Масштабна пожежа на складах боєприпасів поблизу міста Ічня Чернігівської області є четвертим подібним інцидентом після початку конфлікту на Донбасі. Чому Україна досі не зробила висновків?
В Україні після початку конфлікту на Донбасі ледь не щороку горять військові склади: У 2015 році - вибухи боєприпасів у Сватовому на Луганщині, у 2017 - масштабні пожежі на складах боєприпасів у Балаклії у Харківській області та неподалік Калинівки на Вінничині. Тепер, 9 жовтня, горять склади зі зброє та боєприпасами поблизу міста Ічня Чернігівської області. Це 180 кілометрів від Києва.
"Ми розуміли, що ми наступні"
"Після Балаклії та Калинівки ми розуміли, що ми наступні. Бо арсенал боєприпасів поблизу Ічні був третім за величиною в Україні. Тут готувались до цього, були військові навчання, аби унеможливити пожежі, але ж це порохова діжка", - розказав DW Євген Зінич, місцевий житель Ічні, колишній ветеран АТО, а зараз волонтер, який допомагав організувати евакуацію людей з навколишніх населених пунктів.
За його словами, зараз 95 відсотків жителів сіл, розташованих поряд з місцем займання евакуйовані в міста Ніжин та Прилуки, а також в інші безпечні села райцентру. "Там у школах скасували навчання й розташовують евакуйованих, добровольці з поліцією охороняють покинуті міста та села, аби не було мародерства", - зазначив волонтер.
Пожежі за одним сценарієм
У Генеральному штабі Збройних сил України вже повідомили, що, за попередніми даними, причиною займання стали підриви арсеналу. "Згідно з даними оперативної групи Генерального штабу, яка провела опитування вартових на постах, вони підтверджують факт вибухів, тобто підриву, в чотирьох місцях, при цьому ці вибухи зафіксовані в різних місцях арсеналу", - сказав на брифінгу заступник начальника Генштабу ЗСУ Родіон Тимошенко.
Версія про диверсію була основною й після пожежі на складах боєприпасів у Калинівці. Тоді всі представники влади майже в унісон говорили про "зовнішні чинники" виникнення трагедії з використанням "ворожого безпілотника". А після вибухів у Балаклії глава МВС Арсен Аваков назвав пожежу спланованим терактом Росії. Однак де результати розслідувань всіх цих вибухів?
"Діяльність військової прокуратури дуже закрита. Досудове слідство триває роками", - констатує аналітик Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони Тарас Ємчура.
Наразі остаточних результатів слідства про вибухи боєприпасів у Калинівці немає, щодо вибухів у Балаклії комісія українського Міноборони вирішила, що трагедія була спричинена вибухом на самому складі, який став можливим через неналежне зберігання та охорону снарядів. Міністр оборони навіть звільнив підполковника, який відповідав за зберігання боєприпасів у Балаклії, однак той поновився через суд.
"Відповідальність в армії почнеться, коли буде хоч хтось покараний за інцидент, зокрема на найвищому рівні", - вважає експерт групи "Національна безпека й оборона" Реанімаційного пакету реформ Віктор Плахута.
Невивчені уроки чотирьох років гібридної війни
Він припускає, що система повторення інцидентів за схожим сценарієм вказує на системну проблему в Міністерстві оборони, через яку відомство не може налагодити належний контроль за військовими арсеналами. "Якщо горять арсенали, то в умовах гібридної війни повинні були б бути зроблені висновки ще з першого вибуху, кинуті ресурси на розосередження. Які проблеми з охороною? З розташуванням боєприпасів? Наразі уроки з попередніх вибухів не засвоєні", - вважає Плахута.
Його слова підтверджує голова парламентського комітету з нацбезпеки та оборони Сергій Пашинський. На своїй сторінці у соціальній мережі Facebook він написав, що ще понад рік тому члени комітету Верховної Ради з нацбезпеки та оборони після вибухів складів у Калинівці інспектували арсенал боєприпасів в Ічні Черніговської області.
"Тоді було рекомендовано терміново виділити кошти, розробити відповідні будівельні проекти та перемістити усі боєприпаси у спеціальні бетонні сховища", - наголошує Пашинський. Він стверджує, що комітет передав Міністерству оборони будівельний проект такого сховища.
Також, за словами Пашинського, депутати внесли зміни до законодавства, які максимально спрощують будівництво таких споруд на території військових частин. "Я сьогодні змушений констатувати, що відповідні необхідні заходи для посилення охорони складів не були впроваджені… Ми не спромоглися за чотири роки війни побудувати належну кількість сховищ для боєприпасів і не змогли забезпечити належну охорону наявних складів, і це очевидно для всієї країни", - критикує Пашинський.
Належного контролю немає
У Незалежному антикорупційному комітет з питань оборони (НАКО) вказують на те, що у бюджеті на 2018 рік передбачено понад 300 мільйонів гривень на програму з утилізації боєприпасів і забезпечення безпеки арсеналів. Це втричі більше, ніж торік, і вшестеро, ніж виділялося на цю програму у 2016 році.
"Є проблема з прозорістю використання цих коштів. Зараз в Україні вже заговорили, що потрібно впроваджувати стандарти НАТО зберігання боєприпасів. Це ще більші видатки. Але якщо і там не буде належного нагляду за діяльністю Міноборони, то ймовірні корупційні ризики і повторення пожеж", - каже експерт НАКО Тарас Ємчура.
Комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки та оборони запросив керівників Міноборони й Генштабу для публічного звіту щодо вибуху арсеналу поблизу Ічні та розслідувань пожеж у Балаклії у Харківській області та неподалік Калинівки на Вінниччині.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet