Українська служба DW,
1 листопада 2018, 08:22
Фото: DW
Учасники "Маршу свободи" в Києві
Поки на Заході легалізують використання марихуани в медичних та навіть рекреаційних цілях, українські активісти вимагають хоча б зниження кримінальної відповідальності за зберігання невеликої кількості канабісу.
48-річний Олександр уже 20 років прикутий до інвалідного візка після автомобільної аварії. Чоловік скаржиться на постійний біль та судоми в м'язах - для їх полегшення він вже кілька років щодня викурює по чотири сигарети з марихуаною. Олександр - один із близько двох сотень учасників "Маршу свободи". Цю акцію українські активісти вже кілька років проводять, домагаючись декриміналізації конопель.
Минулими вихідними під стінами Кабінету міністрів України "Марш свободи " зібрався вже вдруге цього року. За словами організаторів, їхні вимоги традиційні - впровадження стратегії державної політики щодо наркотиків, яку уряд Миколи Азарова ухвалив ще 2013 року. Стратегія, яка ось уже п'ять років лишається на папері, передбачає, зокрема початок досліджень медичних властивостей конопель.
У грудні 2017 року їх визнали на рівні Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). У своєму звіті ВООЗ зазначає: канабіноїди - основні активні речовини, що містяться в коноплях, - є ефективним засобом для лікування епілепсії, хвороб Паркінсона й Альцгеймера та ще цілої низки захворювань та розладів. Марихуана також може бути дієвим анальгетиком та й просто покращувати самопочуття, наприклад у онкохворих на термінальній стадії.
Популярна 309-та
Проте українська правоохоронна система лишається досить безжальною до споживачів канабісу - кількох учасників акції поліцейські намагалась обшукати просто під стінами Кабінету міністрів. За зберігання понад п'яти грамів марихуани (приблизна вага 10 сигарет) навіть для власного споживання за чинним законодавством настає кримінальна відповідальність. На перший раз за це можна отримати до трьох років позбавлення волі, в подальшому - до восьми.
У Канаді після легалізації рекреаційної марихуани вишикувалися черги до крамниць, де її продають
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, з початку року українські суди винесли понад 4200 вироків за зберігання канабісу без мети збуту. Загалом на 309-ту статтю Кримінального кодексу ("Незаконне виготовлення, придбання чи зберігання наркотичних речовин без мети збуту") припадає понад 80 відсотків усіх вироків у справах про злочини в сфері наркотиків. Декриміналізації цієї статті так само вимагають на своїх акціях активісти. "Замість того, щоб боротися із справжньою наркомафією, поліція воліє арештовувати студентів за дрібку трави",- обурюється речниця цьогорічного "Маршу свободи" Тетяна Кузьменко.
Проте завідувач кафедри кримінального та адміністративного права Академії адвокатури України Євген Фесенко стверджує, що за вироками за 309-лю статтею ККУ часто ховаються справи проти реальних наркоторговців. "Правоохоронцям зазвичай буває важко довести збут чи умисел на збут. Звісно, не слід виправдовувати невдачі правоохоронної системи репресивним законодавством, та повне скасування відповідальності за зберігання недоречне",- говорить правник у розмові з DW.
Утім, він вважає, що жорсткий характер 309-ї статті можна було б пом'якшити через збільшення кількості наркотичних речовин, за зберігання яких настає кримінальна відповідальність.
Усі проти МОЗу
Саме цим шляхом цього року спробувало піти міністерство охорони здоров'я (МОЗ) України - воно відповідальне за визначення так званих "невеликих", "великих" та "особливо великих розмірів" наркотичних речовин, які впливають на тяжкість покарання. Наразі зберігання до п'яти грамів марихуани підпадає під адміністративну відповідальність - штраф до 731 гривні або 15 діб арешту. У МОЗ запропонували підняти планку "невеликої" кількості канабісу до 25 грамів.
Із самого початку ініціатива міністерства наштовхнулась на жорстку критику. Зокрема, голова парламентського комітету з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець назвала її "повзучою легалізацією наркотиків". "Надмірним" називають запропоноване збільшення граничних розмірів і в Державній службі з лікарських засобів та контролю за наркотиками. "Восени міністерство юстиції відмовилося затверджувати відповідний наказ і направило його на погодження до СБУ та міністерства внутрішніх справ. Там, наскільки мені відомо, категорично проти",- пояснила DW заступниця начальника управління регулювання обігу наркотичних речовин служби Яна Іванова.
Чи готове суспільство?
Голова Національної поліції України Сергій Князєв у відповідь на запитання DW щодо перспектив декриміналізації 309-ї статті ККУ заявив, що виступає за "нульову толерантність" до зберігання чи вживання наркотиків. "Утім, суспільство має знайти рішення, як соціалізувати чи реабілітувати наркоманів. Просто кидати всіх у табори не вихід",- зазначив він.
Однак українське суспільство залишається досить консервативним у ставленні до "легких" наркотиків. Як свідчить проведене навесні 2017 року у містах-мільйонниках дослідження соціологів Active Group, їх легалізацію підтримує менше 20 відсотків опитуваних, категорично проти - понад 60 відсотків.
"Розмови про повну легалізацію сьогодні - порожня спекуляція, - говорить один з найвідоміших українських канабіс-активістів Тарас Ратушний. - Тому ми вимагаємо лише контрольованих медичних досліджень коноплі та звільнення від кримінальної відповідальності споживачів". Проведене 2018 року дослідження Active Group демонструє, що ставлення українців до так званої "медикалізації" марихуани значно лояльніше. Думки жителів мегаполісів щодо потреби врегулювання доступу до лікування медичним канабісом розділились приблизно порівну на рівні 45 відсотків, причому найбільше прихильників лікування коноплями - у Києві та Львові.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet