ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 

Суди для обраних? Судова реформа в УкраїніСюжет

Корреспондент.net, 4 жовтня 2017, 20:27
0
1791
Суди для обраних? Судова реформа в Україні
Чи стануть кращими українські суди?

У якому вигляді депутати прийняли багатостраждальний проект.

 
Найтриваліший розгляд в історії Верховної Ради, близько тисячі сторінок тексту, більше 4 тисяч поправок і внесення змін відразу в чотири кодекси. Усе це про президентський законопроект про судову реформу, який учора все-таки був схвалений депутатами.
 
Однак підводних каменів у ньому виявилося стільки, що до ефективності реформи вже виникають питання.
 
Корреспондент.net розбирався в тому, що прийняла Рада.
 
Доступність судів
 
Документ передбачає перегляд ставок судового збору, який відтепер буде грати роль основного джерела фінансування судової системи.
 
За словами голови парламентського комітету з питань правової політики і правосуддя Руслана Князевича, під час доопрацювання тексту до другого читання з нього прибрали ідею збільшення судового збору.
 
Водночас, як повідомила пресі народний депутат Олена Сотник, судовий збір не підвищується для суду першої інстанції, а для тих, хто захоче подати апеляцію або касацію, підвищується.
 
Також судова реформа передбачає норму, за якої для відкриття провадження позивач зобов'язаний буде внести на депозитний рахунок суду гроші для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну юридичну допомогу. Якщо ж позивач не внесе зазначену суму, суд може відмовити йому в позові.
 
З огляду на адвокатську монополію, яка вступила в силу минулого року, суд стає все більш елітарною установою для тих, хто може собі дозволити це "дороге задоволення", як зазначає керівник практики вирішення спорів юридичної фірми EVRIS Ігор Кравцов.
 
 
Поправка Лозового
 
Найбільше суперечок викликала поправка, яка була внесена в законопроект із подачі депутата-радикала Андрія Лозового.
 
Її суть у тому, що обчислення строків досудового розслідування буде починатися відразу після реєстрації матеріалів від заявника або за фактом події. Чинними на сьогодні нормами законодавець ухвалив відраховувати термін досудового розслідування з моменту оголошення про підозру.
 
Також підозру повинно бути оголошено фігуранту злочину середньої тяжкості не пізніше закінчення трьох місяців із моменту початку слідства, а для тяжких і особливо тяжких злочинів - не пізніше півроку. Раніше ці терміни були вдвічі більшими - шість і дванадцять місяців відповідно.
 
"Це зменшить терміни розслідування із 2, 3, 5, 10 або 15 років до 3 або 6 місяців. Таким чином, кількість відмов на початку розслідування в неочевидних злочинах значно збільшиться, оскільки правоохоронці не братимуть на себе відповідальності розслідувати ці злочини так швидко" , - говорить депутат із фракції "Батьківщина" Олена Шкрум.
 
Вона зазначає, що ці зміни унеможливлять ефективну роботу НАБУ і розслідування "справ Майдану" та справ про злочини колишніх чиновників.
 
 
Сам Лозовий своєю поправкою задоволений. Прихильники такої норми стверджують, що в системі досудового розслідування твориться справжнісінький бардак і процвітають корупційні схеми. Через це людей на довгі місяці, а то й роки, "закривають" у СІЗО, де вибивають свідчення і гроші.
 
При цьому, згідно з поправкою, не підпадають під закриття у зв'язку із закінченням строків давності виробництва з тяжких і особливо тяжких злочинів проти життя і здоров'я людини. Тобто "майданівським" справам нібито нічого не загрожує.
 
"Суть редагування - дозволити оскаржувати необґрунтовані звинувачення і припинити нарешті ганебне затягування справ у судах, через що страждають як потерпілі, так і ті, кого без будь-яких підстав звинувачують у тих чи інших злочинах", - стверджує нардеп-радикал.
 
За його словами, критики поправки вводять громадськість в оману в частині різко скорочених строків завершення досудового розслідування. Мовляв, останні можуть за наявності підозрюваного і продовжуватися в часі.
 
Спрощення судочинства
 
Для удосконалення судової системи вводяться такі поняття, як "зразкова справа" і "типова справа", а також інститут наказного провадження і досудового врегулювання спору. Також вводяться штрафи за зловживання процесуальними правами й обов'язками сторін у суді.
 
"Спрощена процедура розгляду справ без виклику сторін (наприклад, прості справи про стягнення боргу) дозволить розглядати їх в одне засідання. Це набагато швидше, ніж зараз. У Польщі за такою процедурою можна отримати рішення суду за два тижні", - пояснює юрист Олексій Харитонов.
 
Також вводиться можливість врегулювання спору за участю судді, що проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи. При цьому саме судове провадження зупиняється.
 
Електронний суд
 
Так званий "електронний суд" - це єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Її призначення - обмін інформацією в електронній формі між судами та учасниками процесу.
 
Про стоси паперів на столі у судді чи учасників процесу можна буде забути.
 
Відповідача, третю особа, свідка, місце проживання, місцезнаходження або роботи якого не відоме, будуть викликати в суд через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України.
 
Будуть проблеми?
 
"На нашу думку, прийняті зміни збільшать кількість звернень до ЄСПЛ. Багато положень виписані спірно і некоректно, у зв'язку із чим застосувати їх, не давши підстав для оскарження, досить важко", - говорить юрист Кравцов.
 
При цьому він підкреслив, що кількість звернень до ЄСПЛ зростає останніми роками і без реформи за відносно стабільного законодавства.
 
"Істотні зміни системи ще більше посилять бажання шукати справедливості в міжнародних інстанціях", - прогнозує юрист.
 
За словами юриста Ростислава Кравця, у Цивільному процесуальному кодексі з'явилася норма, коли суддям дано було право не застосовувати цілі закони, якщо вони вважають, що ті несправедливі.
 
"Таким чином, ми можемо отримати повну вакханалію у країні. Крім цього, там були ще пункти, що стосуються автоматичного перерозподілу справ, якщо суддя більше 14 днів відсутній. Так можна жодну справу не розглянути, особливо це відноситься до резонансних. Тобто суддя йде на лікарняний, справа автоматично переходить до іншого судді, той також іде. Справи так будуть розглядатися нескінченно", - коментує юрист.
 
На його думку, судова реформа спрямована на обмеження прав громадян.
 
"Її головна мета - узурпація влади і побудова тоталітарної держави. Я не виключаю, що в деяких регіонах можуть відмовитися від прийняття цих законодавчих актів, оскільки вони суперечать незалежності нашої країни", - резюмує Кравець.
ТЕГИ: судправосудиесудьисудьясудебная реформа
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах