Ситуація на Донбас залишається складною
Що і хто загрожує світу в 2016 році, кінець ери нафтодоларів і ситуація на Донбасі у дайджесті іноземної преси.
Головні загрози світу в 2016 році - Daily Express
Безліч геополітичних загроз дестабілізували світ, сіючи смерть і руйнування в найближчі 12 місяців. З цілої низки причин, від напруженості між Іраном і Саудівською Аравією до розповсюдження "Ісламської держави", завдання відновити мир і безпеку на планеті в році буде складне як ніколи.
Якщо події в 2016-му будуть розвиватися за зразком кількох останніх років, цей рік напевно буде не безпечнішим від попереднього.
Йде війна з "Ісламською державою", й інші ісламістські терористичні угруповання теж становлять небезпеку. Можна також очікувати загострення суперництва між Саудівською Аравією та Іраном. Завжди є ризик, що воно спалахне не на жарт.
Також не слід забувати, що одночасна активність російських і американських військ в Сирії постійно викликає тривогу у зв'язку з можливістю нещасних випадків або помилок. Вони можуть призвести до ненавмисної ескалації.
Головні загрози світовій безпеці: Сирія, Іран і Саудівська Аравія, Дональд Трамп, ІДІЛ, Північна Корея, Путін і Росія, Китай і Тихий океан, світова економіка і внутрішня політика
Війні в Сирії не видно кінця, і в 2016 році жертв може бути більше, ніж у попередньому. Хоча цього тижня чиновники американського військового відомства оголосили, що ІДІЛ втратила близько 30% своєї території в Сирії, напруженість між Іраном і Саудівською Аравією, які є ключовими учасниками мирних переговорів, загрожує підривом зусиль з відновлення стабільності в понівеченій війною країні.
Російський президент-експансіоніст Володимир Путін в 2014 році відхопив частину території України, а торік розмістив на заході Сирії війська і бойову техніку.
Ймовірно, в 2016 році Путін захоче продовжити розпочате. Його провокаційна риторика - у тому числі те, що він назвав НАТО загрозою Росії, - також може призвести до нових військових конфліктів із Заходом.
Нафтодолари чекає крах? - La Stampa
Зміни в економічній ситуації змушують нафтовидобувні країни переглядати ставлення до американської валюти.
Виклик Саудівської Аравії, кинутий американській сланцевій нафті (одна з причин падіння ціни на нафту), може мати й такий наслідок, як крах однієї з основ світової економіки - нафтодоларів.
Це питання перестало бути табу в країнах Перської затоки, які страждають від скорочення державних доходів і замкнених у клітці фіксованого обміну місцевих валют на американський долар. Вони хочуть наслідувати приклад Казахстану, який рік тому відпустив у вільне плавання свій тенге і за порадою Росії підписав перші контракти на продаж нафти не в доларах.
Фактор низьких цін прискорює процес. За даними BnpParibas, падіння ціни на нафту призведе до зниження ВВП Оману на 10%, ОАЕ і Катару - приблизно на 5%. Росія буде покарана лише на 2 пункти.
Країни Затоки змушені збільшувати податки і ціни на паливо: із 14 до 21 євроцента за літр в Саудівській Аравії, на 80% до 1 січня 2017 року Бахрейні. Ці заходи вкрай непопулярні.
"Бахрейн, Оман і Саудівська Аравія страждають більшою мірою, оскільки їхні бюджети більше залежать від нафти, - підтверджує Омар аль-Убейді, аналітик Bahrain Center for Strategic. - Я думаю, що ціни найближчим часом поступово піднімуться, але болючі реформи будуть продовжені , оскільки вони були необхідні навіть при високих цінах на нафту".
Малі країни Перської затоки чинять в таємному порядку тиск на Ер-Ріяд, щоб він скоротив видобуток і дозволив піднятися ціні на нафту.
Падіння ціни на нафту вкрай невигідне американським виробникам сланцевої нафти
Існує руйнування симбіозу між Вашингтоном і Ер-Ріядом, створеного Річардом Ніксоном і королем Фейсалом у 1970-і роки з обов'язковим визначенням ціни на нафту в доларах.
Відтоді країни Затоки міцно прив'язали свої валюти до доларів США і перебували під захистом П'ятого американського флоту. Сьогодні нафтодолари і твердий обмінний курс під загрозою.
Заморожений конфлікт на Донбасі влаштовує всіх - Česká Pozice
Торік Україна зникла з перших сторінок світових ЗМІ. З моменту укладення другої мінської угоди на початку 2015 року в східній частині України запанував відносний спокій, а новини надходили переважно про загальну ситуацію в країні і про загострення суперечок між членами української політичної еліти.
Європу український конфлікт дедалі більше стомлює, а Москва швидко перенесла фронт боїв за багатополярний світ на Близький Схід
Ситуацію в Україні неможливо зрозуміти без урахування тих сутичок, які відбуваються у зв'язку з формуванням світового порядку - насамперед без урахування сирійської кризи, яка сьогодні виявилася в центрі уваги. Також масштаб конфлікту можна пояснити збільшеною напруженістю у відносинах між Росією і Заходом.
Вже під час підписання Мінських домовленостей в лютому було зрозуміло, що сторони не виконають їх до кінця 2015 року. Києву важко прийняти особливий статус деяких регіонів Донбасу та амністію. Сепаратистські формування теж не поспішають виконувати домовленості, особливо пункт про відкриття українській стороні доступу до патрулювання кордону.
І хоча досі діє перемир'я, а з лінії фронту було виведено важке озброєння, так звані народні республіки живуть своїм власним життям. При цьому криза все більш стомлююча і для Москви, яка, щоправда, як і раніше зберігає за собою інструмент тиску на Україну. У подібній ситуації всіх влаштовує замороження конфлікту.
Це вигідно навіть українським елітам, тому що увага чим далі, тим більше переноситься з питання суверенітету на внутрішньополітичні проблеми. А їх чимало: починаючи з процвітаючої корупції і триваючої рецесії економіки аж до погіршення ситуації в галузі безпеки та зростання комунальних платежів.
Що антитурецькі заходи принесли Росії - Deutsche Welle
Санкції щодо Туреччини, які Москва ввела у відповідь на збитий турецькими військовими російський бомбардувальник Су-24, набули чинності з 1 січня. Тим не менш, ще до цього виникли проблеми з доступом турецьких товарів на російський ринок.
У результаті затримок з оформленням турецьких товарів на російських митних постах заводи під Санкт-Петербургом з кінця листопада не можуть отримати контейнери з комплектувальними для складання побутової техніки та автокомпонентів, розповів голова комітету з промислової політики та інновацій міста Максим Мейксін. За його словами, з недопоставками зіткнулися десятки підприємств, а деяким довелося призупинити роботу.
Від зволікань при оформленні на митних постах постраждали в першу чергу виробники побутової техніки. Багато з них або припинили виробництво, або працюють з ускладненнями, повідомив DW представник Російської асоціації торгових компаній і товаровиробників електропобутової і комп'ютерної техніки (РАТЕК) Антон Гуськов.
За його словами, Туреччина - один з найважливіших постачальників на російський ринок готової побутової техніки та комплектувальних для локального виробництва. Від 15 до 20 відсотків комплектувальних у вироблених в Росії холодильниках, пральних машинах і мікрохвильовках - турецького походження, наголосив Гуськов. «Тому ускладнення відносин і, як наслідок, утруднення на кордоні сильно вдарять по внутрішньому ринку», - резюмував він.
У зв'язку із затримкою комплектувальних виробництво пральних машин і холодильників призупинив завод Bosch-Siemens під Санкт-Петербургом.
Від турецьких запчастин залежить і російський автопром. Серед затриманих на митниці вантажів виявилися контейнери для санкт-петербурзького заводу Toyota. Однак постраждати можуть набагато більше автовиробників. Турецькі компоненти поставляються на 15 автомобільних заводів у всій Росії, зазначив аналітик автомобільної галузі в Ernst & Young Андрій Томишев.
Загострення російсько-турецьких відносин може негативно відбитися і на російській легкій промисловості, оскільки Туреччина - великий постачальник тканин для російських виробників одягу. На її частку припадає 12,5 відсотків усіх тканин, що постачаються до Росії, говорить комерційний директор Fashion Consulting Group Ануш Гаспарян.