Фото: Корреспондент
Заступник міністра фінансів Сергій Марченко
У №35 журналу Корреспонжент вийшло інтерв'ю із заступником міністра фінансів України Сергієм Марченком.
Валерій Літонінський розпитав заступника міністра про податки, курс гривні, про витрати і доходи держбюджету, про передвиборчі побажання і діалоги з одержувачами бюджетних грошей.
Курс і інфляція
- Проект державного бюджету на наступний рік сформований виходячи із середньорічного курсу 29,3 грн за долар, 30,1 грн - на кінець року. Чому прогнозується досить висока девальвація гривні?
- Міністерство фінансів не займається макропрогнозами. Є Міністерство економіки, яке прогнозує, ми можемо тільки цей прогноз використовувати для наших бюджетних розрахунків.
Курс використовується переважно для розрахунків виплат за зовнішнім боргом. Нам потрібно буде купувати валюту, і для цього ми ставимо индикатив курсу. Цей показник для нас є суто технічним. Я наголошую: це не прогноз, не якийсь орієнтир. Ці цифри, можливо, створили зараз якусь напругу. Ми спочатку закладаємо курс досить песимістичний, щоб виконати виплати за держборгом. Я думаю, що говорити, скільки потрібно було закладати Мінфіну - 29,3 або 30,1, або 30,5, - це дискусія суто експертна. Навіть у Нацбанку немає і не повинно бути цільових орієнтирів щодо курсу, оскільки основне завдання НБУ - це цінова та курсова стабільність.
- Але ви ж отримуєте поряд з витратами ще й доходи, прив'язані до курсу. За рахунок слабкої гривні, її девальвації будуть намагатися наповнити бюджет?
- Так, є частина доходів бюджету, які зав'язані на курс. Наприклад, істотний вплив на доходи надає імпорт. Але цей фактор чинить менший вплив на бюджет у порівнянні з борговими ризиками.
У бюджеті показник інфляції на 2018 рік - 7%, на цей - 8,1%. Очевидно, що в підсумку інфляція буде більше. Це якось завадить виконанню бюджету або, навпаки, допоможе йому? Якщо інфляція буде вищою за прогнозовану?
- Якби інфляція була закладена 7%, а була - 21%, дійсно, якийсь інфляційний вплив на бюджет було б зроблено. У цьому [2017] році поки ми не перевищили показник інфляції. Середньорічний показник перевищено, але показник до грудня - ні, тому що закладений показник до грудня - 11,2%. На сьогодні - близько 8%. Тому говорити, що з цього року ми перевищили показник інфляції, немає підстав. Я не думаю, що нас чекають цінові сплески до кінця року.
- Ну як цього року, ви ж перевищили надходження?
- Перевищили, але за рахунок імпортного ПДВ.
- Девальвація допомогла?
- Ну яка девальвація, подивіться: якщо порівнювати курс на початок року і зараз - це незначна девальвація. Це не було основним показником. Потрібно копати глибше, подивитися структуру імпорту, чому у нас імпортний ПДВ перевищив показники в порівнянні з минулим роком.
- І чому?
- Є кілька відповідей на це питання. Перша - під час підготовки проекту бюджету на 2017 рік ми макропоказники брали станом на літо 2016 року. Ситуація до кінця року дещо змінилася, показник імпорту можна було підкоригувати. Мінекономіки досить песимістично поставило показники імпорту. У свою чергу ми недооцінили очікування за імпортним ПДВ.
Друга - це митний експеримент. Митники сьогодні залишають 10% перевиконання на митниці на свій розвиток, а 50% - на розвиток місцевих доріг. Це був фактор як детінізації, так і додаткової мотивації з точки зору надходжень до бюджету.
- Але там ще велике перевиконання щодо надходжень від податку на доходи фізичних осіб (найбільше) і велике перевиконання щодо ЄСВ?
- Це історія про підвищення мінімальної зарплати до 3 200 грн, а також наявні економічні чинники, які дозволяють мотивувати платити зарплату «в білу». Зокрема, місцеві органи влади зацікавлені дивитися за тим, щоб зарплата виплачувалася у великих обсягах, - це їхнє основне джерело надходжень. Тому я б пов'язував зростання ПДФО та ЄСВ також з децентралізацією та поліпшенням адміністрування податків.
Доходи бюджету
- Надходження до бюджету більш ніж на 27% будуть збільшені у 2018 році. За рахунок чого?
- Зведений бюджет зростає на 14,9%, у тому числі і держбюджет - на 13,2%, місцеві бюджети - на 21%. В першу чергу за рахунок податку на доходи фізичних осіб. У місцевих бюджетах планується зростання на 20% надходжень від цього податку. Ми дивимося на динаміку цього року - у нас місцеві бюджети перевиконуються в середньому на 50%. Зростає мінімальна зарплата на 500 грн - це досить істотно, якщо брати в перерахунку на ПДФО. Ще питання фонду оплати праці [сумарний фонд оплати праці найманих працівників, від його розміру залежить обсяг надходжень ПДФО та ЄСВ]: його зростання у 2017 році дозволяє говорити, що він продовжиться і в наступному році.
- Чи планується підвищення у 2018 році ставок податків, акцизів?
- Будуть зміни до Податкового кодексу, але мова йде про приведення ставок акцизного збору до показників інфляції. Можливо, за акцизами буде якесь збільшення, за нашими зобов'язаннями, які ми на себе беремо перед ЄС. Для мене питання тютюну й алкоголю дуже просте: тут головне - тримати баланс акцизів, щоб не допустити перетікання контрабанди в країну, а так можна максимально їх підвищувати.
- Традиційно великі надії покладаються на приватизацію. У 2017 році очікували отримати 17 млрд грн від приватизації - їх немає і близько. У новому бюджеті закладають ще більше - 22,5 млрд грн. Звідки їх візьмуть? Чому повинен відбутися прорив у приватизації?
- Щодо приватизації в цьому році ми маємо суттєві надходження, якщо порівнювати з попередніми трьома роками. Уже надійшло до 4 млрд грн. Буде ще збільшення надходжень. Є надія, що з прийняттям нового закону про приватизацію цей процес буде переформатовано.
Можливий поділ підприємств на групи: стратегічні, малі, ті, які підлягають приватизації, ті, які можна зберегти в держвласності, - це дозволить розблокувати процес приватизації. Ідея в тому, щоб всі підприємства малої приватизації подавати на ProZorro. І є надія, що до кінця року законопроект про приватизацію в новій редакції буде прийнятий. Це дозволить істотно просунутися в питанні приватизації в наступному році.
- Державні землі будуть намагатися просунути до приватизації, адже на них точно є попит?
- Міністерство фінансів вже готується до земельної реформи. Ми заклали певні кошти до держбюджету-2018 для інвентаризації та проведення оцінки та переоцінки землі, яка перебуває у державній власності. Це технологічні завдання, які ми будемо виконувати у 2018 році. Ми заклали на це понад 300 млн грн. Поки бенефіціарами цього будуть місцеві бюджети, але я думаю, що в майбутньому, коли буде прийнято політичне рішення про запуск ринку землі, це дозволить бути готовими до того, що земля у нас уже буде оцінена за більш сучасними критеріями.
- Чи очікуються надходження в бюджет у 2018 році від спецконфіскації?
- Поки в бюджеті 2018 року спецконфіскація не передбачена, але це не означає, що вона не з'явиться на етапі розгляду у Верховній Раді. У нас не було підстав її включати, ми і не включали.
- Якщо не буде виконано план щодо приватизації, за рахунок чого будете це компенсувати? Чи будете скорочувати якісь витрати?
- На сьогоднішній день є можливість виконати план із запозичень. Це робилося в попередні роки. Як правило, частина витрат недофінансовується. Є розуміння того, що близько 5% витрат бюджету в різні роки просто фізично недофінансовуються, тобто ці гроші залишаються в бюджеті. Якихось ризиків від того, що не буде виконана приватизація, ми не бачимо.
- З приводу запозичень: чи планувалося розміщення тих 3 млрд, про які зараз рапортують у бюджеті 2017 року? Вони планувалися в держбюджеті, або це було ситуативне рішення, пов'язане з можливістю, що з'явилася?
- Однозначно планувався вихід на зовнішні ринки, коли ми складали бюджет на 2017 рік. Це було зафіксовано в самому документі. Крім макрофінансової допомоги ЄС, крім програми співпраці зі Світовим банком, є кошти, які були передбачені від зовнішніх запозичень.
- На наступний рік $3 млрд вже заплановано зайняти через євробонди, це гранична сума, або, можливо, буде більше?
- Є певна сума на зовнішні запозичення. Якщо не будуть виконані зовнішні запозичення, вони будуть перекриті внутрішніми. Якщо буде можливість вийти на зовнішні ринки, буде хороша кон'юнктура, буде попит, тобто ми зможемо зайняти за низькою прибутковістю, то, я думаю, уряд скористається цією можливістю.
Витрати бюджету
- Витрати держбюджету постійно зростають, 2018 рік не виняток. Уряд збирається скорочувати витрати хоч на щось?
- На початку роботи в Мінфіні я вважав за доцільне скорочувати витрати. Зокрема, щодо Академії наук, Академії медичних наук і в інших напрямках.
Але коли ти оптимізуєш витрати, банально їх зрізаючи, потрапляєш у пастку. Спочатку ти думаєш, що змушуєш людей рухатися, ворушитися, оптимізуватися, шукати рішення і якось виходити із ситуації. Це не працює, на жаль, прямо
Тобто потрібно придумувати більш складний механізм. Ти можеш змусити їх до діалогу, спробувати спонукати до реформи шляхом зменшення витрат. Але ми повинні розуміти: наступним кроком буде збільшення витрат на цю сферу загалом. Реформи через скорочення витрат не ведуть ні до чого хорошого, крім політичних дискусій, шуму по телевізору і так далі. Тому що це люди і зарплати.
Наприклад, Академія медичних наук, це зараз ми з ними в партнерстві пілотний проект просуваємо. І сьогодні важко, але ще на початку року ситуація була такою - вони сказали: нам грошей не вистачає, Мінфін нам грошей не передбачив, і масово пішли сюжети по ТБ, що ось Мінфін такий поганий, що конкретно я поганий. Показують людей на лікарняних ліжках, які говорять, що їм не вистачає медикаментів через Мінфін.
Якщо просто зрізати витрати або десь заморозити їх, це виливається в наступну політичну агресію, і цим користуються всі. Є інший механізм: ми хочемо купувати у вас послуги. І шляхом діалогу намагаємося схилити їх до оптимізації. Ось чотири клініки академії меднаук - Рамаданова, Шалімова, Стражеско й Амосова - ми з ними пілотний проект реалізуємо щодо купівлі послуг. Всі розуміють, що це за заклади, всі знають їхні бюджети, але ніхто не ставив питання, яким чином вони повинні взаємодіяти з державою. Банально їм урізати гроші - це проблема, а коли ти говориш: давайте виставляйте пакет послуг, які ми у вас будемо закуповувати, послуг, які тільки ви можете надати.
Тому що ми чудово розуміємо: якщо такі клініки надаватимуть послуги, які будь-яка поліклініка може реалізувати, - держава знайде, де купити їх дешевше. Це важке питання, не все так гладко з цим проектом. Але саме таким чином, через відмову від фінансування утримання закладів і перехід на фінансування послуг, ми можемо щось змінити.
- А як же субсидування великого агробізнесу, який чудово себе почуває, високоприбутковий, рентабельний, може залучати капітал на зовнішніх ринках, навіщо ми його субсидіюємо? Одна справа - субсидії для дрібних фермерів, там є соціальні завдання, але цих навіщо? А там мільярдні суми.
- Коли йде бюджетна дискусія, якщо навіть згадати минулий рік, ставиться питання перед Мінфіном дуже жорстко: повертайте нам пільговий режим ПДВ, він з 1 січня 2017 року вже не діє. Питання ставилося дуже жорстко, у нас був ризик, що ми не пройдемо через парламент з бюджетом, взагалі ніяка ініціатива не пройде. Тому що традиційно аграрне лобі в парламенті дуже сильне.
І тоді як компромісний варіант був запропонований механізм квазіакумуляцій, коли ті суми ПДВ, які нібито повинні були повернутися на підприємство, вони їх платили, і потім ми дотуємо ті сфери, які платили більше ПДВ. Сказати, що цей механізм перерозподілу є справедливим, я не можу.
- Буде щось змінюватися в цьому механізмі?
- Уже змінилося на 2018 рік - і сума коштів, і напрямок розподілу. Йдеться про підтримку скотарства і малих фермерів. Там перерозподіл відбувся суттєвий.
- Щодо росту витрат у держбюджеті: які пріоритети в уряду на наступний рік?
- Ми намагаємося тримати в бюджеті крихкий баланс між тим, що зібрати з економіки у вигляді доходів і витратити у вигляді витрат. Ключові пріоритети - це дороги: 44 млрд грн буде направлено на дорожнє господарство. З них 32 млрд грн - через Дорожній фонд, який повинен почати працювати. Не повною мірою, звичайно - поки тільки 50% паливних акцизів має в нього йти.
Є питання щодо ефективності використання коштів, що виділяються на дорожнє будівництво. Якби ставилося завдання брати на себе зобов'язання будувати конкретні ділянки доріг, незважаючи на наявність коштів, то це було б простіше й ефективніше. Тоді ми не говорили б про бюджет на дороги - 44 млрд грн або 32 млрд. А говорили б, що у нас на три роки є завдання здійснити ремонт таких-то доріг, які для України є ключовими. Це б дозволило уникнути питань корупції в дорожньому господарстві.
- Чи буде у 2018 році працювати митний експеримент, коли частину коштів від перевиконання митних надходжень направляють на будівництво доріг?
- Ми бачимо певні ризики в цьому, але парламент хоче продовжити експеримент. Ми будемо дискутувати з депутатами, наскільки це доцільно робити.
- Крім доріг, які ще пріоритети за видатками в держбюджеті-2018?
- Крім доріг, це освіта: зростання зарплат вчителів на один тарифний розряд і надбавка 30% - це десь до 7 млрд грн, додаткові кошти йтимуть на цю галузь. Збільшення витрат на освіту не пов'язане з переходом на 12-річне навчання в школах - там витрати зростуть пізніше.
Реформа медицини: ми суттєво збільшили кошти на первинну допомогу і заклали в проект бюджету-2018 близько 13,5 млрд грн. Ми спробували, незважаючи на те що парламент досі не ухвалив закони щодо медреформи, зробити так, щоб можна було профінансувати цю реформу, коли вони будуть прийняті.