ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 

Є що показати. Міжнародна ситуація навколо України на початку 2018

Корреспондент.net, 12 січня 2018, 10:10
0
340
Є що показати. Міжнародна ситуація навколо України на початку 2018
Що чекає Україну на міжнародній арені

Захід втомився від саботажу й імпотентності українських правоохоронців.

Поки українські політики насолоджуються тривалими новорічними святами, як правило, далеко від дому, на міжнародній арені події вирують. Корреспондент розібрався, яка зовнішньополітична ситуація навколо України на початку 2018 року.

Новорічні гуляння в Україні традиційно затягнулися майже на два тижні. Народні депутати на тривалих канікулах, міністри зуміли зібратися на засідання уряду тільки до 11 січня, Президент вітає зі святами і підписує торішні закони, навіть Міхомайдан не збирається. Зате за межами України відпочивають менше, і звідти до нас надходять чимало новин, пише Валерій Літонінський в №1 журналу Корреспондент.

Західні сусіди України - Угорщина і Польща - встигли провести двосторонню зустріч на вищому рівні в Будапешті. З обома країнами у 2017 році в України виникла низка гучних конфліктів, залагодити які до кінця так і не вдалося. Прем'єр-міністри Угорщини та Польщі Віктор Орбан і Матеуш Моравецький на зустрічі в першу чергу надсилали сигнали Брюсселю про те, що їхні країни хочуть відігравати вагомішу роль в Європейському Союзі і що з віссю Будапешт - Варшава треба б почати рахуватися. Тим більше що вони виробили єдину позицію.

Торкнулися прем'єр-міністри і українського питання. Так, поляки знову повернулися до розмов про численних українських «біженців», яким вони дали притулок. Моравецький стверджує, що Польща прийняла вже 1,5 млн українців, і щонайменше кілька десятків тисяч з них - це люди із зони військових дій. Однак, за офіційними даними, які раніше оприлюднило посольство України в Польщі, Варшава за 10 місяців 2017 року надала статус біженця лише 56 українцям.

А всі решта? Це трудові мігранти (див. стор. 38), які платять податки в Польщі і яких гостро потребує польська економіка. І зовсім не безробітні одержувачі соціальної допомоги. Але польський прем'єр цю тему делікатно оминув.

Хоча є про що говорити: під Варшавою одне підприємство зобов'язало співробітників-українців носити одяг в кольорах національного прапора. Таке позначення не має функціонального змісту і стосується виключно наших співгромадян. На заводі пояснили, що таким чином «позначають» співробітників, які не розмовляють польською. Але таким кричущим фактом сегрегації в країні ЄС в XXI столітті вже зацікавилися правоохоронні органи.

Заявами про українців Варшава намагається відбитися від вимог Брюсселя приймати мігрантів - їх польська влада продовжує ігнорувати. А у відносинах з Києвом Варшава дійшла навіть до формування «чорних списків».

Наприкінці 2017 року Україна і Польща зробили кроки для нормалізації відносин. До Харкова приїхав президент Польщі Анджей Дуда, і сторони зробили заяви про те, що відмінності в баченні історії не повинні заважати співпраці країн. Але нових конфліктів уникнути навряд чи вдасться. 2018 рік у Польщі, як і в Україні, передвиборний. Правляча партія Польщі Право і справедливість прийшла до влади з націоналістичними гаслами, нова боротьба за ультраправий електорат не дозволить піти на пом'якшення у відносинах з сусідами. Крім того, в 2018 році Польща відзначатиме 75-річчя Волинської трагедії, що, безсумнівно, стане новим випробуванням для українсько-польських відносин.

Проте стартові позиції-2018 в стосунках з Польщею обнадіюють: 9 cічня був відправлений у відставку відомий своєю недружньою позицією щодо України міністр закордонних справ сусідньої держави Вітольд Ващиковський. Ні-ні. Це не реверанс в бік Києва після візиту польського президента в Україну, як приємно було б думати. Просто у Варшаві виникла урядова криза, і Беата Шидло, котра представляє партію Право і справедливість, 7 грудня подала у відставку з посади прем'єр-міністра. Причина - поглиблення проблеми в економіці. 11 грудня було представлено склад нового уряду Польщі, але окремі призначення тривали до другого тижні січня 2018 року. Новий міністр закордонних справ - професор Яцек Чапутович (Jacek Krzysztof Czaputowicz).

Чапутович - не кар'єрний дипломат, але має досвід наукових досліджень в сфері міжнародних відносин, керував Національною школою державного управління і навіть очолював у 2017 році Дипакадемію польського МЗС. Загалом, є всі умови для перезавантаження українсько-польських відносин.

Росія і її «миротворці»

На протилежному фланзі українських кордонів відносне затишшя - Росія активно готується до чергових перевиборів Володимира Путіна. Однак Україні від цього не набагато легше. Врегулювання на Донбасі найближчим часом, незважаючи на передноворічний обмін полоненими, чекати не варто.

Ідея з введенням миротворців нежиттєздатна - вже відкрито визнав і постійний представник України в ООН Володимир Єльченко. За його словами, вся метушня навколо цієї теми - гра Кремля, а справжньої миротворчої місії на Донбасі Москва ніколи не хотіла. Україна не погодиться на участь в миротворчому контингенті російських військових. Кремль на інші умови не піде. Безвихідь під безперервні зведення про обстріли і жертви.

Зате виник скандал з тими, кого останнім часом все частіше називають «агентами Кремля» всередині України, - Московським патріархатом Української православної церкви. Почалося все з ситуації відверто дикої - в Запоріжжі священик Московського патріархату відмовився відспівувати трагічно загиблого дворічного малюка, пославшись на те, що дитину хрестили в церкві Київського патріархату. Промосковського священика підтримало і керівництво патріархату - для них хлопчик не був членом церкви, а «люди, які називають себе Київським патріархатом, не є церквою - це релігійно-політична організація».

Реакція суспільства була жорсткою. По всій країні під церкви Московського патріархату почали нести дитячі іграшки на знак протесту, причому священики не завжди реагували адекватно, повідомлялося і про бійки. А головний центр протистояння перемістився в Київ, під Києво-Печерську Лавру. Українські націоналісти блокували Лавру з вимогою вигнати звідти «агентів ФСБ», настоятелю Лаври владиці Павлу згадали і визнання Криму російським, і протидію Євромайдану.

Протести націоналістів під Лаврою

Напруженість навколо УПЦ МП зростає. І далі працювати повинні політики, щоб не довелося працювати силовикам.

Захід на варті правосуддя

Ще одним приводом, який розбурхав українське суспільство, стало зухвале вбивство правозахисниці Ірини Ноздровської. Незважаючи на його чисто кримінальний характер, воно швидко набуло політичного забарвлення. З вимогою об'єктивного розслідування вбивства Ноздровської відбувся багатолюдний мітинг під будівлею Київського обласного управління Національної поліції.

З одного боку, справа Ноздровської - це історія про те, що, незважаючи на всі «безперервні реформи», про які нам розповідають, поліція прокидається від сну тільки під тиском потужного громадського протесту.

У суспільстві чути заклики до самосуду

З іншого - показова реакція західних партнерів України на цю справу. Навіть така приватна подія була прокоментована посольством США в Україні: в повідомленні наголосили, що «винні мають бути притягнуті до відповідальності». Глава інвестфонду Hermitage Capital і керівник кампанії за виконання акту Магнітського Білл Браудер пішов ще далі і пригрозив українській владі персональними санкціями в разі відсутності результатів розслідування за фактом вбивства правозахисниці. Актом Магнітського нинішній українській владі ще не погрожували.

Після таких заяв підозрюваний знайшовся досить швидко і навіть встиг щиросердно визнати свою провину. Сподіваємося, справу дійсно розслідували, а не призначили цапа-відбувайла. У будь-якому випадку це важливий сигнал для української влади. Захід втомився від саботажу й імпотентності українських правоохоронців, і залученість партнерів у реформування не обмежиться тільки захистом борців з корупцією та видачею грантів на реформи.

Тим часом насуваються чергові щорічні оглядини в Давосі. На Всесвітньому економічному форумі крім уже традиційного українського сніданку, який організовує Віктор Пінчук і на якому планує бути присутнім Президент Петро Порошенко разом з іншими вищими керівниками країни, вперше відкриють ще й Український дім. У ньому представлять інвестиційні можливості в українські сектори IT і інновації. Ось тільки чи знайде влада чим похвалитися в Давосі? Наприклад, в складеному експертами Всксвітнього економічного форуму рейтингу країн за рівнем організованої злочинності Україна посіла 113-е місце з 137 країн. Як раз між Угандою і Тринідад і Тобаго. Причому, згідно з висновками експертів, рівень організованої злочинності в Україні підвищується. Звичайно, влада напевно знову похвалиться безвізом з ЄС, але кого це здивує саме в Давосі?

ТЕГИ: ПольшаТрудовая миграцияУкраина-РоссияУкраина-СШАДавосмиротворцы ООНУкраинский ланч в Давосе
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах