RU
ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 

Волинська трагедія. Трактування і спекуляціїСюжет

Корреспондент.net, 11 липня 2016, 10:22
2
3369
Волинська трагедія. Трактування і спекуляції
Фото: Администрация Президента
Порошенко вшанував пам'ять жертв Волинської трагедії

У понеділок відзначається 73-тя річниця трагічних подій на Волині під час Другої світової війни.

 
Волинська трагедія - одна з найбільш суперечливих сторінок в історії України, навколо якої точаться суперечки і спекуляції.
 
11 липня відзначається річниця трагедії.
 
У Польщі події 1943 року на Волині називають геноцидом, в Україні таке трактування називають перебільшенням.
 
Через 73 роки після трагедії її продовжують використовувати для політичної боротьби як у Польщі, так і в Україні.
 
Корреспондент.net зібрав інформацію про Волинську трагедію.
 
Різні трактування
 
У Польщі події на Волині в 1943 році називають різаниною і геноцидом. В Україні вважають, що на Волині була польсько-українська війна, під час якої обидві сторони скоїли численні злочини.
 
У традиційній польській історіографії Волинська трагедія сприймається як етнічна чистка винятково польського населення, в українській - як «дія у відповідь» на звірства поляків щодо українців.
 
 
Ситуація на Волині в 1942-1943 роках була особливо напруженою через діяльність на її території багатьох збройних угруповань: німецької поліції, українських націоналістів, польських націоналістів, радянських партизан.
 
Спірним залишається питання чи були в цей час етнічні чистки українського населення з боку поляків в Закерзонні - на Холмщині і Люблінщині. Суперечливість полягає в різному трактуванні часу цих подій - або передували вони акціям на Волині, або відбулися вже після їхнього початку.
 
До цього часу невідомо, хто саме ініціював перші антипольські акції. 11 липня 1943 року відбулася масова акція проти поляків - майже одночасно було атаковано понад 100 польських поселень.
 
Однак український історик Володимир В'ятрович вважає, що цифра у 100 знищених польських сіл є значно перебільшеною. За його версією, УПА в той час не мала таких сил, та й атаки не підтверджуються документами та письмовими джерелами, а тільки усними спогадами.
 
Каральні акції польської Армії Крайової, у свою чергу, стосувалися поселень, близьких до знищених польських сіл.
 
Кількість жертв, яку називають дослідники, сильно варіюється. За польськими підрахунками, під час Волинської трагедії з польського боку загинуло щонайменше 35 тисяч осіб, з яких 18 тисяч - зі встановленими прізвищами, а з українського боку - до кількох тисяч осіб.
 
Деякі польські історики називають удвічі-втричі більшу кількість загиблих поляків. Популярні цифри у 80 і 100 тисяч загиблих поляків.
 
 
Кількість загиблих українців на всіх територіях українсько-польського конфлікту, включаючи Волинь, за деякими підрахунками, сягає 21-24 тисяч осіб.
 
За українськими дослідженнями, тільки на території одного Володимир-Волинського району поляки вбили майже 1500 цивільних українців. На території Рівненської області виявлено понад 10 тисяч жертв від рук польських формувань.
 
За підрахунками історика Степана Макарчука, загальні втрати серед українського населення Волині під час Другої світової війни склали близько 120 тисяч осіб, без урахування втрат убитих на фронті 70 тисяч чоловіків.
 
Дії польського сенату
 
Верхня палата польського парламенту прийняла постанову щодо визнання Волинської різанини геноцидом.
 
У відповідній резолюції Сенат закликає польський Сейм оголосити 11 липня Національним днем ​​пам'яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої.
 
За ухвалення резолюції проголосувало 60 сенаторів, 23 були проти, 1 утримався.
 
 
"Важливо, що Сенат встиг прийняти резолюцію до 11 липня, дня, коли традиційно вшановуються жертви геноциду, вчиненого українськими націоналістами. На жаль, Сейм не встиг зі своїм рішенням", - додав глава комісії зі зв'язків з поляками за кордоном Міхал Дворчик.
 
Крім вшанування пам'яті громадян ІІ Республіки Польщі, вбитих українськими націоналістами, в резолюції також висловлюється "повага і вдячність тим українцям, які, ризикуючи власним життям, рятували поляків".
 
Відповідь України
 
У Міністерстві закордонних справ України закликали не політизувати Волинську трагедію і вирішили чекати подальшого розвитку подій.
 
 
А тим часом український Президент зробив свій хід. Петро Порошенко, приїхавши до Варшави на саміт НАТО, вшанував пам'ять жертв Волинської трагедії.
 
Порошенко поклав квіти до пам'ятника жертвам Волинської трагедії у Варшаві і запалив лампадку.
 
Жоден з українських високопоставлених чиновників, які були з візитом у Варшаві, не відвідував Волинський сквер, де розташований пам'ятник.
 
 
Порошенко поклав квіти, ставши на коліно перед пам'ятником.
 
Причому тут Бандера?
 
У кінці минулого тижня в Києві перейменували Московський проспект на проспект Степана Бандери.
 
Деякі українські спостерігачі відразу ж заговорили, що це рішення посилить напруженість у відносинах Києва і Варшави.
 
При цьому особисто Бандера до подій на Волині не має ніякого відношення. Він з початку 1942-го по серпень 1944 року перебував у концтаборі Заксенгаузен.
 
До речі, Армія Крайова, яку звинувачують у масовому вбивстві українців, офіційно визнана Варшавою героями-борцями за свободу і незалежність Польщі під час Другої світової війни.
 
Спроби примирення
 
На початку червня видатні українські громадські та політичні діячі України звернулися до польського суспільства з листом покаяння і прощення.
 
У відкритому зверненні до керівництва польської держави, духовних і культурних діячів і всього польського суспільства йдеться про наближення днів пам'яті за загиблими синам і дочкам обох народів.
 
"... Особливим болем і для України, і для Польщі залишається трагедія Волині та польсько-українського конфлікту в роки Другої Світової війни, під час якого були знищені тисячі невинних братів і сестер", - йдеться в листі.
 
"... Просимо вибачення і рівною мірою прощаємо злочини і несправедливості, вчинені щодо нас, - це єдина духовна формула, яка повинна бути мотивом кожного українського і польського серця, яке прагне миру і розуміння... Поки будуть жити наші народи, до того часу нам болітимуть рани історії. Але будуть жити наші народи тільки тоді, якщо, незважаючи на минуле, навчимося ставитися один до одного як рівні побратими", - звертаються підписанти листа до польського народу.
 
 
Під листом свій підпис поставили: президенти України Леонід Кравчук і Віктор Ющенко, патріарх Української православної церкви Київського патріархату Філарет, верховний архієпископ Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук, видатні політики, письменники, діячі культури: В'ячеслав Брюховецький, Іван Васюник, Іван Дзюба, Данило Лубківський, Дмитро Павличко, Володимир Панченко, Мирослав Попович, Вадим Скуратівський, Ігор Юхновський.
 
Раніше поляки написали такий лист українцям.
 
Однак, варто зазначити, що на початку липня польські прикордонники не дозволили в'їзд українському гурту Ot Vinta.
 
У пояснювальній записці прикордонників ідеться, що гурт становить "загрозу для закону і громадського порядку".
 
При цьому музиканти вже неодноразово виступали в Польщі. Ot Vinta повинні були виступити 2 липня в Перемишлі. Однак місцеві польські націоналісти звинуватили групу "в сприянні ідеології бандерівців". Концерт був скасований за наполяганням місцевої влади.
ТЕГИ: ПольшаБандераволыньУПАОУН-УПАПорошенкогеноцидВолынская трагедия
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах