ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 

Огляд ІноЗМІ: як працюють вугільні шахти в ЛДНРСюжет

Корреспондент.net, 5 жовтня 2016, 18:04
0
762
Огляд ІноЗМІ: як працюють вугільні шахти в ЛДНР
Шахтарі на Донбасі

Видобуток вугілля сепаратистами, Нобелівська премія миру і зачистки в Луганську - у дайджесті іноземної преси.

 

Зачистки в ЛНР - The Washington Post

Десятки високопоставлених чиновників, армійських командирів і звичайних солдатів були затримані за останні кілька тижнів у самопроголошеній ЛНР. Жорстка трусанина в контрольованій сепаратистами "карликовій державі": підтримувані Росією бойовики проводять масштабну зачистку серед територіальної, внутрішньої опозиції.
 
Арешти послідували після ймовірної спроби перевороту проти авторитарного, призначеного Москвою лідера Ігоря Плотницького. До того як війна привела його до влади, він був регіональним чиновником низького рангу.
 
Аналітики кажуть, що ця темна, кривава драма може привести до активізації зіткнень на лінії фронту і може бути пов'язана зі суперечками через контроль над прибутковими каналами контрабанди між Росією і контрольованою урядом Україною, які проходять по утримуваній бойовиками території.
 
Можливо, вона навіть відображає бюрократичні чвари серед московських покровителів заколотників.
 
"Ці внутрішні битви ведуться за території, доходи від чорного ринку і доступ до російських бійців і можуть привести до збільшення бойових дій на лінії зіткнення, - каже Олександр Кларксон, викладач європеїстики в Королівському коледжі Лондона. - На сході України військова міць дорівнює політичній владі. Плотницький намагається одержати обидва важелі. Хто отримає контроль, залежить від протекції Москви."
 
Проросійські польові командири спробували роздобути собі територію і були вбиті. Вважається, що ці напади здійснили конкурентні групи бойовиків чи російські елітні підрозділи. Але коли загроза бути вбитими стала професійним ризиком для військових командирів ЛНР, то цивільні політики на сході України, який не визнає законів, раніше не поставали перед такою загрозою.
 
Нобелівська премія миру - Der Tagesspiegel
 
У п'ятницю буде оголошений лауреат Нобелівської премії миру. Війна в Сирії може відіграти при цьому свою роль.
 
Нобелівський комітет раз у раз готує сюрпризи. Такі, як у 2009 році, коли Нобелівська премія миру дісталася президенту США Бараку Обамі, який займав свою посаду на той момент лише дев'ять місяців. Його внесок у справу миру до того моменту складався винятково з проголошених намірів. І до сих пір багато хто задається питанням про те, що ж такого для світу зробив глава Білого дому.
 
Такий кандидат на Нобелівську премію миру, як Володимир Путін, був би таким самим - сумнівним - сюрпризом, як визнання заслуг Обами сім років тому.
 
Сьогодні за бомбардування Алеппо, що влаштовуються переважно російськими ВКС, жахливу данину платять "Білі каски", номіновані на Нобелівську премію миру 2016 року.
 
Близько 3 тис. неозброєних і не на жодному боці в конфлікті добровольців, відомих також як "Сирійська громадянська оборона", рятують на цій війні людей, незважаючи на їхні погляди.
 
З моменту створення своєрідного угруповання - березень 2013 року - був убитий 141 її член по всій країні.
 
Російські бойові літаки недавно стали систематично завдавати авіаударів по центрам "Білих касок" у підконтрольних повстанцям районах Алеппо.
 
Дружбі Керрі і Лаврова настав кінець - Die Presse
 
Припинення американсько-російського переговорного процесу щодо Сирії ознаменував собою, у числі іншого, й кінець надзвичайної чоловічої дружби.
 
Три роки Джон Керрі і Сергій Лавров, незважаючи на всі перепони, намагалися домогтися нереального. Глави зовнішньополітичних відомств США та Росії підштовхували переговори щодо режиму перемир'я в Сирії і мирних ініціатив у Женеві, Нью-Йорку і Відні.
 
 
 
Згуртував двох політиків один з ключових моментів громадянської війни в Сирії: у вересні 2013 року сирійський диктатор Асад перейшов "червону межу", позначену президентом США Обамою, застосувавши хімічну зброю.
 
Здавалося, військова операція американців неминуча. Керрі зчинив галас в Лондоні і побіжно згадав про те, що єдиним виходом для Асада було б відмовитися від усього арсеналу хімічної зброї. За тисячі кілометрів - у Москві - Лавров натяк зрозумів: Асаду було кинуте рятувальне коло - військова операція США, щодо якої сам американський президент мав непевність, була упереджена.
 
"Джон - мій друг", заявляв досвідчений дипломат Лавров перед журналістами - і світ, як, утім, і сам Керрі, хотів цьому вірити.
 
Навіть українська криза не завдала серйозної шкоди переговорному процесу. Вони діяли заодно: наприклад, під час ядерних переговорів з Іраном.
 
Але Керрі не уявляє собі майбутнього Сирії з Асадом на чолі; Лавров, навпаки, за дорученням свого президента завжди горою обстоює Асада. І тим не менше, обидва провідні дипломати невтомно шукали в переговорах єднальну нитку. Але кожен авіаудар поцілював, у тому числі, й по довірі - і, врешті-решт, нею було зовсім знехтувано.
 
Картковий будиночок сирійської дипломатії розклався за короткий термін. Ще 9 вересня Керрі і Лавров домовилися в Женеві про режим перемир'я - угода проіснувала недовго. У середині вересня в результаті помилкових дій американських ВПС загинули кілька десятків сирійських солдатів - це ознаменувало собою остаточний крах угоди.
 
У російсько-американських відносинах наступив новий льодовиковий період. На це не здатні вплинути заяви Лаврова про те, що Москва і надалі буде робити все можливе для мирного врегулювання сирійського конфлікту. Це могло б виглядати цинічним, однак промізкований старою радянською школою дипломат знає свого візаві. Рано чи пізно Керрі повернеться за стіл переговорів - можливо, вже не як друг, але, точно, як професіонал.
 
Як живуть шахтарі на Донбасі - Le Parisien
 
Красти, воювати чи копати - такий вибір постає перед жителями гірничодобувних селищ на сході України.
 
Оскільки пропозицій з боку державних шахт не вистачає, багатьом молодим людям довелося працювати напівлегально в так званій копанці.
 
До захоплення регіону проросійськими сепаратистами ці шахти були поза законом, проте у 2014 році "президент" самопроголошеної Донецької народної республіки Олександр Захарченко прийняв рішення їх легалізувати.
 
Тут кам'яний вік, як 100 років тому. Для видобутку вугілля доводиться спускатися на глибину в 150 м у прив'язаній до тросу ванні.
 
За тонну видобутого вугілля шахтарю платять 200 руб. За місяць можна заробити 12 тис. руб. Коли вступаєш в армію, тобі платять 15 тис. руб. Але тут шансів загинути менше, хоча вони теж великі.
 
У сусідній Луганській народній республіці за рік на шахтах були поранені четверо, повідомляє "прокурор" ЛНР Давид Кац. "І ці люди не отримували компенсацій після нещасних випадків", - розповів він AFP.
 
"Після однієї такої події в Красному Лучі (близько 50 км від Луганська) власники шахти відвезли потерпілого додому, дали йому 5 тис. руб. і залишили його напризволяще, хоча зараз він - інвалід", - продовжує Кац.
 
Правоохоронні органи ДНР і ЛНР не оголошують про випадки травм і загибелі людей у копанках, однак, за інформацією українських профспілок, нещасні випадки стаються там регулярно.
 
"Дешевіі вугілля і робоча сила вигідні заколотникам, а про безпеку шахтарів ніхто не дбає, - вважає голова Незалежної профспілки гірників Донбасу Микола Волинко. - У мене є відомості, що там постійно гинуть і калічаться люди, але все це потім списується на військові втрати."
 
У Луганській області налічується понад 30 копанок, а в Донецькій - понад 50. При цьому частина з них закриті, тому що влада заколотників вимагає офіційної реєстрації від підприємств, щоб потім збирати з них податки.
 
Кілька державних шахт закрилися чи зупинили роботу через бої, у результаті чого не при справі залишилися майже 50 тис. гірників.
 
Василь, власник копанки біля Шахтарська в Донецькій області, каже, що щомісяця платить 150 тис. руб. податків ДНР. Окрім того, він не може розпоряджатися вугіллям на власний розсуд.
 
"Мені доводиться задешево продавати його тут, у ДНР, тому що керівництво республіки закрило для нас Україну. А Росії наше вугілля не потрібне."
 
Цей чоловік віком 36 років (називати прізвище він відмовився) стверджує, що бунтівна влада сама продає вугілля в регіони, які перебувають під контролем українських сил. "Прокурор" ЛНР коментувати ці звинувачення відмовився.
ТЕГИ: шахтыРоссия-СШАНобелевская премияшахтерыдобычауголь
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах