Український інститут національної пам'яті пропонують закрити. Корреспондент.net розбирався чому.
Після Революції Гідності Інститут національної пам'яті очолив колишній директор архіву СБУ Володимир В'ятрович.
Відтоді інститут став головним локомотивом боротьби за декомунізацію та українізацію в країні.
Володимир В'ятрович як керівник інституту намагається коментувати всі гучні політичні скандали в країні і пропонує нові ініціативи, що викликають суперечки в суспільстві.
Остання з них - скасування деяких свят.
У результаті тепер Інститут нацпам'яті пропонують закрити, а самого В'ятровича звільнити.
Корреспондент.net зібрав найгучніші події останніх років навколо інституту.
Декомунізація
Інститут нацпам'яті був автором пакету з чотирьох законів: «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їхньої символіки», «Про правовий статус і пам'ять борців за незалежність України в ХХ столітті», «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» та «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
У квітні 2015 року Верховна Рада України ухвалила цей пакет.
В Інституті відзвітували, що станом на грудень 2016 року в Україні декомунізували 51 493 вулиць і 987 міст і сіл, були демонтовані 1320 пам'ятників Леніну і ще 1069 пам'ятників представників тоталітарного режиму.
"Реформа не тільки повернула історичні назви багатьом вулицям, містам і селам у всій Україні, а й залучила до масштабного громадського обговорення українське суспільство", - заявив В'ятрович.
За рік, що минув, Верховна Рада перейменувала 25 районів і 987 населених пунктів (з них 32 міста).
В'ятрович активно підтримував всі найскандальніші перейменування в країні, наприклад, Горішні Плавні.
Жителям міст, назву яких змінили в процесі декомунізації, потрібно просто дати час для адаптації, в іншому випадку сам процес не матиме жодного сенсу, зазначав директор Інституту національної пам'яті.
"Якщо ви поїдете на Майдан в Києві і запитаєте, де розташована площа Жовтневої революції, то ніхто вам і не відповість. А більш актуальний приклад - це місто Іллічівськ (Чорноморськ), яке буквально ще минулого літа боролося за те, щоб залишити назву", - заявив В'ятрович.
На його думку, подібна ситуація буде і в Горішніх Плавнях, тим більше, що місто має пристойний туристичний потенціал.
"Місцева влада продовжує боротися і підбурювати місцевих жителів розмовами, що вони будуть через суди оскаржувати і повертати колишню назву або придумувати нову, але насправді це вже неможливо", - вважає В'ятрович.
Проспект Бандери
Український інститут національної пам'яті констатує присвоєння імені Степана Бандери 34 об'єктам топоніміки з 51,5 тисячі, перейменованих в рамках декомунізації.
В'ятрович також зазначає, що за час декомунізації було демонтовано 1320 пам'ятників "вождю пролетаріату" і встановлено 4 пам'ятники лідеру ОУН (всі на Західній Україні і все без участі органів державної влади, зусиллями громадськості та місцевого самоврядування).
На думку В'ятровича, "спроби творити "культ Бандери" за канонами "культу Леніна" шкідливі як для розуміння його місця і ролі в нашій історії, так і для адекватного шанування.
Але ще більш шкідливими є спроби вигадати цей культ і представляти декомунізацію як "бандеризацію".
При цьому В'ятрович стверджував, що рішення про перейменування Московського проспекту в Києві на проспект Степана Бандери приймали кияни.
"Не правда, що ця назва проспекту є нав'язаною зверху. У обговоренні брали участь саме кияни, більше п'ять тисяч людей. Могли голосувати тільки ті, хто має київську реєстрацію. А потім абсолютною більшістю депутатів, яких обрали кияни, це рішення було підтримано", - сказав він.
За його словами, "Бандера, перш за все, є символом боротьби за незалежність".
"Я не кажу, що така вулиця повинна бути в кожному місті і ми повинні повторювати якийсь комуністичний досвід з вулицями Леніна. Нехай дійсно вирішують місцеві жителі і, в першу чергу, можливо, поважають своїх місцевих героїв", - сказав він.
"Але, коли ми говоримо про столицю незалежної України, ми повинні вшанувати людину, яка дійсно боролася за незалежність України і неодноразово була засуджена до страти. Він загинув від рук кілера КДБ і саме тому став тим символом", - додав В'ятрович.
Великої вітчизняної війни немає
Верховна Рада встановила 8 травня Днем пам'яті і примирення на честь всіх жертв Другої світової війни.
9 травня відзначатиметься як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
В'ятрович представляв цю ініціативу і заявив, що потрібно позбавлятися "радянських кліше", таких як термін "Велика вітчизняна війна".
Під час вшанування пам'яті полеглих у роки Другої світової війни, за словами В'ятровича, скасовується використання радянської символіки.
Волинська різанина і конфлікт з поляками
Коли Сейм Польщі проголосував за резолюцію про геноцид поляків представниками ОУН-УПА, В'ятрович заявив, що польський Сейм висловив жаль за втраченими територіями, які нині є українськими, а не за жертвами трагедії.
Український історик наголосив, що "в роки Другої світової значно більше поляків, в тому числі з т.зв. "кресів" (тобто сходу тодішньої Польщі) загинули від рук нацистів і комуністів, але жодних резолюцій з визнання цих вбивств геноцидом польський парламент не розглядав".
Польщі не варто ставати ще одним сусідом України, який намагається диктувати їй, як ставитися до своєї історії і кого вважати героєм, каже В'ятрович.
На думку директора Інституту нацпам'яті, тему історичного примирення між Україною і Польщею потрібно деполітизувати.
Усе, що потрібно було з боку політиків у цій сфері, вже зроблено в минулому. І щоразу піднімати тему взаємного прощення на політичному рівні - це дискредитувати взагалі саму ідею примирення", - сказав він.
В'ятрович нагадав, що ще в 2003 році були зроблені спільні заяви президентів обох країн, прозвучали також відповідні заяви парламентів.
"Зараз я цю проблему розділив би на два аспекти: історики повинні продовжувати дискусії, нехай навіть гарячі, адже навіть найгарячіші дискусії наближають нас до істини, і в цьому їхня користь. При цьому громадськість повинна працювати в контексті взаємного прощення", - наголосив він.
У Польщі пропонують примірятися на основі правди і говорять, що від проблем можна втекти.
А глава правлячої в Польщі партії Право і Справедливість Ярослав Качинський взагалі вважає, що вихваляння лідера ОУН Степана Бандери може створити перешкоди в інтеграції України в Європу.
"Ми не можемо роками погоджуватися, щоб в Україні був культ людей, які здійснили геноцид проти поляків", - зазначив Качинський.
"Коротше кажучи, це справа певного вибору України. Я чітко сказав президенту Порошенкові, що з Бандерою вони в Європу не увійдуть. Ця справа для мене зрозуміла, ми і так проявили величезне терпіння, але всьому є межа", - зауважив польський політик.
Свята
Український інститут національної пам'яті підготував законопроект про скасування в Україні державних свят 8 березня, 1 і 9 травня.
"Я думаю, що нам не варто говорити про таке державне свято, як 1 травня. Також поступово і точно треба переводити акцент з 9 травня на 8 травня. Також я переконаний, що не варто робити державним і святковим днем 8 березня", - наголосив В'ятрович.
На його думку, на державному рівні повинні відзначатися тільки ті свята, присвячені подіям, які були переломними і надзвичайно важливими для України як держави, наприклад, День незалежності і День Конституції. "А не якісь свята, які залишилися нам у спадок від радянського минулого", - додав історик.
В'ятрович нагадав, якою великою перемогою для України була відмова від 23 лютого.
Незадоволені
Народний депутат від "Опозиційного блоку" Олександр Вілкул пропонує звільнити директора Українського інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича. Відповідний проект постанови він зареєстрував у Верховній Раді.
Вілкул пропонує визнати роботу В'ятровича незадовільною і рекомендувати Кабміну його звільнити.
На сайті президента України з'явилася петиція про закриття Інституту національної пам'яті в зв'язку з антинародною діяльністю цієї установи.
У пояснювальній записці автор пояснює, що Інститут національної пам'яті - установа, яка займається ідеологічним обслуговуванням поточних українських політичних еліт, а всю діяльність проводить за рахунок державного бюджету.