На останній зустрічі Тристоронньої контактної групи в Мінську Україну представляв дипломат Руслан Демченко. Хто він і чи продовжить свою роботу в переговорній групі, розбирався Корреспондент.net.
На переговорах Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі в Мінську 16 жовтня Україну представляв дипломат Руслан Демченко.
У групі він замінив другого президента України Леоніда Кучму, який залишив цей пост через вік.
Демченка ще остаточно не затвердили на посаду в групі. Але шанси великі. Сам Кучма називав його серед імовірних наступників.
Хто такий Демченко і що може змінити його призначення.
При всіх президентах
Зараз Демченко - радник президента Порошенка.
У 2010-2014 роках він був заступником міністра закордонних справ України спочатку при Костянтині Грищенкові, потім при Леоніді Кожарі. У лютому 2014 року навіть п'ять днів виконував обов'язки глави відомства.
Під час роботи в МЗС за часів Кожари Демченко курирував саме російський напрямок.
У 1992-1996 роках Демченко працював другим секретарем посольства України в США, у 2000-2005 роках - консулом України в Стамбулі, потім послом України в Сербії і Чорногорії.
Наприкінці 1990-х років був заступником керівника управління Адміністрації президента Леоніда Кучми, у 2006-2010 роках очолював Офіс третього президента Віктора Ющенка.
Демченку 53 роки, він народився в Києві, закінчив університет імені Шевченка. За фахом спеціаліст з міжнародних відносин, референт-перекладач з англійської мови. Кар'єру в МЗС він розпочав з посади третього секретаря.
Перспективи на переговорах
З одного боку, заміна Кучми на Демченка - це істотне зниження рівня переговірника.
З іншого боку, Демченко має серйозний досвід дипломатичної роботи. При цьому за ним є неприємний шлейф у вигляді роботи на російському напрямку. Кажуть, за часів Революції гідності він якраз продовжував співпрацю з Москвою.
"Демченко був тією людиною, яка під час Революції гідності фактично організовувала кампанії з дезінформації, описуючи події як екстремізм, тероризм. Це позбавляє його права представляти Україну на будь-яких переговорах", - зазначив голова правління Майдану закордонних справ, дипломат Богдан Яременко в коментарі Радіо НВ.
У той же час дипломат Василь Філіпчук, навпаки, вважає можливе призначення Демченка приведенням переговорів у нормальне, робоче русло.
Кучма був людиною без посади. Так, у нього є певні регалії, але на сьогодні він є тільки екс-президентом. Однак такої посади немає ні в одному штатному розкладі. Очевидно, що призначення Кучми робилося свідомо, щоб у разі якихось проблем сказати, що Україна як держава за великим рахунком там неприсутня. Кучма мав певний політичний мандат довіри президента, але ніяких формальних зобов'язань у нього не було, ніякої формальної директиви він не мусив отримати, оскільки він не є державним службовцем. Тому приведення до нормальної процедури переговорного процесу в рамках Мінська-2 у принципі є плюсом. І ймовірне призначення на цю посаду держслужбовця Руслана Демченка - це великий плюс", - вважає Філіпчук.
При цьому Філіпчук зазначає, що Демченко й так завжди був у Тристоронній контактній групі. З моменту обрання Порошенка на пост президента Демченко був його постійним радником саме в переговорному процесі щодо мирного врегулювання. Тобто він дуже добре обізнаний з російським напрямком.
Що далі буде з Мінськом
Мінські угоди на цей момент не виконуються, але від них нікуди не дітися.
Сторони продовжують перекладати відповідальність одні на одних. Україна раніше продовжила дію закону про особливий порядок самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, у якому якраз закладені окремі положення мінської угоди.
"Це позитивно і говорить про те, що Україна готова далі слідувати мінським домовленостям. Але, з іншого боку, ми вважаємо, що Україна може зробити більше для підтвердження цього в рамках врегулювання конфлікту. Також ми хочемо, щоб Росія, яка має вплив на бойовиків на Донбасі, більше поважала мінські угоди. 11 листопада будуть вибори, які ми вважаємо провокацією, і такими, що суперечать духу мінських угод, хоча вони й так постійно порушуються. З 1 жовтня в нас уже більше 1000 таких порушень. Наприклад, досі триває використання важкого озброєння", - зазначає директор Інституту стратегічних досліджень при Міністерстві оборони Франції (Париж) Жан-Батист Жанжен-Вільмер.
Вибори в "ДНР", дійсно, можуть стати проблемою. На останньому засіданні переговорної групи в Мінську Україна зажадала негайно скасувати підготовку так званих виборів.
Українські представники звернулися до спецпредставника головуючого в ОБСЄ міністра закордонних справ Італії, посла Мартина Сайдика з проханням підготувати спеціальну заяву від головуючої в ОБСЄ країни, у якій чітко вказати нелегітимність будь-яких виборів на окупованих територіях.
"ОБСЄ має чітко заявити, що вибори в Донецьку і Луганську можуть проводитися винятково за українським законодавством, згідно зі стандартами ОБСЄ, під наглядом незалежних спостерігачів. А псевдовибори, які Кремль планує провести на окупованих РФ територіях 11 листопада, не відповідають букві і духу мінських угод, спрямовані на дестабілізацію ситуації і зрив мирних переговорів", - заявила перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко.