У неділю, 22 листопада, у Володимирському кафедральному патріаршому соборі Києва відбудеться урочисте богослужіння.
У Володимирському кафедральному патріаршому соборі Києва 22 листопада відбудеться урочисте богослужіння на честь свята ікони Божої Матері «Скоропослушниця». Божественну літургію, яка розпочнеться о 9:30, у співслужінні архієреїв та духовенства очолить Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Шанований список чудотворної ікони, яка зберігається в афонському монастирі Дохіар, був написаний монахами цієї обителі та, за сприяння мецената Андрія Миколайовича Мацоли, переданий влітку 2012 року до Володимирського собору.
Особливістю цьогорічного богослужіння стане те, що частина молитов і піснеспівів буде звершена грецькою мовою – тією мовою, якою написаний Новий Завіт та оригінали основних богослужбових текстів Православної Церкви. Цим буде підкреслено неперервний духовний зв’язок Церкви в Україні зі своєю Матір’ю – Церквою Константинопольською – від якої понад тисячу років тому Київ і вся Русь прийняли хрещення.
- Вже четвертий рік список ікони Божої Матері «Скоропослушниця», написаний афонськими монахами, перебуває у Володимирському соборі, – говорить Святійший Патріарх Філарет. – І віруючі полюбили цю святиню, моляться перед цією іконою, звертаються за заступництвом Божої Матері, яке особливо потрібне нашому народу в цей нелегкий час. Ікона називається «Скоропослушницею» тому, що Божа Матір милостиво вислуховує щирі молитви, звернені до неї, і скоро заступається за потребуючих, за даною їй від Бога благодаттю надає допомогу.
Цього року виповнилося 1000 років від часу упокоєння святого князя Володимира, Хрестителя Руси-України. За його проханням і повелінням візантійське духовенство звершило хрещення і його самого, і міста Києва, і всієї Руси, таким чином утвердивши наших предків у православній вірі. Істини, які сповіщені Богом через Євангеліє і проповідуються Церквою усім народам, найперше були записані давньою грецькою мовою, а потім були перекладені майже на всі мови світу. Так само і богослужіння спочатку складалося грецькою мовою. Тому під час нашого свята частина молитов звучатиме цією мовою, мовою Євангелія і Святих Отців, щоби у цей ювілейний рік підкреслити наш історичний духовний зв'язок з Церквою Константинополя, бо вона для нас була Матір’ю, а не Московська Церква. Остання хоче переконати українців, що для нас вона – мати. Але не ми від них, а вони від Києва прийняли хрещення, тому не Москва, а Київ – матір міст Руських.
Наступного року також сповнюється 1000 років духовним зв’язкам Руси-України з монастирями гори Афон. Бо в 1016 році преподобний Антоній, уродженець Любеча на Чернігівщині, пішов у це святе місце чернечих подвигів та духовного вдосконалення для того, щоби навчитися правил молитви, посту і усамітненого монашого життя. А коли він досяг духовної досконалості, то його наставник благословив Антонію повернутися на Батьківщину, щоби тут навчати аскетичним правилам тих, хто бажає спасіння. Преподобний Антоній заснував у Києві монастир Печерський, який став родоначальником чернецтва в нашій землі. Так що і у цій царині духовності Українська Церква має своїми вчителями побожних грецьких афонських монахів».
Піснеспіви грецькою мовою з використанням грецької мелодичної церковної традиції вносять у богослужіння особливу інтонацію, – говорить регент Патріаршого хору Володимирського собору Вероніка Матвієнко. – Адже саме з цією традицією хорового співу пов’язана поява церковної музики в Україні, яку за переданням привезли до нас співаки з почту грецької царівни Анни, дружини святого Володимира. Грецька мелодійна традиція відрізняється від тієї, яка склалася пізніше в нашій Церкві. Бо традиції київського розспіву, чи розспіву Печерської лаври, а тим більше ближчі до нас за часом написання авторські хорові твори епохи бароко чи початку ХХ століття у своїй основі мають багатоголосся. А грецька хорова традиція й дотепер значною мірою спирається на сольний спів, коли хор виступає музичним фоном для головного виконавця.
У репертуарі нашого хору давно є піснеспіви грецькою мовою або пов’язані з грецькою музичною традицією, наприклад, особливий Патріарший Поліхроніон (Многоліття) або гімн на честь Божої Матері св. Нектарія Егінського. Але з нагоди свята ми хочемо порадувати богомольців новими для нас піснеспівами грецькою мовою.
Появу ікони Пресвятої Богородиці «Скоропослушниця» старці Дохіарського монастиря відносять до часів св. Неофіта, засновника обителі в Х ст. Але своє ім’я, відоме нам і сьогодні, образ отримав тільки через сім сотень років. За монастирським переказом 1664 року трапезар на ім’я Ніл, проходячи за звичаєм повз ікону вночі із запаленою лучиною, почув від неї слова: «В майбутньому не наближайся сюди із запаленою лучиною і не копти Мого образу». Монах вирішив, що це жарт когось із братів, і, не сприйнявши всерйоз знамення, продовжив ходити з лучиною повз ікону. Незабаром трапезар з волі Богородиці був позбавлений зору. Тільки тоді зрозумів Ніл, як він помилився. Монах став дні й ночі молитися перед святою іконою, просячи прощення. Так тривало, поки він знову не почув голос, який сповістив про прощення й прозріння. За переказами, Божа Матір вимовила, що ікона її з цієї пори іменуватиметься Скоропослушницею, бо «швидку всім, хто молиться до неї, буду являти милість і виконання прохань». Таким чином, це єдина серед сотень ікон Богородиці, ім’я якій дала сама Пресвята Владичиця.
Ікона Пресвятої Богородиці «Скоропослушниці» відома своїми чудесами. Преклоняючи коліна перед списком Пресвятої Богородиці у Володимирському соборі, віруючі просять благодатної допомоги в прийнятті правильного рішення, зцілення від тілесних і душевних хвороб, захисту для рідних і близьких, миру для України.