Фото: скриншот
Учасники акції показали, як, на їхню думку, громадянам варто користуватися Вічним вогнем
Україна повинна буде виплатити дівчині грошову компенсацію. Європейський суд з прав людини задовольнив одну зі скарг позивачки, однак відхилив деякі інші.
Українка Ганна Синькова виграла в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) справу проти України. Суд зобов'язав державу виплатити 4 тис. євро Синьковій за її арешт після того, як вона провела перформанс зі смаженням яєчні на Вічному вогні в Києві. Про це йдеться в рішенні ЄСПЛ, ухваленому у вівторок 27 лютого.
"Суд постановив, що держава-відповідач (Україна) має виплатити заявникові 4 тис. євро плюс будь-який податок, який може підлягати відшкодуванню в разі компенсації моральної шкоди у валюті держави-відповідача", - йдеться в рішенні ЄСПЛ.
Окрім цього, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 27 лютого відхилив скаргу Синькової за ключовими пунктами. У ЄСПЛ не побачили достатніх аргументів на користь того, що справа має ознаки політичного переслідування. Також наголошується, що засудження за наругу над похованням не можна вважати обмеженням свободи слова. Суд зазначив, що полум'я Вічного вогню - це не просто газ, як на тому наполягала заявниця.
Також Страсбурзький суд не знайшов порушень у першому арешті дівчини. При цьому той факт, що її тримали в СІЗО майже місяць після того, як термін арешту минув, став достатнім приводом, щоб стверджувати про порушення Європейської конвенції з прав людини.
Нагадаємо, Ганна Синькова - учасниця організації "Братство св. Луки" - була затримана 16 грудня 2010 року в парку Слави в Києві. На пам'ятнику Вічного вогню Синькова і разом з нею декілька осіб смажили яєчню і сосиски. Дівчина знімала все на відео, позиціонуючи це як акцію протесту і патріотизму. Її заарештували за звинуваченням у хуліганстві. Синькова провела під арештом три місяці. Суд визнав її винною в оскверненні могили і засудив до трьох років умовно.
У 2011 році дівчина поскаржилася в ЄСПЛ про порушення її прав за декількома епізодами. Вона вважала незаконним її перший арешт; поскаржилася, що залишалася під вартою навіть після того, як термін арешту минув; засудження вона вважала порушенням права на свободу слова; а вся справа, на її переконання, мало ознаки політичного переслідування.