RU
 

Військпідготовка до переговорів. Financial Times про ситуацію на ДонбасіСюжет

Корреспондент.net,  20 серпня 2015, 15:35
0
1111
Військпідготовка до переговорів. Financial Times про ситуацію на Донбасі
Фото: Reuters
Сепаратисти активно проводять військові навчання

Обом раундам переговорів у Мінську передували події на фронті - Іловайськ та Дебальцеве. Що буде наступним?

За активізацією бойових дій на Донбасі пішли заяви про необхідність поновлення переговорного процесу щодо української кризи.

У Берліні зустрічаються юридичні експерти країн "нормандської четвірки", а в наступний понеділок на переговори до столиці Німеччини відправиться український президент Петро Порошенко.

Журналісти The Financial Times пов'язують нарощування бойових дій на Донбасі з традиційною стратегією Росії, яка намагається домогтися переваги на фронті перед наступним раундом дипломатичних переговорів.

Москва продовжує наполягати на залученні сепаратистів до переговорної групи, для чого підійде і аргумент, як-то нові бої в зоні АТО.

Корреспондент.net наводить переклад статті з британської газети про те, як Росії намагається форсувати події в Україні.

Стратегія Москви

Потужні артилерійські обстріли, що здійснюються з кінця липня з боку підтримуваних Москвою повстанців, стають причиною великого числа жертв - як серед мирного населення, так і у виснаженій війною українській армії.

І хоча ці вогневі атаки не розглядаються як операція в межах злагодженого удару, багатьох на місцях турбує те, що може послідувати пізніше.

"Сепаратисти обстрілюють нас з великокаліберної мінометної зброї, артилерійських знарядь, танків і всього, що у них є, порушуючи тим самим мінські домовленості, - говорить Леон, заступник командира київського 17-го батальйону, дислокованого північніше Горлівки. - Загони сепаратистів нарощують свою бойову міць, вони явно готуються до наступу і скоро знову завдадуть удару."

Протягом всього часу кризи в Україні, як зазначають західні дипломати, російський президент Володимир Путін демонстрував, що чудово вміє перехоплювати ініціативу і заставати супротивника зненацька. Дехто вважає, що останній збройний напад повстанців є частиною продуманої стратегії Москви форсувати виконання мирного плану Мінську-2, який, на думку Кремля, Київ намагається порушити.

"У цих бойових діях немає нічого нового, це ідеальне продовження випробуваної політичної лінії Росії", - вважає Ігор Сутягін, авторитетний фахівець зі збройних сил Росії Британського дослідницького центру Royal United Services Institute.

Reuters

Наприклад, зазначає він, коли канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Франсуа Олланд відмовилися в січні їхати до столиці Казахстану Астани для участі в переговорах з мирного врегулювання, наслідком цього став наступ повстанців на м. Дебальцеве.

"Місяць по тому вони розпочали обговорення протоколу Мінську-2. Зараз Мінськ-2 знаходиться на останньому видиху. Росія прагне форсувати нові переговори, тому вони посилять гуманітарний тиск. Для Росії використання армії є частиною дипломатичних зусиль", - зазначає він.

Кремль намагається впихнути ДНР і ЛНР в Україну

Усі сходяться на думці, що постала ситуація для Москви є неприйнятною. Утримуваних повстанцями територій в Донецькій і Луганській областях недостатньо для створення економічно життєздатної держави, а це означає, що якщо конфлікт буде заморожений, то регіон надовго стане для Росії важким тягарем.

Плани, пов'язані з поверненням сепаратистських районів до складу України напівавтономними республіками, за допомогою яких Москва могла б ефективно блокувати рішення України в області зовнішньої політики (чого, як сподівалася Росія, допоможе домогтися угода "Мінськ-2"), також занепали.

Київ намагається виконувати домовленості протоколу Мінську-2 на своїх умовах і зовсім не прагне до угоди, спрямованої на подальшу ізоляцію регіонів, що ратують за возз'єднання "споконвічних російських земель".

Але й у Москви залишається все менше свободи дій. Більшість західних дипломатів вважають, що Кремль насправді прагне до деескалації воєнної напруги на сході України з тим, щоб домогтися деякого послаблення шкідницьких санкцій - збитки від яких є доказом ефективності таких заходів.

Українська армія також протягом останніх місяців значно зміцнила свої ключові позиції - в тому числі і в стратегічно важливому портовому місті Маріуполь. Командири формувань сепаратистів визнають, що, хоча Маріуполь і є найголовнішим населеним пунктом, що забезпечує контроль над деякими найважливішими промисловими підприємствами країни, штурмувати його все одно не варто, оскільки в результаті виникне занадто багато проблем.

Санкції гноблять

Не виключено, що Росія прагне до проведення нових переговорів ще з однієї причини: Захід, всупереч очікуванням Москви, виявився більш згуртованим і на дипломатичному рівні Європа почала реагувати більш оперативно і різко.

І те, що Європа погодила нові санкції проти Росії на випадок, коли Маріуполь буде захоплений (що вже наперед виключає саму ідею того, що Європа виявить нерішучість і поступиться в результаті реалізації Росією свого стратегічного розрахунку), мабуть, є тією найголовнішою силою, яка захищає це місто.

"[Путін] не готовий вести повномасштабну війну, оскільки це призведе до посилення санкцій і об'єднає проти нього Україну і весь Захід", - вважає Олексій Харан, котрий викладає політологію в Києво-Могилянській академії.

Reuters

"Він, навпаки, хоче послабити санкції і при цьому домогтися певних успіхів. Він хоче за допомогою домовленостей Мінську-2 забезпечити повстанцям легітимність і перекласти на Україну і Захід всі матеріальні витрати з відновлення [підконтрольних повстанцям районів] Донбасу, який він сам же і зруйнував."

Як заявив один з високопоставлених українських чиновників, хоча Київ і не вважає недавно активізовані збройні випади повстанців передвісником нової "великомасштабної операції", вони, очевидно, насправді є частиною стратегії "поетапного нагнітання ситуації", спрямованої на те, щоб чинити тиск на Київ і послаблювати підтримку української влади серед населення.

Усе це вже було - в Грузії

Військові аналітики також бачать в цьому схожість з війною Росії проти Грузії в 2008 році, під час якої Москва послабила грузинську армію і створила на її території сепаратистські анклави, що знаходилися під російським впливом.

"Росія ще раніше довела, що метод прихованих дій ефективний, - говорить Ігор Сутягін. - Їй потрібно всього лише потроху і непоспіхом просуватися вперед: на 300 м тут чи на 1 км там. Треба просуватися не так на значну відстань - а на таку, щоб можна було тиснути на Київ і при цьому не провокувати Захід на політику "червоної межі".

Так що, хоча Маріуполь, можливо, і знято з порядку денного, за мету можуть бути обрані інші стратегічно важливі райони, що знаходяться поблизу кордонів територій, підконтрольних сепаратистам.

Великий коксохімічний завод в Авдіївці, що забезпечує сталеливарні заводи Маріуполя, чи електростанція в м. Світлодарськ мають для повстанців величезне значення, але поки в стратегічному плані вони не настільки важливі, щоб викликати нові економічні санкції Євросоюзу чи Вашингтона.

СПЕЦТЕМА: ПРОТЕСТИ І ВІЙНА НА ПІВДЕННОМУ СХОДІСюжети
ТЕГИ: ПутинПорошенко
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі