RU
ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 

Депутати розповіли про зауваження до мовного закону

Корреспондент.net, 22 жовтня 2018, 17:29
0
218
Депутати розповіли про зауваження до мовного закону
Фото: УНИАН
Як депутати змінять мовний закон

Верховна Рада прийняла новий мовний закон у першому читанні, під час підготовки до другого читання в ньому можуть змінити декілька спірних норм.

У парламентського комітету з питань свободи слова та інформаційної політики є декілька зауваг до мовного закону, який був прийнятий Верховною Радою в першому читанні, заявили представники комітету на прес-конференції в Києві в понеділок, 22 жовтня.

Зокрема, до другого читання можуть змінити норму про те, що друковані ЗМІ в Україні мусять видаватися українською мовою. У нинішній редакції законопроекту йдеться, що газету чи журнал можна буде видавати у двох чи більше мовних версіях, одна з яких обов'язково має бути державною мовою. Всі мовні версії повинні мати ту ж назву, бути ідентичними за змістом і виходити в один день. У кожному місці поширення друкованих ЗМІ україномовних газет і журналів має бути не менше 50%. І якщо в точці продажу є російськомовна версія журналу чи газети, має бути й українська.
 
Депутат від фракції Блок Петра Порошенка, представник парламентського комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Григорій Шверк вважає, що в цьому питанні потрібно враховувати інтереси бізнесу і попиту.
 
"Не друкувати те, що стане макулатурою. А друкувати саме те, у чому є необхідність, щоб забезпечити бажання тих людей, які хочуть отримати інформацію українською мовою, надати їм таку можливість", - зазначив нардеп.
 
За його словами, є пропозиції, як змінити спірну норму про обов'язкове дублювання українською мовою газети чи журналу. Наприклад, зобов'язати надавати електронну ПДФ-версію на прохання читача українською мовою.
 
"Або щоб усередині одного примірника була частина інформації українською мовою, а частина російською мовою, і з року в рік збільшувати кількість українського контенту", - поділився своїми міркуваннями Шверк.
 
 
Народний депутат від фракції Народний фронт, керівник парламентського комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар повідомила, що комітет наполягатиме на поетапному переході на українську мову друкованих ЗМІ.
 
"Або це буде період у два-три роки, коли вони повинні будуть перейти на українську мову, тобто більш широкий перехідний період. Або це будуть квоти, коли в перший рік 25% контенту українською мовою, другий рік - 35% на українську, і так далі. І я буду вносити правку про те, що ми повинні зберегти мови ЄС. Те, що друкується офіційними мовами ЄС, має бути винятком", - заявила нардеп.
 
Також Сюмар прокоментувала норму мовного закону про те, що інтернет-сайти засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, мають бути українською мовою.
 
У нинішній редакції закону йдеться, що поряд з версією інтернет-представництва, виконаною українською мовою, можуть також існувати версії іншими мовами. Версія українською мовою має завантажуватися за замовчуванням і бути не меншою за обсягом і вмістом інформації, ніж версії іншими мовами.
 
Нардеп зазначила, що ця норма має скоріше рекомендаційний характер, який на практиці буде дуже складно втілити в життя.
 
За її словами, в Україні інтернет-видання взагалі не реєструються як ЗМІ.
 
"І в який спосіб нам цю вимогу вводити в дію, якщо ми не можемо навіть знайти відповідальну особу за той чи інший сайт? Якщо навіть суд з'ясовує, взагалі до кого позов направляти, коли подають позов про захист честі і гідності. Ось, наприклад, є сайт-смітник, він надрукував що завгодно будь-якою мовою, і дуже складно знайти, хто за нього відповідає. Особливо якщо сервери ще й за кордоном знаходяться. Зобов'язати його де-факто дуже складно. Тому сьогодні для нас це дилема. Політичної волі на регулювання інтернету немає", - резюмувала Сюмар.
 
Нагадаємо, що Верховна Рада 4 жовтня підтримала за основу в першому читанні законопроект №5670-д Про забезпечення функціонування української мови як державної.
 
Проект спрямований на врегулювання порядку застосування української мови як державної в публічних сферах суспільного життя. Дія закону при цьому не буде поширюватися на мову релігійних обрядів і на сферу приватного спілкування між людьми.
 
 
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet.
ТЕГИ: СМИЯзыковой вопросдепутатыпрессаукраинский языкЯзыковой закон
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах