RU
ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 

Як працюватиме ДБР. Інтерв'ю з головою служби

Корреспондент.net, 8 грудня 2017, 18:55
0
938
Як працюватиме ДБР. Інтерв ю з головою служби
Фото: Корреспондент
Роман Труба дав інтерв'ю журналу Корреспондент

Журнал Корреспондент запитав главу ДБР, як він доводитиме гучні справи до суду і що треба, щоб судді виносили правомірні рішення.

Прокурор Роман Труба за результатами конкурсу був призначений директором Державного бюро розслідувань. Бюро займатиметься розслідуваннями злочинів, скоєних вищими посадовими особами (державними службовцями I-III рангів, суддями, правоохоронцями), у тому числі співробітниками і керівниками антикорупційних органів.

У суспільства є певні очікування у зв'язку зі створенням і запуском роботи ДБР, а на що ми можемо розраховувати за наших умов? У тих же законах закладена та реальність, у якій бюро перебуватиме, - чого нам чекати у підсумку?
 
- Головне очікування суспільства - початок розслідувань не просто сьогодні, а ще вчора. Однак слід виходити з реалій, які є, - ми починаємо з чистого аркуша. При цьому ми повинні створити орган, який відповідатиме найкращим практикам, реалізованим в аналогічних структурах розвинених країн. Сьогодні перед нами низка завдань. Це і законодавче вирішення тих чи інших питань, пов'язаних із запуском роботи Державного бюро розслідувань, це і питання матеріально-технічного забезпечення. Тому на формування піде певний час. Думаю, що заявити про початок розслідувань у другій половині 2018 року правильно.
 
Для чого знадобилося створювати ДБР? Скажімо, розслідуванням тяжких злочинів займалася Генпрокуратура - для чого було потрібно формувати нову структуру?
 
- Справа в тому, що практично у жодній з розвинених країн немає такого, щоб у структурі органів прокуратури були органи попереднього слідства. Як правило, прокуратура здійснює процесуальне керівництво і підтримання державного обвинувачення. А слідство не перебуває в її підпорядкуванні. Саме з цих міркувань виходили законодавці, коли приймали закон про ДБР. Нинішня конфігурація виключає зосередження в одних руках занадто широкого кола повноважень з розслідування справ.
 
Не забувайте, що ми будемо розслідувати справи, у яких будуть задіяні топ-чиновники.
 
Ви згадали про нагляд за слідством. А хто буде наглядати за ДБР?
 
- У будь-якому випадку - це повноваження прокуратури.
 
Генеральної?
 
- Звичайно. І тут ми не можемо говорити про те, що ми будемо повністю незалежні в процесуальному сенсі від прокуратури.
 
Що буде в перехідний період? Коли, скажімо, Генпрокуратура вже не зможе вести якісь справи, а ваша структура ще не зможе?
 
- Відповідь я б розділив на дві частини. Перша - це ті кримінальні провадження, які зареєстровані прокуратурою до 20 листопада. Законодавець чітко регулює це питання і говорить про те, що ці справи продовжує розслідувати прокуратура, але не більше двох років до моменту закінчення розслідування. Тобто тут колізії немає.
 
Друга частина - кримінальні провадження, які повинні реєструватися і розслідуватися вже Державним бюро розслідувань. Генеральна прокуратура також врегулювала це питання. Ці справи будуть розслідувати Національна поліція або СБУ, а процесуальне керівництво здійснюватимуть працівники прокуратури.
 
З початком роботи ДБР такі кримінальні провадження будуть вести слідчі бюро.
 
Щоб ми швидше змогли почати роботу, розслідування, нам потрібна підтримка. Я розраховую на сприяння Кабінету Міністрів у фінансуванні та матеріально-технічному забезпеченні бюро. Також уряд повинен подати законопроекти, які покликані усунути колізію в нинішньому законодавстві щодо ДБР. Розраховую на розуміння народних депутатів, які знайдуть політичну волю проголосувати за ці законопроекти. І, звичайно, на розуміння суспільства, яке візьме паузу і, поки ДБР не почне працювати, не буде нас сильно критикувати.
 
Якщо говорити про структуру бюро, про його функції, зрозуміло, що там будуть аналітики. А чи будуть у бюро «м'язи»? Тобто якийсь силовий блок, який зможе захищати слідчих в разі загрози, займатися подоланням силового опору діям співробітників бюро?
 
- «М'язи» в бюро передбачені. Структура ДБР складається з центрального апарату, територіальних управлінь, спеціальних підрозділів, а також навчальних закладів і науково-дослідних установ. У структуру центрального апарату та територіальних управлінь будуть входити слідчі, оперативні та інші підрозділи. Це все є в чинному законі, прийнятому у 2015 році.
 
На цей час ще не ліквідовані прогалини в законодавстві, пов'язані з оперативним блоком. Потрібно буде вносити зміни в закон про оперативно-розшукову діяльність і надавати такі функції ДБР. У законі про ДБР вони передбачені, а ось у законі про оперативно-розшукову діяльність їх поки що немає.
 
Якщо говорити про підслідність справ, то, з одного боку, бюро може перетинатися з такими органами як НАБУ. А з іншого - з органом, якого ще немає, але який планується створити, - з Національним бюро фінансової безпеки. Проект НБФБ презентували 1 грудня. Як буде складатися взаємодія між цими структурами, адже в якомусь сенсі вони займаються приблизно одним і тим же колом осіб і щільно взаємопов'язаними правопорушеннями?
 
- Дійсно, на цей час багато розмов з приводу створення нового органу, який буде займатися фінансовими розслідуваннями. На мій погляд, законодавець повинен врегулювати це питання так, щоб повноваження НБФБ не перетиналися з іншими органами.
 
З приводу НАБУ закон чітко визначає повноваження цього органу - розкриття корупційних правопорушень. Решту злочинів, відповідно, має розслідувати ДБР.
 
З протиріччями розібралися, а чи можлива співпраця? Обмін інформацією? Тому що, якщо є якась системна злочинність на високому рівні, то там є все - і корупція, і статті, що підслідні ДБР, і легалізація коштів, отриманих унаслідок цих злочинів. Я чому питаю - коли утворювалися НАЗК і НАБУ, всі чекали, що вони працюватимуть у тісній взаємодії. Але сьогодні ми бачимо зовсім іншу картину. Ці уроки якось будуть враховані, ви їх аналізували? Чи можемо ми сподіватися, що все це буде реально працювати, а не входити в клінч? Що для цього потрібно?
 
- Повноваження кожного органу прописані в законодавстві - просто потрібно їх дотримуватися, і тоді відпадуть всі інші питання.
 
Будь-який досвід потрібно аналізувати. Зрештою, кожен з цих органів бореться зі злочинністю.
 
У чому ви бачите, скажімо, джерела своєї політичної незаангажованості? Що може гарантувати вас від тиску, можливо, від спроби якогось впливу на вас?
 
- Професійні амбіції - ти або зробиш щось важливе, або залишишся ніким, черговим гвинтиком в системі. Хто хоче бути гвинтиком?
 
Сильна, мотивована і професійна команда - запорука нашого успіху. Здорові професійні амбіції кожного працівника приведуть до того, що саме ДБР стане політично неупередженим, самостійним і незалежним органом. Зі свого боку я зроблю все можливе, щоб сформувати таку команду, а також дати їй у руки всі сучасні методики розслідувань. Ми вивчимо міжнародний досвід. Професіонали зможуть уникнути у своїй роботі будь-яких порушень законодавства, які б викликали негативну реакцію суспільства.
 
Ви згадали про іноземний досвід. На які приклади і найкращі практики орієнтуєтеся?
 
- ЗМІ порівнюють ДБР з ФБР. Я думаю, це непоганий образ. І справа не тільки у схожості назв. Але й у фокусуванні на професіоналізмі, застосуванні нових методів, використанні сучасних технологій. Я хочу сформувати сильний аналітичний департамент. І, звичайно, виключити всі зовнішні впливи на хід розслідування. Саме такі підходи будуть використані в роботі Державного бюро розслідувань.
 
Ви використовуєте безпосередньо їхній досвід? Чи плануєте залучати радників звідти?
 
- Ми вивчаємо різні можливості співпраці з міжнародними партнерами.
 
Ви говорили, що важлива складова - це фінансування, матеріальне забезпечення нової структури. Все нормально в цьому сенсі в держбюджеті на 2018 рік?
 
- Під час першого читання в законі про держбюджет передбачено 650 млн грн, для порівняння: це на 100 млн грн менше, ніж для НАБУ. Хоча Антикорупційне бюро вже пройшло етап запуску, а ми це тільки маємо пройти - з усіма неминучими стартовими витратами.
 
Чи розраховуєте на допомогу іноземних донорів?
 
- Точно не відмовимося. Ми будемо намагатися знайти правильні шляхи вирішення цього питання і постараємося з ними встановити співпрацю.
 
Закон про ДБР був прийнятий два роки тому, багато з того часу змінилося. Що потрібно в ньому міняти, щоб бюро відповідало нинішнім реаліям?
 
- Ми проаналізували законодавчу базу й ініціюємо внесення змін до законодавства, а саме: в закон Про Державне бюро розслідувань, у закон Про оперативно-розшукову діяльність і в Кримінальний процесуальний кодекс. Наприклад, удосконалення процедури добору кадрів для швидкого старту роботи ГБР.
 
Звідки ви плануєте брати кадри? І головне - як?
 
- Закон Про Державне бюро розслідувань передбачає прийом на роботу тільки за результатами конкурсів.
 
Навіть оперативників? Тих, хто буде працювати, можливо, непублічно, під прикриттям і т. д.?
 
- Це одне з тих питань, які необхідно вирішити, оскільки в законі передбачено тільки конкурсний добір.
 
Крім того, на перехідний період встановлений так званий квотний режим - норми для першочергового прийому на роботу через конкурс слідчих і оперативних працівників з правоохоронних органів, оскільки у них вже є певний практичний досвід.
 
Чим будуть мотивовані ці люди крім професійних амбіцій - матеріально, перш за все, скільки вони будуть заробляти?
 
- Чинним законодавством передбачені зарплати, які повинні отримувати слідчий, начальник територіального управління, начальник структурного підрозділу в центральному апараті, а також керівництво. Ставки прив'язані до мінімального прожиткового мінімуму. Для слідчого бюро встановлена ​​ставка 20 прожиткових мінімумів, що буде дорівнювати з 2018 року приблизно 34 тис. грн. Керівництво, а саме директор, буде отримувати десь 51 тис. грн. Звичайно, в порівнянні з іншими новими правоохоронними органами, це не дуже багато. Це проблема, оскільки фахівці бюро розслідуватимуть злочини топ-чиновників, - вони повинні бути готовими до ризиків і розуміти, що держава цінує їхню роботу і гарантує фінансове забезпечення. Це конкуренція, хороші фахівці повинні мати відповідний рівень оплати.
 
Це питання потрібно обговорювати в суспільстві.
 
Вже зрозуміло, яким буде штатний розклад, кількість працівників за системою в Україні в цілому?
 
- Так, це прописано в законі про ДБР - до 1.500 осіб, включаючи співробітників центрального апарату і територіальних управлінь.
 
Ваші заступники - пані Варченко і пан Буряк, ви були знайомі з ними раніше? Ви знаєте їх взагалі?
 
- З першим заступником [Ольга Варченко] я познайомився тиждень тому під час її подання та підписання наказу про призначення на посаду. З Олександром Буряком працювали в прокуратурі Львівської області, проте через повноваження ми не перетиналися. Він очолював один структурний підрозділ, я - інший. Не більше того.
 
Тобто ви всі троє будете зараз встановлювати з нуля робочі стосунки між собою?
 
- Думаю, методологічно, в професійному плані, ми досить близькі, все пройшли конкурсний добір. Упевнений, у нас розбіжностей не буде виникати.
 
Що ви вважаєте найбільшими своїми досягненнями в попередній кар'єрі?
 
- Мій професійний шлях можна розділити на кілька етапів. Я починав роботу в районній прокуратурі. Був керівником структурного підрозділу слідчого відділу обласної прокуратури, прокурором району, а також начальником слідчого управління Генеральної прокуратури.
 
Коли працював в прокуратурі району, то доводилося займатися, наприклад, розслідуванням вбивств - це була основна категорія справ у той час.
 
Пізніше, в період роботи в прокуратурі міста й області (2002-2011), в моєму провадженні в основному були справи корупційного характеру (хабарництво). Тоді розслідував кримінальні справи стосовно керівників Львівської митниці, керівника державного земельного кадастру, правоохоронців. Всі справи отримали логічне завершення: вони були направлені до суду, і щодо них були винесені обвинувальні вироки. Сума хабарів, незважаючи на те що це регіональний рівень, вимірювалася в ті роки десятками тисяч доларів.
 
Також після першого Майдану я розслідував кримінальні справи, пов'язані з порушенням виборчого законодавства. Специфіка полягала в тому, що в той час не було методики розслідування подібних злочинів. До того моменту взагалі вважалося, що порушень виборчого законодавства просто не може бути в принципі. Проте ці справи були направлені до суду і щодо них є вироки.
 
І, звичайно, окрема категорія - це справи, розпочаті у 2014 році. Всі вони пов'язані з оточенням колишнього президента Януковича, в тому числі з розкраданням коштів злочинною владою. Тоді потрібно було термінове реагування, щоб були внесені відомості про кримінальні правопорушення щодо всіх осіб, причетних до скоєння злочинів, в тому числі для того, щоб накласти арешт на їхні кошти.
 
Напевно, це один з найскладніших періодів моєї кар'єри. Потрібно було терміново формувати колектив слідчих, оскільки в цей період в Генеральній прокуратурі було тільки два відділи по 14 осіб. Вони повинні були максимально швидко розслідувати кримінальні провадження, аналогів яких не було у світі.
 
Хотів би відзначити, що саме ті кошти, на які ми наклали арешт (а це понад $ 1,5 млрд), вже в подальшому, у 2016-2017 роках, були конфісковані в дохід держави.
 
Тут ви торкнулися чи не найголовнішого пункту. Суспільство очікує, що гучні справи повинні доходити до суду і щодо них повинні виноситися справедливі рішення. На жаль, зараз за багатьма ситуаціями вони доходять до суду, а потім розсипаються. На ваш погляд, що потрібно робити, щоб справи стосовно реально скоєних злочинів все-таки не розсипалися?
 
- В першу чергу повинен бути професійний підхід у роботі слідчих. Якщо буде зібрано достатньо доказів і відповідно до вимог законодавства, якщо докази будуть незаперечні - я впевнений, що жоден суддя не зможе винести незаконне рішення.
 
Багато хто скаржиться на кримінальний процесуальний кодекс «імені Андрія Портнова». Наскільки він перешкоджає (перешкоджав) слідству і винесенню справедливих вироків? Як ви охарактеризуєте ті зміни в кодексах, які були опубліковані буквально в кінці листопада?
 
- Будь-які зміни, які відбуваються, спочатку викликають певний опір, створюють, можливо, дискомфорт. Я пам'ятаю 2012 рік, коли вступав у дію цей кодекс, як на перших порах було складно працівникам прокуратури звикнути до нього.
 
При цьому дуже багато в кодексі прописано норм, які надмірно формалізують роботу слідчого, не дозволяють йому оперативно реагувати на ті чи інші обставини. Ми будемо виступати з ініціативою про надання слідчим більшої процесуальної самостійності.
 
Прокоментуйте, будь ласка, вашу роботу в прокуратурі в період Майдану 2013-2014 років?
 
- Коли почався Майдан, я працював прокурором району, розташованого навколо Львова. На його території розташована автодорога міжнародного значення Київ - Чоп. На початку листопада мені подзвонили співробітники міліції, які повідомили про те, що дорога перекрита і там створився транспортний колапс. Я прийняв рішення про реєстрацію кримінального провадження, оскільки перекриття траси міжнародного значення на тривалий період - це грубе порушення закону. Були внесені відомості в ЕРДР (Реєстр досудових розслідувань).
 
Старшим групи, процесуальним керівником я призначив себе, оскільки колектив був молодий - хтось працював півроку, хтось рік. У цій справі розслідування проводила міліція, ми здійснювали процесуальне керівництво. Були отримані докази того, що до організації подій причетний один чоловік, йому було оголошено про підозру.
 
Окремо зверну увагу: ніхто з тих, хто перекривав трасу, не був затриманий, до цих людей не застосовувалася фізична сила, для них не були створені якісь незручності. Вони поїхали для проведення мирних зібрань у столиці України.
 
Надалі я особисто підтримував клопотання про обрання найм'якшого запобіжного заходу для цієї людини. Вона не була пов'язана з позбавленням волі - зобов'язання не виїжджати зі Львова чи області. Коли було проведено розслідування, з'ясувалося, що в його діях відсутній склад злочину, і кримінальне провадження було закрито. Тобто ця людина не була притягнута до кримінальної відповідальності.
 
Піднімають питання про ваш майновий стан, про те, що належить вашим родичам. Як прокоментуєте це?
 
- Все майно, яке у мене у власності і яким я користуюся, зазначено в моїй декларації, як і майно моїх родичів. Якщо мова йде про дружину - це майно, яке вона придбала до моменту вступу зі мною у шлюб. Це одна четверта частина приватизованої квартири. Також є майно, яке купили для неї батьки, коли вона ще навчалася в навчальному закладі.
 
У моєї матері є однокімнатна квартира, в якій жили мої батьки, виросли ми з сестрою. Це цілих 24 кв. м. Ця квартира розташована в будинку, що має історичну цінність, колись в ньому була маленька залізнична станція. Якщо буде можливість і зацікавленість з боку журналістів, я спеціально зроблю екскурсію, щоб показати цей будинок.
ТЕГИ: Генпрокуратуразаконодательствоправоохранительные органы
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах