Більше половини українців проти амністії для сепаратистів - опитування

Майже 60% українців не підтримують ідею повної амністії громадян, які брали участь у конфлікті на Донбасі на боці сепаратистів. Про це свідчать результати дослідження GfK Ukraine.

У відповідь на твердження: Ніякої амністії - кожного треба притягти до відповідальності по закону - отримані такі результати:

 

• повністю згодні 35,7% опитаних

• скоріше згодні 23,8%

• скоріше не згодні 20,7%

• абсолютно не згодні 15,8%

• не змогли визначитися з відповіддю 4,0%

 

У той же час респонденти переважно підтримують ідею часткової амністії для комбатантів, але не повної амністії.

 

З такою позицією - неповної амністії:

 

• повністю згодні лише 11,8%

• скоріше згодні 16,2%

• скоріше не згодні 30,8%

• абсолютно не згодні 36,1%

• не змогли визначитися з відповіддю 5,2%

 

Позиція - амністії тільки для тих, хто брав участь у незаконних військових формуваннях на непідконтрольних територіях і не вчинив серйозних злочинів, наприклад убивства цивільних осіб, викрадення людей, згвалтування, - має найбільшу підтримку.

 

З таким варіантом

 

• повністю згодні 25,8% опитаних

• скоріше згодні 33,4%

• скоріше не згодні 14,2%

• абсолютно не згодні 23,1%

• не змогли визначитися з відповіддю 3,5%

 

Запитання, хто має приймати рішення про амністію, показало достатньо низький рівень довіри до українських суддів. Лише 11,3% вважають, що рішення про амністію мають приймати українські судді. 28,1% вважають, що це повинні вирішувати представники міжнародних організацій, судді з-за кордону з досконалою репутацією. 28,7% - групи, які включають українських і зарубіжних суддів. 27,5% - групи з місцевих жителів. Лише 5,5% опитаних цілком певні, що амністію можна провести чесно, 18,8% наполегливо переконані, що амністію неможливо провести чесно і без зловживань.

 

Окрім того, соціологи дізналися про ставлення українців до представників самопроголошеної влади непідконтрольних територій.

 

За цілком лояльного ставлення до робітників охорони здоров'я, комунальної і гуманітарної сфер ставлення українців до представників де-факто влади на тимчасово окупованих територіях є діаметрально протилежним.

 

Більшість респондентів не згодні з тезою, що їм слід дозволити зберегти свої робочі місця в разі відновлення Україною контролю над окупованими територіями.

 

Це стосується працівників як вищої, так і середньої/нижчої ланок органів так званої влади.

 

 

 

Більшість українців, (77,4% і 73,3%), а також дві третини жителів Донбасу (65,2% і 59,6%) не згодні з тим, що представникам органів ДНР і ЛНР можна дозволити зберегти свої робочі місця.

 

З тим, що фахівцям середньої і нижньої ланок влади слід дозволити зберегти свої робочі місця:

 

• повністю згодні 11,2% опитаних

• скоріше згодні 9,8%

• скоріше не згодні 17,5%

• абсолютно не згодні 55,8%

• не змогли визначитися з відповіддю 5,8%

 

З аналогічною тезою для фахівців керівної ланки органів де-факто влади

 

• повністю згодні 9,1% опитаних

• скоріше згодні 8,1%

• скоріше не згодні 15,6%

• абсолютно не згодні 61,8%

• не змогли визначитися з відповіддю 5,5%

 

Дослідження проводилося у дві хвилі: з 14 квітня до 2 травня і з 3 до 19 травня. У матеріалах представлені зважені дані і загальний обсяг зваженої вибірки 1500 респондентів.

 

Раніше повідомлялося, що тільки 11,2% українців задоволені напрямком, за яким рухається країна, 83,7% опитаних незадоволені курсом країни.

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet.