В Україні вшанували пам'ять загиблих в Іловайській трагедії у серпні 2014 року. Слідство з приводу тих подій підійшло до кінця, але нікого так і не притягнули до відповідальності.
Іловайський котел - найбільша військова трагедія в історії сучасної України. За даними Головної військової прокуратури, тільки за 29 серпня 2014 року за Іловайськ загинули 366 українських бійців, 429 - отримали поранення різного ступеня тяжкості, ще 300 - потрапили в полон.
За неофіційними даними, кількість загиблих може перевищувати 1000 осіб.
Сьогодні в Україні згадували загиблих.
Корреспондент.net зібрав інформацію про те, що за чотири роки говорили про Іловайську трагедію.
Хто відправив людей під Іловайськ?
Досі головне питання з приводу Іловайської трагедії, на яке так і не знайдено відповіді, - навіщо було взагалі штурмувати це місто. Начальник Генштабу Збройних сил України Віктор Муженко стверджує, що в серпні 2014 року Іловайськ вже не мав для Збройних сил України стратегічного значення і був "одним із тактичних завдань", що вирішувалося в ході масштабної операції на лінії бойових дій.
"Операція мала широкий розмах, більше 400 км по фронту. Іловайськ, як населений пункт... якогось стратегічного значення для нас не мав, особливо в серпні, коли ми вже контролювали Кутейникове... Не було необхідності ставити Іловайськ як якийсь стратегічний центр, який необхідно було взяти будь-що-будь", - зазначив начальник Генштабу ЗСУ.
Для дій ЗСУ на Іловайському напрямку було створено угруповання з підрозділів, добровільних батальйонів МВС.
"Від нас тоді була залучена за клопотанням МВС тільки механізована група - техніка 51-ї бригади, частково техніка ротно-тактичної групи 17-ї бригади. Потім там ще була збірна (група) з 93-ї бригади, яка підтягувалася рішенням керівника сектора "Б" генерала Хомчака та управління повинно було здійснюватися ними", - згадує Муженко.
Муженко не виключає, що в штурмі Іловайська в серпні 2014 року могли бути зацікавлені "деякі політики і бізнесмени". І підкреслює, що одна з нарад щодо штурму Іловайська проходила в Дніпропетровській ОДА, очолюваній тоді Ігорем Коломойським і Геннадієм Корбаном.
"...Я знаю про цю нараду, яка була в Корбана. Така інформація у нас була. Була інформація також про нараду, яка була в Кураховому. Там теж питання розглядалися про важливість критичних об'єктів на території Донецької області", - зазначив Муженко.
"Наскільки вони (учасники наради) вплинули, я зараз не можу пояснити, краще запитати у тих командирів батальйонів і у тих людей, які мали або могли мати вплив. Я такий варіант не виключаю", - заявив начальник Генштабу.
Версія депутатів
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з розслідування обставин трагедії під Іловайськом вважає, що в цих подіях винен екс-міністр оборони Валерій Гелетей і начальник генштабу Віктор Муженко.
Муженко під час Іловайського котла вів переговори про коридор для виведення з оточення українських військових із заступником Генерального штабу РФ генерал-полковником Миколою Богдановським.
На думку тимчасової слідчої комісії, до трагедії призвели помилкові кадрові призначення в силовому блоці, неадекватні дії Гелетея і Муженка напередодні, а також те, що президент не ініціював введення воєнного стану.
"Відсутність єдиного центру організації оборони призвела до нерозуміння стратегічного задуму агресора на кожному етапі", - сказано у звіті.
Прийняті в штабі АТО рішення про операцію в Іловайську не базувалося на перевірених розвідданих, і не було забезпечено необхідними силами та засобами, відзначається у звіті комісії.
"В результаті виконання поставленого завдання було практично повністю покладено на добровольчий батальйон спеціального призначення МВС, який має міліцейські функції і озброєний неадекватно поставленому завданню", - йдеться у звіті.
Офіційна версія
Ще в 2017 році головна військова прокуратура заявляла, що закінчила розслідування подій під Іловайськ у 2014 році.
Згідно з висновками слідства, єдиною причиною, що призвела до Іловайської трагедії, було вторгнення збройних сил Росії в Україну. За даними прокуратури, наймасштабніше вторгнення сталося в ніч з 23 на 24 серпня 2014 року. Сили РФ складалися з дев'яти батальйонно-тактичних груп.
Після раптового вторгнення регулярних підрозділів ЗС РФ і їх маршу в напрямку Іловайська кілька батальйонів МВС і Нацгвардії потрапили в оточення значно більших за чисельністю сил противника.
Командування сил АТО почало переговори з Генштабом РФ, щоб відкрити українським військовим безпечні коридори для виходу з оточення, але все закінчилося розстрілом українських військових.
За результатами слідства і на підставі зібраних доказів повідомлено про підозру першому заступнику начальника Генштабу ВС РФ Миколі Богдановському.
Слідство також з'ясувало основні причини нездатності української армії протистояти вторгненню:
- низький рівень боєготовності і боєздатності Збройних сил України;
- численні факти дезертирства;
- окремі помилки керівництва АТО у плануванні і проведенні військових операцій.
Дані ООН
Управління ООН з прав людини провело аналіз і прийшло до висновку, що під час подій під Іловайськом у серпні 2014 року всі сторони конфлікту здійснювали серйозні порушення прав людини.
В аналізі також підкреслюється, що українська влада не повною мірою провела розслідування злочинів під Іловайськом.
Місія ООН з прав людини задокументувала вбивства 4 цивільних осіб і факти катувань та жорстокого поводження відносно 13 затриманих чоловіків.
Доповідь грунтується на інформації, яку Моніторингова місія ООН з прав людини зібрала шляхом проведення більше 80 інтерв'ю з жертвами конфлікту з обох сторін від лінії зіткнення.
Пам'ять
У Києві в річницю Іловайської трагедії біля Стіни пам'яті Михайлівського собору вшанували пам'ять загиблих у боях на Донбасі за Україну. На Михайлівській площі зібралися кілька сотень людей: сім'ї загиблих героїв, їх побратими, друзі, представники громадських організацій.
Також активісти провели акцію біля посольства РФ, встановивши на проїжджій частині сотні хрестів з фотографіями загиблих.
Сьогодні також відбудеться відкриття терміналу з електронною Книгою пам'яті загиблих за Україну.