Як зарубіжна преса відреагувала на офіційне оголошення Україною блокади Донбасу.
Офіційна підтримка української влади блокади Донбасу активно обговорюється за кордоном.
Позиція Києва здивувала ЄС, який завжди засуджував блокаду активістами перевезення товарів на непідконтрольну територію Донбасу.
Корреспондент.net зібрав публікації зарубіжної преси про блокаду ОРДЛО, яка вчора стала офіційною.
Націоналістичні пересмикування - Neue Zuercher Zeitung
У середу в Україні стався дивний поворот: президент Порошенко запровадив економічну блокаду територій на Донбасі, контрольованих проросійськими сепаратистами.
Зовсім незадовго до цього Київ поклав кінець аналогічній блокаді, за допомогою якої українські активісти кілька тижнів перешкоджали поставкам вугілля з Донбасу. Це відповідало колишній лінії влади, і Київ постійно заявляв, що блокада загрожує енергетичній безпеці України.
Чим же можна пояснити ці зміни? З одного боку, Київ хоче закріпити за собою монополію на застосування сили. Більше Київ не міг терпіти блокаду легальних поставок вугілля з Донбасу з боку активістів. З іншого боку, владі доводиться враховувати зростаючі націоналістичні настрої в Україні. Ідея блокади дуже популярна серед населення, і Київ побоювався демонстрацій.
Так, цього тижня українські активісти заклали цеглою входи до філій російських банків. Останнім часом в країні все голосніше лунають заклики вигнати їх з країни.
Тим часом Київ повинен бути обережний, щоб не потрапити в націоналістичний фарватер, оскільки доля країни залежить не від того, чи буде йти торгівля з сепаратистськими територіями і чи будуть в Україні працювати кілька російських банків. Найголовніше - не кидати проведення необхідних реформ у владі і в економіці.
Ще один удар по Мінську - The New York Times
Рішення про блокування всієї торгівлі - за винятком гуманітарної - завдало ще один удар по багатостраждальному мінському мирному процесу, а також збільшило напруженість не тільки у відносинах з сепаратистами, а й з їхніми патронами в Москві, до яких можуть тепер бути прохання про надання допомоги та ринків для регіонів, що відкололися.
Президент Петро Порошенко не прагнув ізолювати території, що відкололися в регіоні під назвою Донбас, побоюючись того, що подібні дії стануть непрямим визнанням їхньої незалежності і виявляться першим кроком на шляху до розділення країни.
Однак ідея щодо припинення торгівлі весь час приваблювала українських націоналістів, і вони бачили в цьому можливість перевести витрати на підтримку приблизно трьох мільйонів людей в цьому східному регіоні країни на вже ослаблену економіку Росії. В останні тижні озброєні банди людей в поношеному камуфляжі розпочали виконання цього завдання - вони почали блокувати поїзди, в першу чергу вагони з вугіллям.
Ці люди користуються значною підтримкою з боку жителів України, а їхні дії допомогли перемістити це питання на перші позиції національного порядку.
Коли у відповідь сепаратистські лідери почали націоналізувати українські шахти і заводи, президент сказав, що тепер він змушений діяти. У своєму коментарі, зробленому під час роботи української Ради національної безпеки, Порошенко мінімізував той збиток, якого буде завдано сепаратистським регіонам в результаті припинення торгівлі. На його думку, значно більшого економічного збитку це завдасть Україні, яка втратить важливе джерело дешевого палива.
Центральний банк України підтримує це твердження. За його оцінкою, блокування торгівлі з бунтівними регіонами може на 1,5% скоротити заплановане на цей рік економічне зростання, яке могло б скласти 3%.
За словами Порошенка, в бунтівних регіонах російські компанії можуть просто взяти економіку під свій контроль. Маючи спільний кордон з Ростовською областю, сепаратисти «легко можуть отримати все, що їм потрібно».
Рішення уряду про формалізацію блокади не віщує нічого доброго мирному процесу в Україні, успіх якого є найважливішим першим кроком в спробах адміністрації президента Трампа поліпшити відносини з Росією. Президент Трамп сказав, що він хоче об'єднатися з Росією для боротьби з ісламським тероризмом, проте його постійний представник при ООН заявила, що Сполучені Штати продовжать підтримувати Україну в її конфлікті з Росією.
Вимога щодо економічної реінтеграції сепаратистських регіонів міститься в домовленості про припинення вогню, яку прийнято називати Мінською угодою. Ці угоди були підписані в лютому 2015 року, але вони не виконуються. За цією угодою, Росія повинна вивести з території України не визнані нею своїми збройні сили, які дипломатично названі «іноземними» силами в цьому регіоні.
Залізнична блокада завдала шкоди діловим інтересам найбагатшого українського олігарха Ріната Ахметова, який володіє шахтами і сталеливарними заводами на територіях, що перебувають як під контролем сепаратистів, так і українського уряду.
Одна з особливостей цієї війни полягала в тому, що поїзди з вугіллям продовжували перетинати лінію фронту протягом декількох років, незважаючи на часті інтенсивні обстріли. Компанія System Capital Management, зі зрозумілих причин, виступила проти влаштованої волонтерами блокади, однак в середу її керівництво виступило із заявою, в якій було сказано, що власність на бунтівній території більше не перебуває під його контролем. У ній також наголошувалося, що судові позови можуть бути додані до того арсеналу, який Україна використовує для тиску на регіони, що відкололися.
Ця заява застерігає сепаратистів від спроб продавати на міжнародних ринках видобуте на захоплених ними шахтах вугілля, оскільки в такому випадку слід очікувати «серйозних юридичних наслідків для всіх покупців».
Розкол України посилюється - Sueddeutsche Zeitung
Мартін Шефер, прес-секретар міністра закордонних справ Зігмара Габріеля, сказав, що «тенденції до розколу в Україні викликають серйозне занепокоєння в уряду».
За словами Шефера, українська сторона зробила занадто мало дій проти українських націоналістів, які організували блокаду численних поставок товарів із сепаратистських територій в Україну.
Він зазначив, що це завдає шкоди не тільки сепаратистам, а й багатьом людям в Україні, оскільки блокада поставок вугілля ставить під загрозу енергопостачання населення. Замість того, щоб протидіяти цьому, українська Рада національної безпеки і оборони ухвалила рішення повністю заборонити товарообмін.
«Це призводить до посилення розриву», - попередив Шефер.
Група упертих радикалів бере країну в заручники - The National Interest
Блокада, якій пішов уже третій місяць, оголила непривабливу реальність, яка стоїть за поточним конфліктом.
Війна - це вигідна справа: політична та економічна еліта по обидва боки від лінії фронту активно заробляє гроші на контрабанді товарів і послуг.
У рамках однієї схеми урядовці купували вугілля нібито у Південної Африки через якусь компанію в Гонконзі, хоча насправді це було вугілля, видобуте на Донбасі і доставлене через Росію.
Ця схема дуже схожа на схему, якою зараз користуються українські урядовці, які стверджують, що Україна більше не купує газ у Росії.
Словаччину попросили домогтися збільшення обсягів поставок з Росії. В результаті російський газ постачається до Словаччини через територію України, після чого надлишки відразу ж повертаються в Україну. Більш висока вартість цього «словацького газу» частково покривається за рахунок кредитів, взятих в західних банках і гарантованих Світовим банком. Ця схема вигідна всім, окрім українського споживача.
Але в умовах нинішньої кризи ті ж суб'єкти можуть втратити гроші в тому випадку, якщо їхні схеми перестануть працювати.
Питання в тому, чому уряд, що має в своєму розпорядженні десятки тисяч військових в тому районі, просто не вижене цю жменьку активістів.
Аналітики вказують на різні причини нездатності уряду відреагувати, включаючи заклопотаність своєю репутацією, популярність цієї блокади у громадськості, страх перед можливим громадянським конфліктом біля лінії фронту і навіть небезпеку масової спроби повалити нинішній режим силовими методами - ультраправі угруповання, такі як «Правий сектор» і «Азов» вже погрожували це зробити.
Якою б не була справжня причина, нинішня криза наочно демонструє те, наскільки легко крихітна група упертих радикалів може взяти всю країну в заручники
Чимало аналітиків в Києві зараз говорять про дострокові вибори в парламент, ці вибори не допоможуть вирішити ту фундаментальну проблему, яку наочно продемонструвала ця блокада, а саме нездатність або небажання уряду жорстко припиняти незаконні спроби самоуправства. Незалежно від того, розумно обривати зв'язки з окупованими територіями чи ні, це питання має вирішуватися урядом, а не групою озброєних самоуправців.
У цієї екзистенціальної проблеми немає простого рішення. Щоб її вирішити, уряд повинен довести, що у нього достатньо політичної волі для того, щоб домогтися поваги до законів. Жодна фінансова допомога ззовні, жодна політична і навіть військова підтримка не допоможуть йому обзавестися цією волею. А за її відсутності ми навряд чи зможемо сподіватися на єдину і процвітаючу Україну.
Розворот влади - The Financial Times
Припинення торговельних зв'язків, санкціоноване президентом Петром Порошенком, є очевидним розворотом після офіційної критики незаконної блокади, організованої українськими активістами і ветеранами війни.
Сепаратисти із самопроголошених Донецької і Луганської республік захопили контроль над металургійними, гірничо-видобувними та іншими підприємствами.
Торговельні зв'язки зі сходом завжди були дилемою для Києва, який вибирав між збереженням зв'язків з регіонами, що відкололися, або завданням їм економічних збитків.
В останні тижні українські офіційні особи попереджали, що втрата зв'язків з бізнесом на території, контрольованій сепаратистами, може підірвати крихке відновлення економіки країни після глибокої рецесії.
Ці події - серйозний удар по інтересах Ріната Ахметова, найбагатшої людини України і уродженця Донецька. Він втратив оперативний контроль над кількома сталеливарними заводами, вугільними шахтами та іншими підприємствами.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що блокада «суперечить здоровому глузду і людській совісті», додавши, що вона суперечить усім попереднім заявам українського уряду.