Переговори щодо Донбасу. Знову глухий кутСюжет

Усі сторони конфлікту заявляють про прихильність Мінським угодам, але виконувати їх не поспішають.

На початку січня переговори щодо Донбасу різко активізувалися.

В Україну приїжджав представник Росії Борис Гризлов для зустрічі з президентом Петром Порошенком, поновилися переговори в Мінську в рамках контактної групи.

Однак, реальних результатів домогтися так і не вдалося.

Сторони навіть не змогли здійснити обмін полоненими, хоча вже встигли заявити про домовленості щодо цього.

Усі наполягають на виконанні Мінських угод, а Петро Порошенко каже, що Україна поверне собі Донбас в цьому році. Ось тільки як вона це буде робити - незрозуміло.

Тим часом на сході України тривають обстріли.

Корреспондент.net розбирався в ситуації навколо переговорів на Донбасі.

Гучні заяви

Київ і країни Заходу наполягають не першочерговій необхідності виконання Мінських угод.

Петро Порошенко не перестає повторювати, що альтернативи Мінську немає, визнаючи при цьому, що реалізація угоди ніяк не просувається.

Представник України в Тристоронній контактній групі Леонід Кучма висловив думку, що якщо не буде переговорів у Мінську, то "все просто розвалиться".

Президент США Барак Обама і канцлер Німеччини Ангела Меркель 21 січня вкотре заявили про необхідність виконання Мінських угод усіма сторонами.

Український президент на вихідних і зовсім заявив, що відновлення суверенітету України на підконтрольних сепаратистам територіях Донецької та Луганської областей відбудеться в 2016 році.

"Моє завдання - і я твердо в це вірю - повернення українського суверенітету на Донбас уже в 2016 році. І вчора в Давосі учасники виступу також підтвердили цю позицію - в 2016 році Росія повинна виконати всі пункти Мінських угод", - сказав Порошенко.

Президент також заявив, що зробить все, щоб не допустити заморожування конфлікту на сході України.

Зміни до Конституції

Одним з кроків, який, як вважалося, міг би розблокувати врегулювання на Донбасі, повинні були стати зміни до Конституції України в частині децентралізації.

Конституційні зміни передбачають надання особливого статусу зайнятим нині сепаратистами районам Донецької та Луганської областей.

За такий варіант змін депутати проголосували в першому читанні в кінці серпня, що закінчилося вибухом гранати під стінами Ради.

Остаточне ухвалення рішення щодо внесення змін до Основного закону планувався на пленарний тиждень Ради, який розпочнеться 26 січня.

Петро Порошенко і віце-президент США Джозеф Байден на переговорах в Давосі минулої середи обговорили "дорожню карту" конституційних змін в Україні.

Проте, зараз впевненості в тому, що цього тижня за зміни Конституції будуть голосувати - немає.

Депутати від президентської фракції "Блок Петра Порошенка" звернулися до Конституційного суду з проханням розтлумачити процедуру внесення змін до Конституції, що може відкласти необхідний термін голосування аж до вересня.

Сам президент вчора заявив, що Верховна Рада не буде приймати поправки до Конституції, передбачені мінськими угодами, поки не будуть виконані інші пункти цих домовленостей.

Народний депутат фракції Блок Петра Порошенка, член гуманітарної підгрупи Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко каже, що перед внесенням змін до Конституції повинні відбутися наступні процеси - встановлення режиму тиші, відведення зброї, верифікація місць відведення ОБСЄ, допуск місії на всю окуповану територію, виведення чужих військ і техніки, роззброєння і відновлення контролю над українським кордоном.

Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк пішов ще далі і заявив, що щодо змін до Конституції необхідно провести народний референдум.

Вибори на Донбасі

Питання з виборами в ДНР і ЛНР теж не просувається.

Київ продовжує наполягати на тому, що вибори на Донбасі повинні пройти виключно за українським законодавством.

Тим часом, глава ДНР Олександр Захарченко анонсував проведення в 2016 році виборів за "законами республіки".

"Ми виконуємо Мінські домовленості, якщо ми визначилися, що вибори відбудуться цього року, вони відбудуться. Хоче цього Україна чи ні, ми виконуємо угоди, і згідно з цими угодами ми повинні провести ці вибори, і ми їх проведемо, згідно з нашими законами на нашій землі", - сказав він.

Захарченко наголосив, що до участі у виборах не допустять українських "представників олігархічних кланів" та представників українських партій, які закликають до звільнення Донбасу від сепаратистів військовим шляхом.

Українські ЗМІ, посилаючись на власні джерела, повідомляють, що Росія готова обговорювати заміну лідерів ДНР і ЛНР Олександра Захарченка та Ігоря Плотницького в обмін на визнання виборів на зайнятих сепаратистами територіях Донбасу.

За інформацією джерел, якщо питання виборів на окупованих територіях і визнання їх Києвом буде вирішено позитивно, від імені президента РФ Володимира Путіна Захарченка та Плотницького "дуже ввічливо" попросять залишити свої посади добровільно, заради додання картині мирного повернення Донбасу до складу України більш правдоподібного вигляду.

Обмін полоненими

На своїй підсумковій прес-конференції Петро Порошенко розповідав про досягнуті домовленості щодо обміну полоненими.

Президент РФ Володимир Путін раніше заявляв, що підтримує ініціативу Порошенка з обміну полонених у форматі "всіх на всіх".

Але домовитися навіть щодо обміну полоненими досі не вдалося.

Україна заявляє, що сепаратисти висувають неприйнятні умови обміну заручниками, пропонуючи поміняти 17 українських полонених на 63 своїх соратників.

Представники ЛДНР, у свою чергу, у зриві обміну винять Київ.

Правда, в ДНР все-таки вірять, що частину полонених вдасться обміняти до кінця січня.

Наступне засідання Тристоронньої контактної групи щодо Донбасу відбудеться в Мінську 27 січня, може хоча б це питання на ньому владнають.