"Український парламент закликає Вселенського патріарха взяти активну участь у подоланні наслідків церковного розділення шляхом скликання під егідою Вселенського патріархату Всеукраїнського об'єднавчого собору, який вирішив би всі спірні питання і об'єднав українське православ'я", - йдеться у зверненні.
При цьому народні депутати, які не входять до парламентської більшості, направили альтернативне звернення до Вселенського патріарха Варфоломія І про збереження канонічного православ'я в Україні.
Перш за все звернення підписали парламентарі з Опозиційного блоку. Вони висловили своє занепокоєння спробами змінити існуючий канонічний лад в Україні.
У зв'язку з цим депутати просять Варфоломія про молитви і благословення для українців, країни й Української православної церкви.
"Для нас як народних депутатів українського парламенту є надзвичайно цінними Ваші особисті зусилля щодо подолання розділення українського православ'я та затвердження на території України канонічного устрою, який є запорукою церковного світу, а отже, і стабільності в суспільстві й українській державі", - йдеться у зверненні .
Рішення Собору
Отці Собору прийняли сім важливих документів.
Це "Енцикліка або Окружне послання", "Послання Святого і Великого Собору Православної Церкви до православних людей і кожної людини", "Важливість посту і його дотримання сьогодні", "Відносини Православної Церкви з іншим християнським світом", "Автономія і спосіб її проголошення" , "Про збори православних єпископів у діаспорі", "Таїнство шлюбу і перешкоди до нього", а також "Місія Православної Церкви в сучасному світі".
Майже всі ці документи, крім "Послання Великого Собору", були підготовлені заздалегідь і прийняті з невеликими правками.
Головні тези
"Православна церква - це не федерація церков, а єдина церква", - сказано в посланні за підсумками Собору.
Православна церква має намір вести діалог з іншими християнськими церквами, але це не означає відступу від віри.
Учасники Собору засудили війни, військові втручання, вбивства, руйнування християнських пам'ятників, які відбуваються не тільки на Близькому Сході, але і в інших регіонах світу.
"Православна церква закликає всіх припинити військові дії на Близькому Сході, зупинити вигнання народів", - йдеться в посланні.
Церква висловилася про шлюб як про союз між чоловіком і жінкою
Окремий пункт присвячений відносинам з державою - православна церква не втручається в політику, але виступає на захист прав людини і вважає неприпустимим втручання держави в особисте життя громадян, йдеться в посланні.
Про Україну
Україна в посланні згадується в одному ряду з країнами Африки як держава, в якій триває військовий конфлікт.
Отці Собору підкреслюють, що сьогодні у світі існує велика гуманітарна криза, експансія насильства, військові конфлікти, вбивства представників релігійних громад, торгівля людьми.
"Війна і кровопролиття повинні закінчитися, щоб запанувала справедливість, повернувся мир і стало можливим повернення вигнаних до рідних домівок. Ми молимося про мир і справедливість у країнах Африки, а також у стражденній Україні, які проходять через важкі випробування", - йдеться в посланні Собору.
Що з незалежністю української церкви?
Глава інформаційного управління УПЦ Київського патріархату, архієпископ Євстратій Зоря заявив, що українське питання і не повинно було згадуватися в офіційних документах Собору, оскільки його зняли з порядку денного ще на етапі підготовки.
У той же час, за словами владики Євстратія, з точки зору канонів історичної традиції для визнання автокефальної православної Церкви в Україні досить Томосу (відповідного указу) Вселенського патріарха.
Він нагадав, що Сербський патріарх Іриней під час Собору сказав журналістам, що ситуація в Україні - це не тільки внутрішня справа Московського Патріархату, а стосується всієї Православної Церкви, тому Вселенський патріарх Варфоломій I може запропонувати вирішення цього питання.
Константинопольський патріарх вже отримав звернення від українського парламенту з приводу надання Українській Церкві автокефалії, тепер слід очікувати його реакції після повернення в Стамбул.
Однак директор Інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник вважає, що Константинополь не піде на надання автокефалії українському православ'ю.
На даний момент існуючі "автокефальні" організації - Київський патріархат і УАПЦ - у світовому православ'ї не визнані.
На думку Бортника, потенційно звернення парламенту може бути підставою для надання автокефалії. "Але я думаю, що сьогодні Константинополь на це не піде", - вважає експерт.
Як пояснює політолог, Вселенський Патріарх не захоче йти на загострення відносин із Московським Патріархатом.
"Він прекрасно розуміє, що в Україні релігійна ситуація напружена до межі. І рішення про автокефалію загострить протистояння у країні", - упевнений Бортник.
На думку експерта, звернення - це "довга політична гра". Бортник вказує, що звернення Ради, проте, порушує Конституцію України, яка забороняє втручання держави у справи церкви.