Павло Сидоренко: шкодуємо, що не врятували на Майдані "Небесну сотню"

Корреспондент.net зібрав думки лідерів Євромайдану про те, щоб вони змінили в революції, бачачи її нинішні результати.

Україна відзначає другу річницю Євромайдану.

21 листопада 2013 у відповідь на призупинення урядом Миколи Азарова підготовки до підписання Угоди про асоціацію з Європейським союзом українці вийшли на масову акцію протесту.

У підсумку Євромайдан протривав три місяці і привів до повної зміни влади.

Через два роки після перемоги революції обіцяні реформи в країні проводяться повільно і малоефективно, розслідування злочинів проти Євромайдану так і не завершено, незаконність дій попередньої влади, яку вважали "злочинною", не доведена.

Тепер уже нову владу критикують за зневагу ідей Майдану і проведення політичних переслідувань.

Корреспондент.net вирішив дізнатися у активістів, людей, які стояли біля витоків Революції гідності, як би вони змінили свої дії два роки тому, знаючи, до чого сьогодні призведе Євромайдан.

Павло Сидоренко

Координатор ініціативної групи постраждалих на Майдані. Під час стрілянини в центрі Києва отримав кульове поранення в око.

Моє особисте переконання, що не так важко шкодувати про те, що зробив, ніж про те, на що так і не наважився. Тому я і наші поранені активісти шкодують лише про одне - що не змогли врятувати загиблих, Небесну сотню. Що ні були поруч з тими, хто потребував допомоги і кого звірячому забивав Беркут або тітушки. А от про те, що ми були в перших рядах і йшли під кулі, отримували поранення, то ніхто про це не шкодує.

Під час Революції гідності її учасники та активісти, які були там поранені, виступали за іншу систему змін України, за європейський напрямок. Щоб країна ніколи не перетворилася на іншу Росію чи Білорусь і не було диктатури. Ми цього добилися.

Так, всі ми хотіли, щоб системні зміни відбувалися в одну мить, але навіть за рік-два вони не можуть реалізуватися. Відповідно до теорії держуправління, це довгий процес тривалістю до семи років. При цьому він залежить від вектора, обраного керівництвом країни. Зараз влада рухається в правильному напрямку, не в бік тортур або збагачення який-небудь сім'ї або кланово-олігархічної групи.

І якщо громадян не влаштовує те, як проводяться реформи, то на наступних виборах вони зможуть забрати мандат довіри і підтримати інших кандидатів. А поки що вони зробили свій вибір, і виправдання чиновниками надій - суто суб'єктивна думка.

Критикувати легше, а зробити - найскладніше.

При цьому я категоричний противник будь-яких протистоянь. Зараз в країні складна ситуація з АТО і з великою кількістю незаконної зброї. Нові протистояння будуть тільки на руку Росії, п'ятої колони в Україні і тим, хто хоче дестабілізувати ситуацію в цілому.

На цей момент потрібно не прапором махати, а проводити структурні зміни і працювати на благо країни.

Але, безумовно, якщо вектор зміниться або громадяни побачать, що демократична влада щось робить неправильно, вони завжди готові вийти на вулицю. Інша справа - на чий млин ця вода буде литися. У цьому випадку це взагалі картинка для російського телебачення і тільки піділлє масла у вогонь.