На саміті НАТО у Варшаві 8-9 липня країни альянсу затвердять новий пакет допомоги Україні.
Обговорювати на ньому будуть і
допомогу Україні, влада очікує рішення про велику підтримку для реформування армії.
Президент Петро Порошенко відвідає саміт, а Україна буде єдиною країною на зустрічі, яка не перебуває в альянсі.
Корреспондент.net розбирався, чого Україні чекати від саміту
НАТО.
План роботи саміту
Лідери країн НАТО у Варшаві ухвалять ключові рішення щодо зміцнення оборони альянсу, а також заходів стримування та стабільності за межами НАТО, заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг.
"Нам потрібно зробити подальші кроки. Тому на саміті у Варшаві ми узгодимо подальше підвищення нашої військової присутності в східній частині альянсу", - зазначив Столтенберг.
Лідери узгодять дислокації міжнародних батальйонів в Естонії, Латвії, Литві та Польщі.
Генсек альянсу додав, що заходи щодо зміцнення обороноздатності також включають в себе присутність на південному сході, розраховану на основі міжнародного батальйону НАТО в Румунії, і кроки для вдосконалення кібербезпеки, цивільної оборони і здатності захищатися від атаки балістичних ракет.
Столтенберг також зазначив, що після кількох років зниження оборонних бюджетів, за оцінками НАТО, витрати на оборону європейських союзників і Канади, зростуть на 3% - або на 8 млрд доларів США - у цьому році.
Що стосується ситуації на Близькому Сході, генсек повідомив, що лідери НАТО узгодять розгортання літаків AWACS, які надаватимуть інформацію глобальної коаліції, яка веде боротьбу з ІДІЛ.
Столтенберг підкреслив, що НАТО продовжить підтримку Афганістану і фінансування афганських силових структур до 2020 року, а також розповів про зусилля зі зміцнення співпраці з Україною, Грузією та Республікою Молдова.
Українське питання
Під час саміту пройде окреме засідання на найвищому рівні, присвячене Україні.
Київ очікує від саміту НАТО у Варшаві конкретних проектів і рішень щодо наповнення трастових фондів для реформування сектору безпеки України, заявив міністр закордонних справ Павло Клімкін.
"Як тільки цей пакет буде узгоджений, ви всі побачите його складові. Певні складові - це конкретні проекти, деякі складові - це трастові фонди, які продовжать наповнюватися", - сказав Клімкін.
Міністр не уточнив, про які суми йдеться, однак пояснив, що це стосується і допомоги у вигляді технічного оснащення, а також тренувань українських військовослужбовців на полігонах.
При цьому він зазначив, що деякі напрямки фінансуватиме альянс, а деякі окремі країни-члени НАТО - по лінії двостороннього співробітництва.
"Фінальним результатом саміту має стати пакет документів - матриця того, яким чином підняти весь оборонний сектор України до стандартів НАТО. Це повинен бути всеосяжний пакет допомоги", - підкреслив міністр.
Цілі Порошенка
Президент на саміті планує особисто представити стратегічний бюлетень, розроблений РНБО для переходу вітчизняного воєнпрому на стандарти НАТО.
Політолог Руслан Бортник розділяє завдання президента на дві категорії: стратегічні і тактичні.
"За першими, Порошенко повинен порушити питання про надання з боку НАТО гарантій безпеки, щоб в разі повномасштабної війни альянс допоміг забезпечувати нашу безпеку. Серед тактичних - домогтися допомоги під час переходу на стандарти НАТО. У нас же у військовій доктрині вже зафіксований курс на асоціацію з НАТО: навіть не вступаючи в альянс, ми модернізуємо свої стандарти - як технологічні, так і військові", - зазначив експерт.
Українці за НАТО
За вступ України в НАТО, якщо був би проведений референдум, проголосували б 78% українців, за даними опитування фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва.
На гіпотетичному референдумі щодо НАТО, за вступ в альянс проголосували б 78% українців, 17% - проти. Явка становила б 58% виборців.
Явка була б високою в травні 2016 року лише на заході (82%) і в центрі (58%), а й на Донбасі - 56%.
У всіх макрорегіонах, окрім Донбасу, референдум був би виграний.
Дослідження фонд проводив спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 11 до 16 травня 2016 року. Були опитані 2016 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком АР Крим та окупованих територій Донецької і Луганської областей. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.