У деяких містах боротьба з радянським минулим викликала хвилю обурень і протестів.
Притихлі з весни дебати навколо курсу України на декомунізацію розгорілися з новою силою наприкінці року.
23 листопада Український інститут нацпам'яті відрапортував про завершення першого етапу декомунізації. До цього моменту місцева влада могла самостійно приймати рішення і пропонувати Раді назву для свого міста, села, населеного пункту, вулиці і площі. Тепер же перейменуванням в Україні займуться нардепи.
Загалом передбачалося, що до 21 листопада 871 населений пункт змінить назву. Однак обговорення в Україні затяглося, викликавши чималу хвилю обурень і протестів серед жителів регіонів. Серйозні побоювання вселяли і прогнози експертів, що перейменування міст і об'єктів може обійтися в мільярди гривень.
Корреспондент.net розбирався, як в Україні проходить декомунізація і які найбільш "проблемні" міста.
Без особливого ентузіазму
Декомунізація стартувала в Україні 21 травня, після того як набрали чинності чотири закони, що забороняють радянську символіку, що засуджують комуністичний режим, що відкривають архіви радянських спецслужб і визнають борцями за незалежність УПА та інші організації. Історичні і нові назви повинні були прийти на зміну вулицям, скверам і площам, названим на честь радянських політичних і військових діячів.
Експерти створили карту декомунізації України
Однак незважаючи на те, що в планах було перейменувати 941 населений пункт (серед яких 32 міста), через півроку в Раду подання на заміну назви направили лише чотири міста.
Зокрема, Артемівську Донецької області вирішили повернути історичну назву Бахмут; Дзержинськ отримає нову назву Торецьк; Кіровоград подав на розгляд відразу сім пропозицій з новою назвою; в Іллічівську на громадських слуханнях підтримали перейменування міста в Чорноморське.
Найгірша ж ситуація на Донеччині склалася у Вугледарі, де, за даними одного з керівників військово-цивільної адміністрації Віктора Андрусіва, не склали список об'єктів для перейменування і демонтажу і не провели громадських слухань.
Водночас незважаючи на побоювання експертів у саботажі декомунізації на Донбасі, позаду залишилися Сумська область, Кривий Ріг, Запоріжжя, Львів, Дніпропетровськ і Кіровоград.
878 Леніних. Скільки в Україні радянських вулиць
Як пишуть місцеві ЗМІ, м. Шостка ризикує залишитися єдиним "ленінізованим" містом Сумщини. За шість місяців, які відводили місцевим радам на виконання закону про декомунізацію, у Шостці не те що пам'ятники не знесли, навіть не узгодили перейменувати вулиці. Загалом же вулиць і провулків, яким потрібно змінити назви, у Шостці нарахували 46. При цьому вулиці Карла Маркса і Енгельса вирішили залишити.
Пам'ятник Леніну в Шостці
У деяких містах створена комісія з декомунізації взагалі саморозпустилася, не прийнявши жодного рішення.
Так, у Кривому Розі була створена робоча група "з вивчення і впровадження закону щодо декомунізації", до якої увійшла 31 особа. Зібрати "декомунізаторів" вдалося лише одного разу - 31 серпня. З тих пір комісія не проводила засідань, пишуть ЗМІ.
Невеликі декомунізаційні успіхи є і в Запоріжжі - за півроку не перейменована жодна вулиця, а в будівлі облради залишається велика кількість радянської символіки.
Новий мер Запоріжжя Володимир Буряк раніше відкрито заявляв про необхідність ввести тимчасовий мораторій на знесення пам'ятників і перейменування вулиць.
"Активна боротьба з пам'ятниками і топонімами радянської епохи небезпечна, оскільки розколює українське суспільство, і без того не монолітне через велику кількість актуальних проблем", - заявляв він місцевим ЗМІ.
Що стосується Львова, то на сьогоднішній день порушувалося питання про перейменування лише однієї вулиці, яка носить ім'я радянського діяча Григорія Петровського. Однак чиновники вирішили "перейменувати" її знову-таки на вул. Петровського. Правда, маючи на увазі українського історика і археографа, замінивши лише ініціали - Г на Н.
"Попередньо мова йде тільки про перейменування вул. Петровського. Можливо, також будуть перейменовувати вул. Комарова, Козланюка і Генерала Карбишева. Але це все буде вирішувати комісія разом з урахуванням думки фахівців з Інституту нацпам'яті", - заявляв заступник керівника управління культури Львівської міськради Михайло Мороз.
Серп і молот з фасаду будинку // press-centr.com
Що стосується радянської символіки, то у Львові кажуть, що її і так небагато залишилося і деяка є пам'яткою архітектури "сталінського класицизму". Також чиновники побоюються, що демонтаж окремих елементів призведе до руйнування композиційної системи будинків, передають ЗМІ.
Водночас в кількох містах і сілах обговорення назв викликало чимало обурень і протестів серед жителів.
"Єлисаветградці" проти "інгульчан": бійка за Кіровоград
23 грудня в комітеті Ради проголосували за перейменування Кіровограда в Інгульськ, на честь річки Інгул, яка протікає через місто. Хоча перед цим опитування громадської думки показували, що більшість жителів виступають за повернення місту назви Єлисаветград.
Зазначимо, місто Кіровоград до 1924 року називалося Єлисаветградом.
Через чотири дні на площі перед міськрадою зібралися мітинги за перейменування міста: протестувальники розділилися на дві частини: одні з яких підтримували назву Інгульськ, а інші - Єлисаветград. Не обійшлося і без сутичок.
Дніпропетровськ, а не Січеслав
Лідерами серед назв для перейменування Дніпропетровська стали Дніпро, Січеслав, Кодак. Однак переважна більшість жителів міста висловилися проти перейменування.
Як показало опитування Київського міжнародного інституту соціології, 90,5% опитаних виступили проти зміни назви місту.
На думку кандидата в мери Дніпропетровська Олександра Вілкула, передбачена законом норма, коли рішення про перейменування міста приймається не на місцевому референдумі, порушує конституційні права жителів.
29 грудня частина депутатів міськради Дніпропетровська провела несанкціоноване виїзне засідання, на якому вирішили не перейменовувати місто. Присутні погодили звернення до Ради про збереження Днепропетровску назви і за те, щоб вважати місто названим на честь святого Петра, а не революціонера Петровського.
Частина депутатів міськради виступили проти перейменування // gorod.dp.ua
На Волині неспокійно
Днями жителі с. Жовтневе на Волині виступили проти декомунізації. Населений пункт хотіли перейменувати, оскільки назва нібито пов'язана з революційним Жовтнем, повідомило видання Місто Вечірнє.
Однак, за словами місцевих жителів, назва села у них асоціюється з місцевим військовим аеродромом і лісом. Також село пов'язують з невеликим військовим містечком. До того ж село назвали Жовтневим у жовтні, що асоціювалося у жителів з порою року.
"Злітна смуга знаходилася між селами Могильне і Гнійне, - розповіли місцеві жителі -. Такі назви не влаштовували командування, і військовим запропонували їх змінити. Так як на карті Могильне було позначено жовтим кольором, то його запропонували назвати Жовтневим. Водоймище біля Гнойного було зафарбоване червоним, тому село перейменували на Красностав."
Неоднозначні відгуки
Загалом процес декомунізації в Україні отримує неоднозначні відгуки, а в ЄС і ОБСЄ зовсім розкритикували ухвалені парламентом закони.
19 грудня Венеціанська комісія прийняла рішення про невідповідність українського закону про декомунізацію стандартам Ради Європи. В ЄС попередили, що в нинішньому формулюванні закон може призвести до порушення права на свободу висловлювання.
На думку експертів, закон має занадто широку сферу застосування, що "може призвести до перешкоджання у свободі вираження, до позбавлення політичних партій можливості брати участь у виборах і що закон вводить несправедливі покарання, які слід переглянути".
При цьому краєзнавці та історики також зазначають, що демонтаж символіки і перейменування назв - не першочергові завдання, які зараз є. Тим більше, що навіть у законі немає чітких критеріїв, що потрібно прибирати, а що ні.
"Зірка, наприклад, не входить до числа символів, прибрати які вимагає закон, тільки якщо в поєднанні із серпом і молотом. Закон також не поширюється на твори мистецтва, створені до 1991 року. Тому потрібно, щоб професіонали розібралися в художній цінності, а потім щось загороджували щитами", - розповів Вестям краєзнавець Михайло Кальницький.
Дійшло до Діда Мороза і шампанського
Останнім часом тема перейменувань зачепила вже не тільки вулиці, міста і села, але дійшла і до Діда Мороза, Снігуроньки і навіть шампанського.
Так, хвилю обговорень і глузувань в соцмережах викликало повідомлення про те, що в Івано-Франківську хочуть відмовитися від Діда Мороза і Снігуроньки.
Представники батьківської громадськості звернулися в міське Управління освіти і науки з пропозицією декомунізувати Діда Мороза: не запрошувати його на новорічні свята, а як альтернативу запропонували святого Миколая.
Окрім того, користувачі соцмереж повідомляли про те, що Мінкультури рекомендує не залучати на новорічні свята Діда Мороза і Снігуроньку. Зокрема, про це написала співробітник освітньо-культурного центру "Дивосвіт" Надія Сокольчук. Як пізніше вдалося з'ясувати Корреспондент.net, цю рекомендацію передав в установи міста департамент культури КМДА.
Дійшло навіть до перейменування шампанського "Совєтського". Минулими вихідними з'явилася інформація про те, що Київський завод шампанських вин вирішив перейменувати "Совєтськоє" шампанське, додавши літеру "о" в назву.
Twitter Сергій Андрушко
"Несподіваний результат декомунізації. "СоветОвское" шампанське", - написав у себе у Tвіттері журналіст Сергій Андрушко, опублікувавши фото.