Миротворці. Дорого. Нові пропозиції для Донбасу

 

На допомогу кличуть миротворців ООН. Ціна питання - реанімація Мінська-2, пише Валерій Літонінський в №4 Журналу Кореспондент.

 

Так і сяк аналізуємо підсумки щорічної Мюнхенської конференції з питань безпеки - престижного міжнародного форуму, але не вдається позбутися відчуття, що світ втрачає інтерес до подій в Україні. За останні рік-півтора з'явилися і конфлікти "погарячіші" від нашого і загрози світового порядку серйозніші.

 

Так, на Донбасі тривають локальні перестрілки, але до серйозної ескалації справа не доходить, переговори з урегулювання зайшли в глухий кут, конфлікт перейшов в тліючий стан. Ось і на черговій Мюнхенській конференції Петро Порошенко багато і по справі розповідав про загрозу з боку Росії, про світову гібридну війну, яку розв'язали в Кремлі і з якою першою зіткнулася Україна, прапор ЄС з Авдіївки привіз, врешті-решт.

 

Кібератаки, фейкові новини, спроби вплинути на вибори - про всю цю діяльність Москви Захід вже прекрасно знає і без нас. Може, тому в Мюнхені Порошенко виступав у напівпорожньому залі, хоча виною міг бути і невдалий час для спічу - він збігся з економічними дебатами на паралельній панелі форуму, в яких брала участь директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард.

 

 

Єдина пов'язана з Україною тема, яка активно обговорювалася в Мюнхені, - це можливе розміщення миротворців на Донбасі. Причому, ініціював це обговорення Захід, а не Україна. В принципі, ідея введення «блакитних касок» на Донбас подобається всім - і Україні, і Росії, і Заходу. Але диявол, як завжди, ховається в деталях. Київ хотів би бачити миротворців на всій окупованій території, перш за все, на українсько-російському кордоні.

 

Москва ж виступає за те, щоб миротворці контролювали лінію розмежування в зоні АТО. Останнім часом прогрес в обговоренні цієї конфігурації намітився на переговорах між спеціальним представником США по Україні Куртом Волкером і помічником президента Росії Владиславом Сурковим. Позиції США і Росії зблизилися - кристалізується ідея про поетапне введення миротворців з прив'язкою їх просування по території до виконання політичної частини Мінських угод.

 

Інфографіка Кореспондент

 

На Мюнхенській конференції колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен, який зараз, до речі, числиться радником Президента Петра Порошенка, представив план розміщення миротворців на Донбасі. Розробив його Річард Гоуен - експерт Колумбійського університету, екс-співробітник політичного департаменту ООН. Ідея Расмуссена - Гоуена полягає в тому, щоб зібрати миротворчий контингент для Донбасу з представників нейтральних країн.

 

До місії пропонується залучити країни Південної Америки, держави Європи, які не перебувають в НАТО (Австрію, Фінляндію, Швецію), і дружні Росії - Казахстан і Білорусь. З представників Північноатлантичного альянсу на Донбас можуть запросити тільки лояльні до Росії країни, наприклад, Грецію. А очолити місію повинні шведи. Чисельність контингенту - 20 тис. військових і 4 тис. поліцейських. «Блакитні каски» пропонується розмістити на всій території Донбасу, в тому числі, на українсько-російському кордоні.

 

 

По суті, введення миротворців за планом Расмуссена - Гоуена - це примус до виконання Мінська-2. Військові ООН повинні будуть ізолювати війська бойовиків і їх зброю на безпечних базах і протидіяти нападам будь-яких непідконтрольних сил з обох сторін конфлікту. Поліцейські відповідатимуть за безпеку проведення місцевих виборів на Донбасі і демобілізацію населення. Зрозуміло, все це буде неможливим, якщо РФ продовжить постачати на Донбас гроші, зброю і «добровольців».

 

Немає ніяких причин, за якими РФ погодиться не робити все це. Але, припустимо, Захід таки викрутить руки Москві, і та самоусунеться від диригування конфліктом. Тоді доведеться наводити там порядок.

 

Інфографіка Кореспондент

 

Як? Кажуть, що для управління нині окупованими територіями створять тимчасову цивільну адміністрацію під керівництвом спеціального представника генсека ООН. Тобто, Донбас перейде під міжнародний контроль, що й забезпечить проведення вільних виборів, і стане свого роду буфером для місцевого населення, запорукою подальшого повернення регіону до мирного життя. За задумом, саме проведення виборів під міжнародним наглядом має пожвавити мінський процес і підштовхнути подальшу реалізацію його положень.

 

Щось подібне ООН вже провертала в 1996 - 1998 роках у Хорватії - в регіоні Східної Славонії. Тоді введення «блакитних касок» забезпечило безпеку цих територій і кордони з Сербією, були проведені вибори, після чого Східна Славонія перейшла під контроль Хорватії. Єдина і ключова відмінність - хорвати здобули в Славонії військову перемогу, миротворці були покликані зафіксувати цей факт і забезпечити перехід регіону до мирного життя без перекосів. Ми цього на Донбасі зробити не змогли, тому ніякі умови диктувати не можемо, і на миротворців ляже набагато серйозніша відповідальність. Ось тільки вони її не приймуть, звичайно ж.

 

 

У плані Расмуссена - Гоуена багато спірних пунктів і білих плям: не зрозуміло, як будуть повертатися на Донбас біженці, що буде з майновими правами. Швидше, це не цілісний проект, а запрошення до розмови, основа для подальших дискусій. За словами народного депутата Мустафи Найєма, Курт Волкер у розмові з ним в Мюнхені повідомив, що план Расмуссена в цілому близький до того, про що вони говорять з Сурковим. Країни, яким пропонується приєднатися до миротворчої місії, вже заявили, що не проти взяти участь.

 

В Україні теж сприйняли пропозицію колишнього Генсека НАТО позитивно. Київ готовий обговорювати формати введення миротворців на Донбас, зазначив Порошенко. Але тут же підкреслив, що головне «дотиснути Росію». Позиція Москви - справді ключовий фактор, враховуючи наявність у Росії права вето в Раді безпеки ООН, без голосування в якому ніяких «блакитних касок» на Донбасі не буде.

 

Виразної реакції на план Расмуссена від Росії ще не послідувало. Для неї це можливість піти з Донбасу «з високо піднятою головою», зберігаючи свій вплив за допомогою неминучої перемоги проросійськи налаштованих політсил на місцевих виборах і не передаючи його безпосередньо Україні. Тим більше, що Захід вже показав: для Кремля у нього є метод батога і пряника. З одного боку, США готові закручувати гайки Кремлю на інших напрямках. Тут і пред'явлення міністерством юстиції США звинувачення 13 громадянам у втручанні в кампанію з виборів американського президента. І прямі звинувачення Росії в кібератаках. І жорстка військова відповідь у Сирії. З іншого - на Заході готові йти на поступки Москві в разі схвалення нею рішення щодо миротворців. У Німеччині, наприклад, пропонують послабити санкції проти Росії, якщо угоди про введення миротворців на Донбас буде досягнуто.

 

Однак, очевидно, що до чергових перевиборів Володимира Путіна, які призначені на 18 березня, нічого Росія щодо Донбасу вирішувати не буде. Після їх проведення переговорний процес може піти активніше. Але тут вже наблизиться українська передвиборча кампанія, і в її розпал приймати непопулярні рішення щодо Донбасу ніхто не наважиться. Для рейтингу - це смерті подібно. А приймати їх доведеться, адже навіть Захід говорить про політичну частину Мінська, в якому є і амністія бойовиків, і особливий статус Донбасу. Втім, поки все більше схоже на те, що якщо якесь рішення для Донбасу і буде знайдено, то виключно в результаті прямих домовленостей США і Росії. Україна в цьому процесі - спостерігач. Щоправда, як показали 2016 - 2017 роки, спостерігач із правом вето.