RU
 

Огляд ІноЗМІ: Київ взяв на себе збитки олігархаСюжет

Корреспондент.net,  20 грудня 2016, 19:20
0
914
Огляд ІноЗМІ: Київ взяв на себе збитки олігарха
Преса про націоналізацію ПриватБанку

Наслідки від націоналізації ПриватБанку, отруєння глодом і математика терактів - у дайджесті іноземної преси.

 

Як націоналізувати збитки - Bloomberg

Найбільший приватний банк в Україні вважався занадто великим, щоб лопнути. І ось у неділю, 18 грудня, український уряд оголошує про його націоналізацію. Збитки, щоправда, лягають головно на українських платників податків: олігарх Ігор Коломойський і його партнер Геннадій Боголюбов уже віддавна випили з нього всі соки.
 
ПриватБанк, найбільший за активами банк України, володіє майже 36% всіх приватних депозитів країни, близько 5,9 млрд доларів.
 
Він має велику роздрібну інфраструктуру, найбільшу в країні мережу банкоматів, найбільшу мережу мобільного та інтернет-банкінгу; дивним чином, це, можливо, один з найбільш розвинених у технологічному відношенні банків у Європі.
 
З 2014 року Національний банк України закрив 82 банки в рамках величезної операції із зачистки фінансового сектору, що проводиться за вказівкою фінансових структур, які забезпечують фінансову підтримку Україні, у тому числі МВФ. Неможливо було виконати це, не зчинивши переполоху в національній економіці.
 
Проблеми банку віддавна були очевидні. Як і більшість фінансових інституцій України, коли не брати до уваги майже вичерпану кількість дочірніх підприємств іноземних банків, ПриватБанк використовувався своїми власниками головно для того, щоб забезпечити ресурсами інший їхній бізнес.
 
На кредити сторонам-компаньйонам закривали очі всі попередні уряди, однак це стало неможливим у рамках програми МВФ, який запропонував Україні 17,5 млрд доларів строком на три роки починаючи з 2014 року.
 
Наприкінці червня 2016 року офіційна заборгованість ПриватБанку афілійованим особам становила 109% його капіталу, знизившись з показника 119% наприкінці 2015 року, проте в агентстві Fitch сумнівалися, що це повна картина, "беручи до уваги обмеження, пов'язані з розголошенням бенефіціарного права власності на Україні".
 
Коломойський і Боголюбов зрозуміли, що їхньому банку не дозволять лопнути. Тому, за свідченням Сергія Фурси з київського інвестиційного банку Dragon Capital, банк часто видавав кредити підставним компаніям, які передавали гроші в прибутковий бізнес Коломойського так само, як кредити.
 
Під приводом угод з Національним банком України ПриватБанк, очевидно, служив величезним пилососом, висмоктуючи депозити і рефінансування, конвертуючи його в долари і євро і вливаючи готівку в бізнес-імперію Коломойського так, що в результаті банк залишився з негативним капіталом.
 
 
З огляду на колишні невдачі в притягненні олігархів до щонайменшої відповідальності рішення уряду стало несподіванкою. Можливо, його неможливо було уникнути за існуючих політичних умов і за відсутності союзників України в адміністрації президент-електа Дональда Трампа.
 
Уряд міг би спробувати утримати кредити афілійованих сторін, а Коломойський міг би позбутися свого захисного прикриття, але Україні ніколи не щастило в подібних випадках за участю олігархів і колишніх чиновників поваленого президента Віктора Януковича. Через три роки після Революції Гідності очевидно, що Україна під керівництвом обраного президентом олігарха Порошенка підписалася на два десятка років олігархічних крайнощів, коли населенню при цьому радять затягти паски заради болісних, але необхідних реформ.
 
Захід нерішуче підтримав це, стаючи дедалі більш байдужим до скрутного становища країни.
 
Твіти з Алеппо - Le Temps
 
Маленька семирічна сирійка, яка описувала у Твіттері своє повсякденне життя під бомбардуванням у Східному Алеппо, була евакуйована. Для тих, хто сумнівався в реальності її свідчень, було з'ясовано, що в обложеному місті можна було знайти електрику і підключитися до інтернету.
 
Бана аль-Абед була евакуйована з міста разом зі своєю сім'єю. Починаючи з вересня Бана описувала своє повсякденне життя в бунтівних кварталах Алеппо за допомогою своєї матері Фатими, викладачки англійської мови. Деякі твіти, викладені в простому стилі і часто з викладом самих лише фактів, були підписані ім'ям "Бана", у той час як інші твіти були викладені безпосередньо її матір'ю.
 
Багато посилань були войовничими, вони критикували бомбардування Володимиром Путіним і Башаром Асадом чи закликали США до втручання. Незважаючи на те, що акаунт Бани дуже швидко став надзвичайно популярним, зібравши сотні тисяч передплатників (на сьогоднішній день 329 тис.), стали лунати інші голоси, головно з Росії, які критикували цей акаунт як фейковий.
 
Як ця дівчинка та її сім'я могли мати доступ до електрики, для заряджання мобільного телефону і особливо для підключення до інтернету, тоді як інші жителі були позбавлені всього цього?
 
 
Журналісти міського сайту Bellingcat провели розслідування. Вони почали з геолокалізації фотографій, розміщених у твітер-акаунті дівчинки. Всі знімки були відзняті в одному кварталі Східного Алеппо.
 
Потім вони поцікавилися, яким чином родина могла використовувати мобільник. Репортаж з передачі Sept à huit, знятий у Бани, показує, як сім'я заряджала апарат: завдяки автомобільному акумулятору, сполученому із сонячною батареєю, розташованою на даху будинку.
 
Дехто також сумнівався, чи могла сім'я підключатися до інтернету кожен день, у той час як оптоволокно і ADSL починаючи з 2013 року були відсутні в східній частині міста. Мати Бани пояснила, що вона використовувала 3G й іноді Wi-Fi.
 
Чи продовжить Бана підтримувати свій акаунт тепер, коли вона виїхала з Алеппо? Турецький міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу в понеділок оголосив про те, що дівчинка зі своєю сім'єю може бути прийнята в Туреччині.
 
Новий шлях міжнародного тероризму - Bild
 
Як теракт у Ніцці, так і вчорашній теракт на берлінській Брайтшайдплац, на перший погляд схожі на дії терориста-любителя, який з успіхом здійснив свої божевільні плани. Жодної вибухівки, жодного потужного вибуху, жодної "команди смерті", яка розгулювала б по місту з "калашниковими" під боком.
 
З точки зору витонченої математики терору, використання вантажівок не є кроком назад у порівнянні з використанням літаків - як це було 11 вересня 2001 року в США. Навпаки, ми маємо справу з послідовним і надефективними розвитком методів терористів.
 
11 вересня 2001 року загинули 2,7 тис. осіб. Аль-Каїда залучила тоді 19 терористів. Іншими словами, на кожного терориста припало до 142 жертви.
 
Терорист, який направив близько півроку тому в людей вантажівку в Ніцці, вбив 80 осіб. Берлінський злочинець винен у смерті 12 осіб, 50 людей отримали поранення різного ступеня тяжкості. Ці теракти пройшли майже так само успішно, як і ті, що здійснила у 2001 році команда терористів під проводом Мохаммеда Атти.
 
 
Різниця лише в тому, що виконавці терактів на початку нового тисячоліття готувалися місяцями чи навіть роками. Аль-Каїда вибудувала цілу структуру, яка дозволяла фінансувати підготовку терактів, інвестувала гігантські суми, готуючи атаку на Всесвітній торговий центр. Виходить, якщо порівнювати витрати на ті теракти з берлінським, останній виявляється більш успішним.
 
Концепція подібних акцій стає для ісламістів більш привабливою, оскільки терористичні групи мінімізують ризики бути виявленими. Теракт, подібний до 11 вересня, сьогодні, у століття тотального електронного стеження, було б непросто скоординувати. Одинаки, навпаки, практично не залишають комунікаційних слідів. Навіть якщо вони виходять на контакт з однодумцями чи мережевими структурами за кордоном, практично неможливо вичленувати їхню комунікацію з гігантського цифрового контенту і розпізнати її як таких, що становлять небезпеку.
 
Терактам більше не треба бути такими ж масштабними, як 11 вересня 2001 року, оскільки ту роль, яку тоді відіграла CNN, сьогодні взяли на себе соціальні ЗМІ.
 
11 вересня було першим терактом у світовій історії, який передавався телебаченням у режимі реального часу, - подія мала бути воістину величезного масштабу, щоб її передавали онлайн.
 
Сьогодні аналогічний результат досягається з меншими витратами, оскільки кожен з нас має смартфон, іншими словами, носить телебачення, яке працює онлайн, у себе в кишені. Ісламістській ідеології більше немає потреби залучати неймовірні ресурси, щоб увесь світ жахнувся, дізнавшись про теракт.
 
Навіть при тому, що теракти в Ніцці чи Берліні на тлі подій 11 вересня виглядають як дії непрофесіоналів, вони наслідують одну й ту саму концепцію поширення хвилі шоку за допомогою глобальних ЗМІ і стають більш ефективними і доступними - і перш за все їх легше повторити.
 
Відповідно до цієї математики терору теракти перетворилися з надвитратних виняткових акцій у буденність сьогоднішньої Європи.
 
Смертельна загроза для Росії - BBC
 
Понад 30 людей загинули в Іркутську після отруєння косметичним засобом "Глід", що містить метиловий спирт.
 
Масштаб проблеми вражає: за оцінками декого з фахівців, медичні настойки і косметичні лосьйони регулярно споживають не за призначенням понад 10% росіян.
 
Слідчі зазначають, що отруєні вживали не настоянку глоду, продаж якої влада віддавна збирається обмежити, а концентрат для прийняття ванн "Глід".
 
Іркутська історія з отруєнням сурогатним алкоголем викликала великий резонанс у соцмережах.
 
 
Завсідники соцмереж звернули увагу на те, що поки влада бореться із зовнішніми загрозами, займатися потрібно зовсім іншими проблемами.
 
"Судячи з новин, головний ворог Росії - усе-таки не заокеанські яструби, а метиловий спирт", - написав журналіст Іван Давидов. "Металевий спирт виник як проект ЦРУ", - припустив він.
 
"Якщо не перерахуєте на рахунок 10 млн доларів і не дасте вертоліт - глід буде вбивати по одній людині кожні п'ять хвилин!» - пишуть в сатиричному акаунті "Вуса Гудкова".
 
Федеральна служба з регулювання алкогольного ринку раніше повідомляла, що росіяни щороку споживають від 170 млн до 250 млн л лосьйонів і настоянок, а попит на ці спиртовмісні зростає майже на 20% за рік.
 
Це пов'язано з тим, що такі продукти не обкладаються акцизом на алкоголь, завдяки чому лосьйони, побутова хімія та медичні засоби з вмістом спирту за ціною для багатьох привабливіші за звичайний алкоголь.
 
Агентство РБК не так давно наводило думку керівника Центру з вивчення федерального і регіональних ринків алкоголю, за оцінкою якого медичні настоянки і косметичні лосьйони регулярно споживають не за призначенням 12-15 млн осіб, тобто більше 10% росіян.
 
Довести, що виробники випускають алкоголь, а не ліки і косметику з використанням спирту, як зазначають фахівці, практично неможливо.
СПЕЦТЕМА: СюжетиНаціоналізація ПриватБанку
ТЕГИ: ТерроризмСирияГерманияБерлинтеррористыПриватБанкГруппа ПриватАлеппо
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі