Рішення Синоду РПЦ, який відбувся в Мінську
Російська православна церква розриває відносини з Константинопольським патріархатом через рішення надати автокефалію Україні.
Усе до цього і йшло. На рішення Вселенського патріарха надати Українській православній церкві автокефалію, Російська православна церква відповіла розривом відносин з Константинополем.
Кажуть, такий розрив може стати найбільшим з часів Великого розколу 1054 року.
Корреспондент.net зібрав реакцію на це рішення.
Рішення РПЦ
Рішення про розрив відносин з Константинополем було прийнято на синоді РПЦ в Мінську.
Тепер єпископи і священики Московського і Константинопольського патріархатів не зможуть служити разом. Парафіяни не можуть разом причащатися і брати участь в інших таїнствах. Патріарх Кирило не буде поминати патріарха Варфоломія під час літургій.
Це вищий ступінь розриву між церквами. Парафіяни РПЦ не зможуть молитися і причащатися в храмах на горі Афон у Греції.
За словами глави Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського патріархату митрополита Іларіона, це було "вимушене рішення", але іншого Священний синод РПЦ не міг прийняти, оскільки "до цього вела вся логіка останніх дій Константинопольського патріархату".
З точки зору РПЦ, вони є "беззаконними і канонічно нікчемними", зазначив Іларіон.
"РПЦ не приймає цих рішень, не буде їх виконувати. Розкол залишається розколом, лідери розколу залишаються лідерами розколу. А та церква, яка, визнавши розкольників, вступила з ними в спілкування, тим самим себе виключила з канонічного поля", - додав Іларіон.
У РПЦ сподіваються, що Константинополь змінить своє рішення щодо України.
Спірні питання
Синод Вселенського патріарха скасував Синодальний лист 1686 року, який давало право Патріарху Московському висвячувати Київського митрополита. І відновив Ставропогію Вселенського патріарха в Києві.
У РПЦ це рішення не визнають і стверджують, що дарування Москві церковної влади в Україні не можна відкликати. Там продовжують вважати Україну своєю канонічною територією.
Також Вселенський патріарх скасував анафеми, які наклала РПЦ на предстоятеля Київського патріарха Філарета і предстоятеля УАПЦ Макарія. Москва не визнала і ці рішення, анафему накладала РПЦ, тільки вона може її і скасувати, наголошують в Російській церкві.
Не перший розрив
Євхаристійне спілкування РПЦ зі Вселенським патріархатом вже переривалося через події в Естонії. У 1996 році патріарх Варфоломій прийняв Естонську апостольську православну церкву під свою канонічну юрисдикцію. Після чого Священний синод РПЦ під головуванням патріарха Алексія ухвалив призупинити канонічне і євхаристійне спілкування з Константинопольським патріархатом.
До 2001 року патріархати провели кілька раундів переговорів, їм вдалося врегулювати відносини, і спілкування було відновлено.
Реакція Києва
Синод Російської православної церкви повторює політику Кремля і йде шляхом самоізоляції у відповідь на законні рішення міжнародного співтовариства, заявив представник Київської Патріархії Євстратій Зоря.
"Патріарх Кирило з 1991 року особисто є архітектором розділення Української Церкви. Тому йому важко визнати провину за 27 років удаваної діяльності, яка затягла всю повноту православ'я в конфлікт", - зазначив він.
На його думку, ситуація "рано чи пізно буде виправлена, і РПЦ повернеться в спілкування".
"Тепер перед усіма, що належать до Московського патріархату в Україні, виникає питання: йти разом з РПЦ в розділення або залишатися в єдності зі Вселенським Православ'ям - через Помісну Українську Церкву?", - підсумував Зоря.
Що буде далі
Росія лякає Україну війнами за парафії та храми, а також серйозним розколом суспільства. 13 жовтня президент РФ Володимир Путін обговорив з постійними членами Ради безпеки Росії ситуацію навколо процесу надання автокефалії українській церкві.
Прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков заявив, що в разі гонінь проти Української православної церкви Московського патріархату Росія буде захищати інтереси православних, "як захищає інтереси російськомовних".
В Україні ж обіцяють, що після рішення про автокефалію "не буде жодного тиску" на віруючих, які вирішать залишитися в церковній структурі, яка збереже єдність з РПЦ. А в МВС посилили охорону церков і храмів.
У Західній пресі впевнені, що питання давно перейшло з чисто церковного в політичну площину. Втрата України - серйозний удар не тільки для РПЦ, але і для Кремля після того, як багаторічні спроби утримати контроль над цією країною дали зворотний ефект, пише Financial Times.
Видання наводить слова російського релігієзнавця Андрія Десницького, який вважає, що цей конфлікт - симптом втрати Росією світового впливу після вторгнення до Криму. "Росія віддаляється від світової спільноти в бік добровільного ізоляціонізму, - вважає він. - Ми ризикуємо отримати те ж саме і в церковному житті: справжні православні - це ми і ті, хто з нами згоден, інші - єретики і зрадники, Бог з нами і тільки з нами".
Заява РПЦ про розкол з Константинополем привела до появи "двох ворогуючих православних світів", наводить РБК слова співробітника Центру з вивчення проблем релігії і суспільства Інституту Європи РАН Романа Лункіна.
Експерт вважає, що поточний розрив відносин не схожий на той, що тимчасово стався в 1996 році через Естонію. "Зараз і політичні обставини, і церковний вплив зовсім інші. Тоді порівняно швидко дійшли компромісу, при цьому зараз в Естонії збереглися структури як Московського, так і Константинопольського патріархату. Тоді РПЦ, виходить, пішла на поступки, все-таки не стала ставити умовою відхід Константинопольського патріархату з цієї країни, але тоді не було проблеми розкольників. Зараз напруження політичних пристрастей набагато вище, це видно і із заяв Порошенка, і з обговорення в російських ЗМІ", - розповів Лункін.
Москва закликає зібрати всі 14 православних патріархатів для того, аби обговорити ситуацію, що склалася. Може, це допоможе, або православний світ остаточно розділитися на два ворогуючі табори.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet