- Професійні амбіції - ти або зробиш щось важливе, або залишишся ніким, черговим гвинтиком в системі. Хто хоче бути гвинтиком?
Сильна, мотивована і професійна команда - запорука нашого успіху. Здорові професійні амбіції кожного працівника приведуть до того, що саме ДБР стане політично неупередженим, самостійним і незалежним органом. Зі свого боку я зроблю все можливе, щоб сформувати таку команду, а також дати їй у руки всі сучасні методики розслідувань. Ми вивчимо міжнародний досвід. Професіонали зможуть уникнути у своїй роботі будь-яких порушень законодавства, які б викликали негативну реакцію суспільства.
- ЗМІ порівнюють ДБР з ФБР. Я думаю, це непоганий образ. І справа не тільки у схожості назв. Але й у фокусуванні на професіоналізмі, застосуванні нових методів, використанні сучасних технологій. Я хочу сформувати сильний аналітичний департамент. І, звичайно, виключити всі зовнішні впливи на хід розслідування. Саме такі підходи будуть використані в роботі Державного бюро розслідувань.
- Ми вивчаємо різні можливості співпраці з міжнародними партнерами.
- Під час першого читання в законі про держбюджет передбачено 650 млн грн, для порівняння: це на 100 млн грн менше, ніж для НАБУ. Хоча Антикорупційне бюро вже пройшло етап запуску, а ми це тільки маємо пройти - з усіма неминучими стартовими витратами.
- Точно не відмовимося. Ми будемо намагатися знайти правильні шляхи вирішення цього питання і постараємося з ними встановити співпрацю.
- Ми проаналізували законодавчу базу й ініціюємо внесення змін до законодавства, а саме: в закон Про Державне бюро розслідувань, у закон Про оперативно-розшукову діяльність і в Кримінальний процесуальний кодекс. Наприклад, удосконалення процедури добору кадрів для швидкого старту роботи ГБР.
- Це одне з тих питань, які необхідно вирішити, оскільки в законі передбачено тільки конкурсний добір.
Крім того, на перехідний період встановлений так званий квотний режим - норми для першочергового прийому на роботу через конкурс слідчих і оперативних працівників з правоохоронних органів, оскільки у них вже є певний практичний досвід.
Чим будуть мотивовані ці люди крім професійних амбіцій - матеріально, перш за все, скільки вони будуть заробляти?
- Чинним законодавством передбачені зарплати, які повинні отримувати слідчий, начальник територіального управління, начальник структурного підрозділу в центральному апараті, а також керівництво. Ставки прив'язані до мінімального прожиткового мінімуму. Для слідчого бюро встановлена ставка 20 прожиткових мінімумів, що буде дорівнювати з 2018 року приблизно 34 тис. грн. Керівництво, а саме директор, буде отримувати десь 51 тис. грн. Звичайно, в порівнянні з іншими новими правоохоронними органами, це не дуже багато. Це проблема, оскільки фахівці бюро розслідуватимуть злочини топ-чиновників, - вони повинні бути готовими до ризиків і розуміти, що держава цінує їхню роботу і гарантує фінансове забезпечення. Це конкуренція, хороші фахівці повинні мати відповідний рівень оплати.
Це питання потрібно обговорювати в суспільстві.
Вже зрозуміло, яким буде штатний розклад, кількість працівників за системою в Україні в цілому?
- Так, це прописано в законі про ДБР - до 1.500 осіб, включаючи співробітників центрального апарату і територіальних управлінь.
Ваші заступники - пані Варченко і пан Буряк, ви були знайомі з ними раніше? Ви знаєте їх взагалі?
- З першим заступником [Ольга Варченко] я познайомився тиждень тому під час її подання та підписання наказу про призначення на посаду. З Олександром Буряком працювали в прокуратурі Львівської області, проте через повноваження ми не перетиналися. Він очолював один структурний підрозділ, я - інший. Не більше того.
Тобто ви всі троє будете зараз встановлювати з нуля робочі стосунки між собою?
- Думаю, методологічно, в професійному плані, ми досить близькі, все пройшли конкурсний добір. Упевнений, у нас розбіжностей не буде виникати.
Що ви вважаєте найбільшими своїми досягненнями в попередній кар'єрі?
- Мій професійний шлях можна розділити на кілька етапів. Я починав роботу в районній прокуратурі. Був керівником структурного підрозділу слідчого відділу обласної прокуратури, прокурором району, а також начальником слідчого управління Генеральної прокуратури.
Коли працював в прокуратурі району, то доводилося займатися, наприклад, розслідуванням вбивств - це була основна категорія справ у той час.
Пізніше, в період роботи в прокуратурі міста й області (2002-2011), в моєму провадженні в основному були справи корупційного характеру (хабарництво). Тоді розслідував кримінальні справи стосовно керівників Львівської митниці, керівника державного земельного кадастру, правоохоронців. Всі справи отримали логічне завершення: вони були направлені до суду, і щодо них були винесені обвинувальні вироки. Сума хабарів, незважаючи на те що це регіональний рівень, вимірювалася в ті роки десятками тисяч доларів.
Також після першого Майдану я розслідував кримінальні справи, пов'язані з порушенням виборчого законодавства. Специфіка полягала в тому, що в той час не було методики розслідування подібних злочинів. До того моменту взагалі вважалося, що порушень виборчого законодавства просто не може бути в принципі. Проте ці справи були направлені до суду і щодо них є вироки.
І, звичайно, окрема категорія - це справи, розпочаті у 2014 році. Всі вони пов'язані з оточенням колишнього президента Януковича, в тому числі з розкраданням коштів злочинною владою. Тоді потрібно було термінове реагування, щоб були внесені відомості про кримінальні правопорушення щодо всіх осіб, причетних до скоєння злочинів, в тому числі для того, щоб накласти арешт на їхні кошти.
Напевно, це один з найскладніших періодів моєї кар'єри. Потрібно було терміново формувати колектив слідчих, оскільки в цей період в Генеральній прокуратурі було тільки два відділи по 14 осіб. Вони повинні були максимально швидко розслідувати кримінальні провадження, аналогів яких не було у світі.
Хотів би відзначити, що саме ті кошти, на які ми наклали арешт (а це понад $ 1,5 млрд), вже в подальшому, у 2016-2017 роках, були конфісковані в дохід держави.
Тут ви торкнулися чи не найголовнішого пункту. Суспільство очікує, що гучні справи повинні доходити до суду і щодо них повинні виноситися справедливі рішення. На жаль, зараз за багатьма ситуаціями вони доходять до суду, а потім розсипаються. На ваш погляд, що потрібно робити, щоб справи стосовно реально скоєних злочинів все-таки не розсипалися?
- В першу чергу повинен бути професійний підхід у роботі слідчих. Якщо буде зібрано достатньо доказів і відповідно до вимог законодавства, якщо докази будуть незаперечні - я впевнений, що жоден суддя не зможе винести незаконне рішення.
Багато хто скаржиться на кримінальний процесуальний кодекс «імені Андрія Портнова». Наскільки він перешкоджає (перешкоджав) слідству і винесенню справедливих вироків? Як ви охарактеризуєте ті зміни в кодексах, які були опубліковані буквально в кінці листопада?
- Будь-які зміни, які відбуваються, спочатку викликають певний опір, створюють, можливо, дискомфорт. Я пам'ятаю 2012 рік, коли вступав у дію цей кодекс, як на перших порах було складно працівникам прокуратури звикнути до нього.
При цьому дуже багато в кодексі прописано норм, які надмірно формалізують роботу слідчого, не дозволяють йому оперативно реагувати на ті чи інші обставини. Ми будемо виступати з ініціативою про надання слідчим більшої процесуальної самостійності.
Прокоментуйте, будь ласка, вашу роботу в прокуратурі в період Майдану 2013-2014 років?
- Коли почався Майдан, я працював прокурором району, розташованого навколо Львова. На його території розташована автодорога міжнародного значення Київ - Чоп. На початку листопада мені подзвонили співробітники міліції, які повідомили про те, що дорога перекрита і там створився транспортний колапс. Я прийняв рішення про реєстрацію кримінального провадження, оскільки перекриття траси міжнародного значення на тривалий період - це грубе порушення закону. Були внесені відомості в ЕРДР (Реєстр досудових розслідувань).
Старшим групи, процесуальним керівником я призначив себе, оскільки колектив був молодий - хтось працював півроку, хтось рік. У цій справі розслідування проводила міліція, ми здійснювали процесуальне керівництво. Були отримані докази того, що до організації подій причетний один чоловік, йому було оголошено про підозру.
Окремо зверну увагу: ніхто з тих, хто перекривав трасу, не був затриманий, до цих людей не застосовувалася фізична сила, для них не були створені якісь незручності. Вони поїхали для проведення мирних зібрань у столиці України.
Надалі я особисто підтримував клопотання про обрання найм'якшого запобіжного заходу для цієї людини. Вона не була пов'язана з позбавленням волі - зобов'язання не виїжджати зі Львова чи області. Коли було проведено розслідування, з'ясувалося, що в його діях відсутній склад злочину, і кримінальне провадження було закрито. Тобто ця людина не була притягнута до кримінальної відповідальності.
Піднімають питання про ваш майновий стан, про те, що належить вашим родичам. Як прокоментуєте це?
- Все майно, яке у мене у власності і яким я користуюся, зазначено в моїй декларації, як і майно моїх родичів. Якщо мова йде про дружину - це майно, яке вона придбала до моменту вступу зі мною у шлюб. Це одна четверта частина приватизованої квартири. Також є майно, яке купили для неї батьки, коли вона ще навчалася в навчальному закладі.
У моєї матері є однокімнатна квартира, в якій жили мої батьки, виросли ми з сестрою. Це цілих 24 кв. м. Ця квартира розташована в будинку, що має історичну цінність, колись в ньому була маленька залізнична станція. Якщо буде можливість і зацікавленість з боку журналістів, я спеціально зроблю екскурсію, щоб показати цей будинок.