Але насправді проблеми з пожежною сигналізацією, невиконання норм пожежної безпеки - повсюдні. Павло Марков живе в багатоповерховому будинку в київському районі Позняки. Будинок відносно новий - у 2010 році зданий в експлуатацію й обладнаний сучасною системою пожежної сигналізації. У наявності датчики задимлення, клапани відведення диму, центральний пульт. Але коли сталася пожежа в одній із квартир, система не спрацювала. "Люди злякалися, ніч, що робити, не зрозуміло, три поверхи сильно задимлені, дихати було неможливо. Приїхавши на виклик, пожежники сказали, що ця система ніде не працює", - згадує Павло в розмові з Корреспондентом.
У результаті з'ясувалося: пожежна сигналізація в будинку просто не підключена, вимоги до компанії, що керує будинком, виправити проблему були проігноровані. Тим часом пульти сигналізації перетворилися в полички для квітів, які розводять консьєржі. Ну хоч якась частина системи використовується, а ось понад тисячу мешканців будинку залишаються в небезпеці.
Жителям 20-поверхівки по вулиці Білицькій, 18 у Києві пощастило більше. У їхньому будинку, на щастя, пожежі не траплялося, але пожежна сигналізація в ньому також не працює. Член ревізійної комісії об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) Наталія Науменко розповіла Корреспонденту, що несправність пожежної сигналізації мешканці виявили під час передачі будинку від ЖЕКу на баланс ОСББ. "Приймальна комісія підписала, що пожежна сигналізація начебто є, на баланс її ЖЕК собі поставив, але не підключив, в експлуатацію вона документом введена, а реально - ні. Коли ми приймали будинок на баланс, усі ці недоліки вказали, пожежників викликали, щоб вони це в акті розписали, документально у нас все це є, що система непрацездатна. Тепер боремося з Київміськбудом, щоб вони все доробили", - говорить Науменко. Суперечки із забудовником тривають уже чотири роки, але поки що Київміськбуд, за словами представника ОСББ, всіляко ухиляється від виконання робіт.
Як повинна бути влаштована система
Згідно з державними будівельними нормами України, пожежна сигналізація обов'язково повинна бути встановлена в будинках висотою від 10 поверхів і вище. У них облаштовується система димовидалення: спеціальна шахта проходить через увесь будинок, а на кожному поверсі встановлюється клапан для видалення диму. Також у загальних коридорах і в коридорі кожної квартири встановлюються димові пожежні сповіщувачі - датчики сигналізації. Уся система заживлена послідовно і виводиться на пульт, з якого сигнал передається на пост спостереження пожежної охорони.
Коли спрацьовує сигналізація, відкривається клапан на поверсі пожежі й вентилятор на даху висмоктує дим із цього коридора, щоб люди могли безпечно евакуюватися з поверху. Також включається звуковий сигнал сирени, який сповіщає, що в будинку пожежа і людям необхідно його залишити.
За функціонуванням системи необхідно стежити. Пожежні датчики можуть припасти пилом, зламатися. А у зв'язку з тим, що система заживлена по ланцюжку, вихід із ладу навіть одного елемента призводить до того, що вся сигналізація перестає працювати. Для підтримки роботи обладнання ОСББ або керуюча компанія будинку повинні укласти договір з обслуговуючою компанією, що спеціалізується на пожежних сигналізаціях. Вартість її послуг не така вже й висока - від 500 до кількох тисяч гривень у місяць за обслуговування одного будинку. Ця сума ділиться на всіх жителів і включається в тариф за обслуговування будинку. Тобто плюс кілька гривень у кожну квитанцію.
Винні люди?
У Державній службі з надзвичайних ситуацій зазначають: згідно з постановою уряду, пожежні інспектори не перевіряють житлові будинки. Вони можуть провести перевірку, тільки якщо ОСББ або керуюча компанія будинку самі звернуться із проханням про це. А трапляється таке, за словами начальника сектора взаємодії із засобами масової інформації управління ДСНС у Київській області Вікторії Рубан, нечасто.
У ДСНС вважають: пожежна сигналізація виходить із ладу передусім через самих мешканців. "Усі будинки підвищеної поверховості, які зараз здаються в експлуатацію, обладнані пожежною сигналізацією та іншими засобами пожежної безпеки, але переважно їх руйнують. Людина купила квартиру, починає робити ремонт, і практично кожен цю сигналізацію у себе у квартирі знищує. Відповідно, вся система перестає працювати. Сигналізація заживлена послідовно, по ланцюжку, система по кожній квартирі не працює автономно. Вплинути на це ми не маємо ніякої можливості", - поскаржилася Рубан в коментарі Корреспонденту.
За її словами, мешканці часто не хочуть платити обслуговуючій компанії за догляд за пожежною сигналізацією. Це призводить до ситуації, коли система змонтована, але не підключена до пульта пожежної охорони.
А якби ДСНС проводила масові перевірки, то службу звинуватили б у корупції і тиску на бізнес, розводять руками у відомстві.
Хитрість забудовників
Науменко згодна з тим, що проблема зі знищенням систем безпеки самими мешканцями під час ремонтів у квартирах існує. Але, на її думку, ключова проблема не в самих мешканцях, а в забудовниках. "Коли людина отримує ключі від квартири й укладає договір на обслуговування будинку, у ньому потрібно прописати, що власникам забороняється здійснювати демонтаж систем протипожежної безпеки. Тоді б ніхто туди не ліз ні з яким ремонтом", - упевнена представник ОСББ.
На її думку, ще на етапі зведення будинку забудовник економить на системі пожежної безпеки, а завдяки тому, що після введення в експлуатацію він передає будинок на баланс спочатку власному ЖЕКу, а вже потім ОСББ або керуючої компанії, з'являється можливість легалізувати порушення. "Якби ОСББ було з першого дня, ми б у житті таке в забудовника не прийняли. А оскільки був прошарок у вигляді приватного ЖЕКу - їм все одно, що приймати", - обурюється Науменко.
У її будинку по вулиці Білицькій, 18 на сьогодні є тільки 90% датчиків, але забудовник запевняє: коли вводили в експлуатацію будинок, все було на місці, а потім у момент передачі від однієї організації до іншої кудись зникло. "Вони натякають на те, що це люди десь познімали, ще якісь ситуації придумують. Фактично це замилювання очей покупцеві. За документами все є, а фізично немає і не було цих систем. У нас тільки в одному вантажному ліфті є система пожежної безпеки, а ліфтів таких дев'ять", - говорить Науменко.
Один з експертів із пожежної безпеки, який проводить експертизу будівельних проектів у Києві, підтвердив у розмові з Корреспондентом, що найбільш важливий етап для подальшого нормального функціонування пожежної сигналізації - це здача будинку в експлуатацію.
За його словами, з 2011 року, з моменту набуття чинності законом України про регулювання містобудівної діяльності, у державного пожежного нагляду забрали функцію прийому в експлуатацію закінчених будівельних об'єктів. На сьогодні системи протипожежного захисту в експлуатацію приймає Державний архітектурно-будівельний контроль (ДАБК) без спеціалізованого пожежного інспектора.
"Замовник будівництва зацікавлений якомога дешевше зробити проект, щоб отримати найбільшу вигоду. На монтаж системи пожежогасіння наймаються субпідрядники - десь недоплатив, ніхто не доробив. Це може бути. Для цього є ДАБК, його функція - перевірити відповідність проектної документації того, що зроблено, на практиці. Але яка організація, як правило, отримує об'єкт в експлуатацію першою після будівництва? Це організація того самого забудовника, його ЖЕК. Тож про що ми говоримо?", - задає риторичні питання експерт із пожежної безпеки.
Разом із тим поширені, на його думку, випадки, коли система пожежної сигналізації змонтована правильно, але перший ЖЕК, який отримує будинок на баланс, просто не укладає договір на її обслуговування. "Ніхто нічого не робить, ніхто не обслуговує, взяли в експлуатацію, але не уклали договір на обслуговування", - описує експерт типову ситуацію.
В одному із проектних бюро Києва, які займаються проектуванням житлових комплексів у столиці, Корреспонденту підтвердили: забудовники систематично нехтують нормами пожежної безпеки. Робиться це для економії на будівництві і збільшення прибутку. Найбільш часті порушення: відсутність необхідної кількості евакуаційних виходів, пожежних сходів і протипожежних перегородок, зменшення ширини проходів, зменшення коефіцієнта вогнестійкості комунікацій, відсутність достатнього простору для розвороту пожежної машини і доступу пожежників з автодрабин і автопідйомників у будь-яку квартиру. "Забудовник намагається впихнути в ділянку, яка у нього є, якнайбільше квадратних метрів житлоплощі, які можна продати. Думає насамперед про це. А в ДАБК, як правило, заносяться найбільші хабарі", - стверджує представник проектного бюро. Корреспондент готовий надати слово і представниками будінспекції.
Після введення будинку в експлуатацію домогтися від забудовника виправлення недоліків у системі пожежної безпеки досить складно, визнають юристи. "У проектній документації закладається обладнання, а потім воно кудись зникає. Змонтували обладнання, здали будинок в експлуатацію, зняли обладнання, перенесли в інший будинок. Судитися із забудовником можна, але в моїй практиці ще не було, щоб таку справу доводили до кінця і забудовник відшкодовував збитки. Розтрати ОСББ на суд будуть дуже серйозні - на експертизи, на збір документів, на юридичну підтримку в суді", - розповіла Корреспонденту юрист Наталія Жорова. Щоправда, за її словами, трапляються випадки, коли мешканці за свій рахунок відновлювали системи пожежної сигналізації, хоч це і недешеве задоволення.
Вічна проблема
Крім проблем із пожежною сигналізацією, у неналежному стані в більшості київських будинків і система внутрішнього і зовнішнього пожежогасіння: пожежні крани, гідранти, спеціальні трубопроводи. Особливо плачевна ситуація у старих будинках. "Як правило, усе це розкрадено" - говорить глава правління одного з ОСББ Києва Михайло Кальтагейсер.
Підтверджує наявність таких проблем у розмові з Корреспондентом і представник комунального підприємства Керуюча компанія Дарницького району Києва Олег Попенко. "У будинках, які знаходяться на обслуговуванні керуючої компанії, пожежна сигналізація в такому собі стані. Керуюча компанія отримала будинки в тому стані, у якому вони є, її ж не можуть оштрафувати за те, що 20 років ніхто не займався пожежною сигналізацією", - зазначає Попенко. За його словами, ще у 2008 році в Києві повинні були запустити програму відновлення систем пожежної сигналізації. Тоді на неї потрібно було як мінімум 400 млн грн, зараз у три-чотири рази більше.
Так що з наведенням ладу в сфері пожежної безпеки не поспішають ні міська влада, ні ДСНС, ні самі власники недешевого житла. Немає мотивувальних факторів. Хіба що ворушитися народ починає після страшних трагедій із загибеллю людей. Хоча навести порядок у багатоквартирному будинку коштує не дорожче, ніж декілька квадратних метрів у ньому. Якби було поширене страхування квартир від пожежі - страховики жваво б нагнали страху на будівельних і жековських керівників. Але поки що такі страховки - швидше екзотика, ніж звична практика.
Вихід? Цікавитися станом протипожежних систем і торсати свої ОСББ або керуючу компанію.