помаранчевою революцією і Революцією гідності". "У нього буде все добре", - емоційно зауважив Петро Порошенко перед підписанням закону.

Грошей бракує

Документ дозволить запустити суспільне мовлення "по-справжньому", адже поки це - лише фасадні зміни державного телебачення та радіо, кажуть медіа-експерти. Найбільш слабким місцем українського суспільного мовлення є надзвичайно "роздутий" штат співробітників, який дістався у спадок від регіональних телерадіокомпаній, що тепер входитимуть у суспільне мовлення, та застаріла техніка, наголошує юрист Інституту медіа-права, один із координаторів створення суспільного мовлення Ігор Розкладай. "Зараз у суспільному - сім з половиною тисяч людей. Більше 80% з коштів, які їм виділяють з держбюджету, йдуть тільки на зарплати. Аби купити якусь техніку - грошей не вистачає. Про розвиток - поки навіть і мови немає", - визнає Ігор Розкладай.

За його словами, до кінця року Національна телерадіокомпанія України (НТКУ) та регіональні ТРК мають "злитися" в публічне акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (НСТУ), де 100% акцій належатиме державі. Саме так прописано в законі. З наступного року в державному кошторисі повинно бути закладене обов'язкове фінансування НСТУ в розмірі 0,2% від обсягу бюджету. "До цього часу ми сподіваємося на підтримку ззовні - ЄС, Європейської мовної спілки, бо ми продемонстрували, що Україна вже готова нарешті створити повноцінне суспільне мовлення", - зауважив Розкладай у розмові з DW. Він не виключає, що згодом в Україні може бути запроваджена абонплата за суспільне мовлення.

Ставка на ентузіастів

В умовах браку коштів ставку робитимуть на людей. Саме на їхньому ентузіазмі натхненник процесу створення суспільного мовлення в Україні, генеральний директор НТКУ Зураб Аласанія планує перетворити державні ТБ та радіо на сучасні, цікаві для громадськості ЗМІ. "Насправді ні фінанси, ні модернова техніка, ні сучасні студії не є запорукою успіху. Я хочу просто мати людей, які працюють на європейських суспільних телеканалах, які хочуть працювати і працюють із задоволенням. Поки у нас таких мало, але вони є", - каже Аласанія.

За його словами, саме такі люди почали вже робити перші програми для суспільного телебачення: аналітичну програму "Війна і мир", інформаційну "Зроблено в Європі", програму розслідувань "Схеми", гумористичну "Утеодин з Майклом Щуром" чи дискусійну "Дебати PRO". Дехто з авторів цих проектів працює на суспільному мовленні як волонтер, аби дійсно зробити якісний конкурентний контент. На їхнє переконання, вони спроможні це зробити навіть і без значних фінансових витрат.

"Якби у нас не було впевненості, як зробити цікавий і якісний продукт, то ми б за це не бралися. Можливо, це зухвало, але ми хочемо щось змінити на нашому ТБ. Ми пропонуємо інший продукт, аніж комерційні канали - ми не надаємо платформу політикам, аби вони говорили, що хочуть самі, а хочемо почути відповіді на запитання, які дійсно хвилюють суспільство", - сказав DW шеф-редактор програми "Дебати PRO" Дмитро Грузинський. Він та Зураб Аласанія називають конкурентною перевагою мовника саме незалежність, адже діяльність ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України" контролюватиме наглядова рада, де будуть представлені громадські організації та парламентські фракції. При цьому громадськість матиме перевагу в наглядовій раді.

Зміна медіаландшафту?

Завдяки журналістському професіоналізму команди та незалежності суспільне мовлення й справді може скласти конкуренцію комерційним каналам, вважає виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк. "На тлі війни окремі комерційні телеканали відверто обслуговують інтереси олігархів, які їх контролюють. Глядачі це відчувають. Тому довіра до цих телеканалів зараз падає. Це шанс для суспільного мовлення, аби своїм якісним, цікавим і незаангажованим контентом переманити глядачів", - каже Романюк. На її переконання, з початком трансляції інформаційних програм суспільного мовлення може докорінно змінитися український медіаринок. Разом з тим, за її прогнозами, розважальним шоу суспільного поки буде складно конкурувати з продукцією комерційних каналів.

Джерело: Українська служба DW

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах